Російський слід в американських протестах
04.06.2020 20:45
Укрінформ
Росія вже багато років заграє з радикалами у США, сприяючи поглибленню соціального розколу
Масові протести, що кілька днів не вщухають у США, демонструють світові старі рани Америки, які кровоточать вже сотні років. Хоча причиною заворушень стала трагічна смерть Джорджа Флойда, протиріччя в американському суспільстві розпалювалися вже давно. Як показує аналіз Інституту вивчення глобальних загроз і демократій, до цього вже тривалий час докладає чималі зусилля Росія.
Укрінформ наводить власний переклад статті Інституту.
***
Масові заворушення у США були спровоковані вбивством поліцією Міннеаполіса афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання.
Телеканал CNN випустив сюжет, в якому один з експертів звинуватив Росію у масових заворушеннях. У відповідь на це Президент США Дональд Трамп заступився за Росію, розкритикувавши телеканал. За його словами, CNN випускає «вигадані новини». Проте вже 31 травня президент Трамп заявив, що США визнають рух «Антіфа» терористичною організацією. На його думку, протести, що відбуваються в країні, не мають нічого спільного зі справедливістю, і керують ними «антіфа та інші ліві радикали». Не викликає сумнівів, що перша реакція президента Трампа на сюжет CNN була емоційною у зв'язку з його складними взаємовідносинами з телеканалом.
10 січня 2017 року CNN повідомив про існування секретних документів, в яких стверджується про наявність у Росії документів з компрометуючою фінансовою та особистою інформацією про кандидата в президенти Дональда Трампа. CNN не опублікував досьє або конкретні деталі про нього. Наступного дня на пресконференції Трамп назвав CNN «фейковими новинами» і відмовився відповідати на запитання репортера CNN Джима Акости.
Таким чином, заперечення причетності Росії до подій у Міннесоті є не наслідком відсутності таких фактів, а бажанням Трампа не відроджувати в медіа тему звинувачень 2017 року.
Ще у 1920-х і 1940-х роках Радянський Союз підтримував антифашистські рухи різних країн, часто використовуючи термін «антіфа» в їхньому описі.
Рух Антіфа є неоднорідним та ідеологічно бореться проти того, що його прихильники вважають фашистськими тенденціями. Різні групи відносять до цього націоналізм, расизм, неонацизм, антисемітизм, ксенофобію, гомофобію і все, що можна віднести до дискримінації.
Наявність ідеології дозволяє мобілізувати прихильників без створення конкретної організації чи угруповання для проведення конкретних акцій. Подібні акції є менш керованими, оскільки після їхнього запуску вони розвиваються відповідно до психології натовпу та рефлексії на дії влади. Водночас вони найкраще підходять для формування хаосу і підриву державних інститутів країн.
Ультраліві терористичні угруповання, які сповідують ідеологію, близьку до Антіфа, в період Холодної війни використовувалися радянською розвідкою для дестабілізації Західної Європи шляхом здійснення актів терору проти сил безпеки, військових об'єктів і політичних постатей.
Damian Dovarganes, Rainmaker Photo, Damian Dovarganes / AP
Після приходу до влади в Росії Владіміра Путіна тема фашистської загрози активно використовується у зовнішній і внутрішній політиці Росії. Усі режими, які не влаштовують Кремль або не розділяють політику Москви, звинувачуються у фашизмі. Таким чином, цілі Антіфа та Кремля збігаються: боротьба не з фашизмом, а з власним уявленням про фашизм, тобто з тим, що вони вважають фашизмом.
Під фашизмом може матися на увазі що завгодно, з чим не згоден представник руху. Однак фашизм в його історичному контексті дозволяє розмивати справжні цілі Антіфа. В результаті конкретика неприйнятної поведінки (фашизм) з легкістю переноситися на будь-яке соціальне явище або ситуацію, в якій несправедливість (зло) прирівнюється до фашизму, що спрощує пошук спільної позиції прихильників антіфа з конкретного питання.
Антіфа як ультралівий рух ідеально підходить, приміром, для використання проти Заходу в контексті акцій щодо захисту мігрантів з метою активізації ультраправих сил в умовах економічної кризи, або протесту проти економічної політики уряду.
Одночасна підтримка ультралівих і неонацистських рухів дозволяє Кремлю гнучко використовувати обидві ідеології, підтримуючи постійний конфлікт і присутність стратегічних проблем, які дестабілізують демократії в інформаційному просторі. Приміром, лідер американського воєнізованого неонацистського угруповання The Base («База») Рінальдо Назарро, відомий у неонацистських колах під псевдонімами Норманнський Спис і Римський Вовк, виїхав з Нью-Йорка і мешкає у Санкт-Петербурзі (пан Назарро одружився з жінкою з російським ім'ям у Нью-Йорку в 2012 році). А починаючи з 2019 року він не приховує свого місця розташування і приналежності. Зокрема, він позує у футболці із зображенням Владіміра Путіна і використовує фрази на кшталт «Росія, абсолютна влада». Така стратегія дозволяє Росії реалізовувати принцип «розділяй і володарюй».
Источник: www.ukrinform.ua
