Реформа, якої чекали майже століття
Українській Незалежності – 30 років
12.08.2021 13:00
Укрінформ
Принцип децентралізації і широкого самоврядування декларували ще в конституції УНР
В Україні децентралізація вперше згадується в конституції Української Народної Республіки від 29 квітня 1918 року, де зазначалося, що, «не порушуючи єдиної своєї влади, УНР надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, дотримуючись принципу децентралізації».
Проте сама реформа, яка вважається найкращою за час незалежності, стартувала майже через 100 років – у 2014-му, невдовзі після Євромайдану, й отримала назву «Національний проєкт «Децентралізація». Наразі в країні створено 1469 спроможних територіальних громад. Ми вибрали найцікавіші, щоб подивитися, на що здатні мешканці разом зі спроможною, обраною ними владою.
ТЕРНОПІЛЬЩИНА. БАЙКОВЕЦЬКА ГРОМАДА, ЯКА БУДУЄ «АМЕРИКУ» В УКРАЇНІ
…Пригадую, як улітку 2019-го мені спочатку було досить дивно почути гімн США на околиці села Байківці, що неподалік Тернополя. Утім, згодом зрозумів, що нічого дивного у цьому не було тоді в одній із найспроможніших громад Тернопільщини – у Байковецькій ОТГ.
Нині вона має під своїм «крилом» аж 11 сільських рад. Ще на початках створення у Байківцях взяли високу планку – у селах має бути атмосфера благополуччя і життєвого комфорту. Тобто, у громаді не захотіли жити бідно. Тому разом і взялися облаштовувати і собі, і своїм дітям-онукам життя не гірше, ніж те, яке односельцям доводилося бачити за кордоном.
«Нині, напередодні 30-річчя незалежності України можу з упевненістю сказати – наш найголовніший здобуток, реальний результат децентралізації – це те, що ми, а це понад 12 тисяч жителів 15-ти сіл, разом,і ми – сильні.
Ми сформували потужну, фінансово незалежну громаду. Не називатиму багато цифр, скажу тільки, що наш бюджет за останні роки зріс у 10 разів! Ми – одна з небагатьох в Україні громад, де надходження перевищують розрахункові. Тому й будуємо у наших селах дороги, відкриваємо нові ФАПи, школи. Програма «U-LEAD з Європою» посприяла відкриттю ЦНАПу, що надає 118 послуг, маємо центр соціальних служб із пральнею і своє соціальне таксі», – розповідає багаторічний голова Байковецької громади Анатолій Кулик.
Анатолій Кулик
За його словами, вже у перші роки децентралізації у Байківцях почали активно виділяти кошти на ремонт доріг, вуличне освітлення, ремонт у лікарнях і школах. Тут затвердили програму зайнятості населення, мета якої – створити сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечити місцевих мешканців роботою.
У громаді створили амбулаторію загальної практики — сімейної медицини, відкрили поліцейську станцію.
Тут прекрасно розуміють, що місцевий бюджет значною мірою формується за рахунок податків. Тому в Байковецькій ОТГ створили оптимальні умови для того, щоб на сільській території працювали великі компанії з міжнародними інвестиціями. Іноземні інвестори вирішили побудувати в Байківцях завод-виробник кабельної продукції для автоконцерну Volkswagen «СЕ Борднетце-Україна» (SEBN UA). І для жителів навколишніх сіл з’явилися ще 3 тисячі нових робочих місць.
Діє тут і підприємство «Галіт», що виробляє стоматологічне обладнання, там працює понад 100 спеціалістів, які виготовляють стоматологічні установки для українського ринку і на експорт. До речі, стоматологічні послуги нині в громаді – безкоштовні, усі витрати бере на себе місцевий бюджет.
Вже тривалий час у Байківцях працює офіційний представник американської компанії Wood-Mizer — компанія MOST-Україна, що виробляє та обслуговує деревообробні інструменти. Вона розбудувала в Байківцях кінно-спортивний клуб «Baykov», а це нові інвестиції, а отже, додаткові надходження до бюджету.
Гордість громади – багатофункціональний спортивний майданчик, поле для футболу зі штучним покриттям. Проєкт вартістю у 4,5 млн грн реалізували завдяки співпраці Байковецької громади із Програмою USAID DOBRE.
«За її сприяння відкрили і Центр розвитку бізнесу, коворкінг-центр, частково профінансовано і створення у нашому географічному центрі громади – в Лозовій, першої в Україні сільської шкільної обсерваторії з комп’ютерним обладнанням і навчальними практичними матеріалами. Потужність встановленого в обсерваторії телескопа дозволяє спостерігати навіть за найбільш віддаленими галактиками. По суті, обсерваторія стала навчальним центром для усіх школярів громади, зрештою, приходять сюди й дорослі, аби побачити космос зблизька», – каже Анатолій Кулик.
Космос-космосом, а тим часом на землі, у Байковецькій громаді нині заклопотані будівництвом очисних споруд, зведенням музею-скансену на місці пам’ятки археології – черняхівського могильника. Це – глобальний проєкт, який дозволить громаді розвиватися, приваблюючи сюди нових туристів.
А щодо того епізоду, про який я згадав на початку розповіді, то був він під час традиційного у Байківцях оригінального культурно-спортивного свята – «Дня Америки у громаді», коли лунали гімни України та США. Головна мета такої події – показати не тільки зразки культури, побуту Америки, але й спонукати людей працювати на совість там, де вони живуть, розбудовувати «Америку» тут, в Україні, у своїх селах, а не їхати на заробітки за кордон. І щоб так було, у громаді намагаються все для цього робити.
ЛУГАНЩИНА.РОДЗИНКИ НОВОПСКОВА: МАЛЕНЬКИМИ КРОКАМИ, АЛЕ ЩОДНЯ
Новопсковська селищна територіальна громада утворена найпершою в Україні – в липні 2015 року. Тоді, очевидно, через новизну справи у територіальну громаду наважились об’єднатися лише Новопсков і сусіднє село Осинове. Після чергового етапу адміністративної реформи в 2020 році територія громади збільшилася втричі, населення – удвічі. На 1 січня тут налічувалось 23 387 мешканців. Із дня заснування громаду очолює місцевий уродженець Вадим Гаєв. Людина з вищою освітою, яка встигла до свого обрання попрацювати і робітником, і інженером, і успішним підприємцем.
– Стали першими в країні, бо уважно спостерігали за змінами, що відбувалися в державі. Одразу після виходу закону про децентралізацію провели нараду із жителями і почали діяти. Працювали оперативно й швидко, без зволікань. Якщо давали термін у 30 днів, ми робили все за один день, – так відповів на запитання Укрінформу Вадим Вікторович щодо першості Новопскова в реформі децентралізації.
До минулого року Новопсковська ОТГ, з одного боку, впроваджувала численні новації, але з другого – продовжувала боротися за отримання контролю над дуже багатьма об’єктами у сфері освіти, культури, комунального господарства, що розміщувались на її території, але підпорядковувались районній раді. Скажімо, контроль над своїми школами вдалося перебрати лише у 2018-му році, після довгої судової тяганини. Після ліквідації району ці питання були зняті, але розширення громади принесло нові.
– Перша проблема, яку ми відчули – це недовіра новоприєднаних до нового ладу. Вони не звикли щось робити на благо своєї території, були готові лише отримувати результат. Великими проблемами стали дошкільні навчальні заклади, школи, ФАПи, які були в занедбаному стані; ситуація із вивозом сміття. Але зараз уже стало краще. Люди починають розуміти, що зміни починаються з нас.
На Луганщині створено багато громад. У деяких життя практично не помінялось, деякі знаходять шляхи розвитку, декілька, як то кажуть, зуміли почати працювати системно над вирішенням застарілих проблем. Але праця триває, оскільки громади з’явились на мапі області відносно недавно і ще не встигли досягти видимих і незворотних результатів. Новопсковська ж за шість років свого існування вже багато чого досягла в формуванні нової інфраструктури, а отже має тепер час і ресурси, аби приділяти увагу своїм, так би мовити, «родзинкам». Зокрема – розвиткові туризму.
Два роки тому Укрінформ розповідав про дивовижні об’єкти на території громади. Сьогодні Вадим Вікторович повідомив ще про кілька. Наприклад, Осинівський Стоунхендж.
– Це великі камені періоду неоліту, розташовані по колу. У первинному варіанті їх було 12 – за кількістю місяців у році, кожен стовп складався з двох каменів які досягали до 10 метрів у висоту (сьогодні залишилося 7 основ). За переказами місцевих жителів, їх виклали люди-велетні, що використовували дану побудову як місце для ритуалів. Саме місце було пустельним, у період Радянського Союзу його засадили сосною, але на цій території і досі не росте нічого, крім трави, – приголомшив мене селищний голова.
Громада славиться своєю водою. Тут зберігся колодязь, якому понад 400 років. П’ять водних джерел різного призначення. Одне з них – «Сольонка». Воду у цьому джерелі науковці визначають як хлоридно-натрієву, за хімічним складом вона близька до джерел Миргорода, Трускавця, Моршина, мінеральних джерел Північного Кавказу. Та що ще цікавіше – ця вода виходить із залишків давно зниклого моря, котре пробилося на поверхню землі крізь товщу різноманітних порід.
До речі, про породи. Уздовж другої в області річки Айдар на правому березі – крейдяні гори, найвища з яких, принаймні візуально – Пристін, навпроти Осинового. На вершині – валун, на якому написано, що саме тут Дмитро Байда-Вишневецький погромив татарську орду. А під горою – печера, яку, правда, ще тільки належить розчистити. Але вже знайдені відомості про існування тут печерного монастиря. Відкладення крейди, товщина якого в долині річки досягає 300 метрів, виходить буквально на поверхню землі, утворюючи круті височини. У деяких місцях вони утворюють чи не відвісні стіни. Таким місцем і є Пристін.
– Взагалі наша громада має неповторний ландшафт, який поєднує поля, степи, рівнини, балки, ліси, гори, а вони є особливими, бо крейдяні. Здається, що наша територія зібрала краєвиди із усієї України.
До того, як у звичне життя втрутилася пандемія коронавірусу, пересвідчитись у цьому мали змогу учасники та гості фестивалю «Талант_Kolyska.UA». Цей проект став переможцем національного конкурсу «Малі міста – великі враження» Міністерства культури України.
– Цей спеціальний захід сприяв усвідомленню та поцінуванню мешканцями ОТГ унікальних особливостей своєї громади. Учасники фестивалю, народжені на новопсковській землі, з’їхалися з усіх куточків України та з-за кордону, аби виступити на головній сцені фестивалю, взяти участь у роботі різних локацій. У межах фестивалю відбувалися піші і велоекскурсії крейдяними пагорбами, хвойними лісами, оздоровлення в місцевому термальному джерелі, дослідження печери новопсковського Пристіну, ночівля в молодіжному наметовому містечку на березі Айдару, реконструкція слобожанської традиції омивання посуду, були проведені майстер-класи з виготовлення традиційних оберегів, – перерахував Вадим Гаєв.
Громада не один рік поспіль бере участь у конкурсі кращих практик місцевого самоврядування. Три рази отримували перемоги в номінаціях «Створення умов для активізації та згуртування жителів Новопсковської ОТГ задля подальшого розвитку їх населеного пункту», «Влада та громада: інформування, діалог, участь», Практика Новопсковської ОТГ «Створення умов для активізації та згуртування молоді Новопсковської ОТГ задля економічного розвитку громади», «Створення умов для включення різних соціальних груп до розбудови громади».
Наостанок селищний голова відповів на питання, що для нього – і для громади – є незалежність України.
– Незалежність, – сказав він, – це про свободу, про вибір і про відповідальність. А ще про щоденну працю. Наша громада, об’єднавшись першою в Україні в 2015 році, стала на шлях незалежних дій, взяла повну відповідальності за свої рішення перед кожним жителем. Люди це відчули. Прийшло розуміння того, що всі хочуть різких змін на краще: “але – миттєво, аби хтось, аби не я” – а так не вийде. Треба самим ставати цими змінами».
ЗАКАРПАТТЯ. ПОЛЯНСЬКА ГРОМАДА НА МІНЕРАЛЬНИХ ВОДАХ І З АРМІЄЮ ТУРИСТІВ
На Закарпатті однією з найуспішніших тергромад області є Полянська. Утворена вона у 2016 році і об'єдналися тоді навколо центру (села Поляна) вісім сіл. Зараз громада нараховує 13 населених пунктів.
У переліку не лише низинні села колишньої Свалявщини (тепер, згідно з новим адмінподілом, це Мукачівський район), а й гірські — з офіційним статусом і з територіями, що виходять на полонину (мова про Родникову Гуту). До входження в об'єднану громаду це було типове гірське тупикове село — з відповідною інфраструктурою, тобто, наявними фактами її відсутності (власне, покриття на дорозі тут не ремонтували понад 30 років). А зараз у Гуті на вулицях асфальт, відремонтовано заклади освіти й культури. І є меморандум про співпрацю з китайським інвестором, що має річний оборот 100 мільярдів доларів — мова про будівництво в Родниковій Гуті заводу, де вироблятимуть біодобавки з цілющих полонинських карпатських трав. За словами голови громади Івана Дрогобецького, переговорний процес був поставлений на паузу через пандемію, але цього літа перемовини з китайцями відновилися, у серпні відбудеться черговий раунд, вони готові інвестувати 300 мільйонів євро й будувати завод із виробництва БАДів.
Источник: www.ukrinform.ua
