SIM-карти за паспортом: навіщо реанімують не раз провалену ідею
26.08.2021 18:23
Укрінформ
Депутати знов повертаються до спроби узяти на «персональний» облік користувачів мобільного зв’язку. Кажуть: усе заради їхньої ж безпеки
На розгляді у Верховній Раді перебуває черговий законопроєкт, згідно з яким українці мають обов’язково реєструвати SIM-карти, «прив'язуючи» їх до паспортних даних. Утім, коли документ винесуть на голосування в сесійній залі, невідомо. Навряд чи це станеться вже в перші дні нової парламентської сесії. Але…
Ідею виносять на обговорення вже учетверте. В 2014 році ініціатива із продажу SIM-карт за паспортом була у списку сумнозвісних “диктаторських законів”. Згодом, у 2017 та 2019 роках, також були спроби затвердити новацію. Та жодна з них не увінчалася успіхом.
Укрінформ дізнавався, у чому ж суть нової ініціативи, які її очікувані позитивні та можливі негативні наслідки, і як нововведення (в разі ухвалення) працюватиме на практиці?
Захист від шахраїв vs втрата приватності: аргументи «за» і «проти»
Головною мотивацією для ухвалення нового законопроєкту називають особисту безпеку абонентів: запобігання діям шахраїв, захист персональних даних (як-от банківські акаунти). Зокрема, на сайті парламентського Комітету з питань цифрової трансформації зазначають:
“Зараз багато хто користується Інтернет-банкінгом, отримує виписки на мобільні телефони, замовляє товари та послуги онлайн. Разом із цим зростають і ризики шахрайства. Внаслідок викрадення телефонів, у пам'ять яких були внесені персональні дані, виникають прикрі ситуації із банківськими рахунками”.
Водночас потрібно зазначити, що вже й зараз українці можуть за бажанням пройти ідентифікацію як користувачі мобільного зв’язку, так би мовити персоніфікувавши свої «сімки».
«Процедура ідентифікації абонентів prepaid передбачена чинним законодавством України як добровільний вибір. У цьому є свої плюси. Наприклад, «ідентифікація» власників sim-карт унеможливлює мобільні шахрайства із банківськими рахунками», – нагадують у компанії «Київстар». Там констатують, що кількість абонентів, які обирають «контрактне» підключення або проходять процедуру ідентифікації у свого оператора, постійно зростає.
Якщо ж закон ухвалять, пройти ідентифікацію будуть зобов’язані всі власники sim-карт.
Дмитро Софина
“У суспільстві часто апелюють: мовляв, якщо прив'язати номер телефону до паспорта, це порушуватиме права людини на приватне життя, а також призведе до можливих втрат конфіденційної інформації, – каже у коментарі Укрінформу керівник R&D Center Winstars Technology LLC та голова Вінницької ІТ-Асоціації Дмитро Софина. – Але якщо подивимося, хто лобіює вільне користування без прив’язки, то побачимо таку картину:
- оператори мобільного зв'язку: менше витрат на організацію процедури підключення абонента, а також не потрібно організувати збір і жорстке зберігання персональних даних;
- суб'єкти господарювання, які здійснюють агресивні продажі за допомогою телефону: можна купувати безліч sim-карт без жодної ідентифікації (спам)».
Також поміж тих, кого влаштовує нинішній порядок придбання «сімок», фахівець назвав шахраїв, злочинців, терористів та інших «незаконослухняних» осіб. Які зацікавлені у тому, щоб навіть правоохоронним органам було складно виявити та ідентифікувати порушника. Проти пресонфікації й деякі громадські діячі, котрі бачать у втіленні ініціативи можливість репресій чи інших переслідувань громадян з боку держави. А ще – корупційні політичні еліти, що бояться переслідування та фіксації їхніх порушень через ідентифікацію дзвінків.
Аргументи ж прибічників ініціативи, за словами Софини, такі:
«Відповідно, постає питання: що краще? Як на мене, думка про те, що громадянин може втратити право на захист анонімності, є спекуляцією», – вважає Дмитро Софина.
Юрист Артем Афян у коментарі виданню dsnews.ua зазначив, що цей закон зменшить кількість випадків телефонного шахрайства, зупинить "колекторське беззаконня", пов'язане з постійним обдзвонюванням боржників, а також поліпшить законодавство щодо захисту від спаму. Правник вважає, що в сучасному світі абонент зв'язку повинен бути ідентифікований. І українцям слід готуватися до того, що навіть якщо цей закон знову «провалять», то наступного року, за 5 або 10 років, таке рішення однак буде ухвалено. "Володіти номером означатиме проявити себе. І номер стане такою ж частиною ваших даних, як квартира, де ви під’єднуєтеся до Інтернету, як домен, який реєструєте на себе", – наголосив Афян.
Тоді як експертка Центру структурної політології "вибір" Лілія Брудницька проти ініціативи.
"Формально єдиним мотивом для підтримки рішення є національна безпека. Але чия безпека – окреме питання. За наявності застосунків і можливостей здійснювати через них дзвінки, а також супутникового, CDMA-зв'язку, інших технологій, організувати (зокрема, і «злочинну», – ред.) комунікацію нескладно. Тому, швидше за все, існує інша причина. Це – не перша спроба прив'язати «сімки» до паспорта. Реалізація такої ініціативи автоматично призведе до скорочення кількості абонентів, вдарить по доходах мобільних операторів. Тому ідея більше схожа на «страшилку», – вважає Брудницька.
Куди «котиться» світ: міжнародний досвід
Наразі майже 100 країн, серед яких Норвегія, Південна Корея, Індія, Таїланд, Бразилія, Перу, Польща, Німеччина, Росія, Білорусь і майже всі держави Африки, використовують реєстрацію SIM-карт за паспортом. Решта від такої ідеї поки що відмовляються.
Тобто, й у світі довкола цього питання гуртуються два табори: хтось “за” ініціативу, хтось не вважає її корисною. Подекуди уряди вимагають від громадян паспортну реєстрацію sim-карт, десь – оформлення пакетів мобільного зв’язку відбувається вільно.
І, до того ж, світовий досвід показує, що навіть у країнах, де «сімки» продають за паспортом, шахраї знаходять вихід і продовжують викрадати чужі дані. Та, звісно ж, чужі гроші. Тому зовсім невідомо, чи зміняться наші життя на краще у випадку ухвалення цього проєкту. Ознайомитися з ним, до речі, можна тут.
На першому фото: запаси SIM-карт на викритій ботофермі. Фото: Київської міської прокуратури
Источник: www.ukrinform.ua
