«Повне припинення вогню на Донбасі», або Проблеми – в деталях
Аналітика
23.07.2020 20:07
Укрінформ
Україна заявляє про «прорив», РФ – про «задоволення». Що тут насправді? Як оцінити, зокрема, появу в тексті «керівництва збройних формувань ОРДЛО»?
На черговому засіданні Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) у форматі відеоконференції домовилися про режим повного та всеосяжного припинення вогню – із 00:01 27 липня 2020 року.
В Офісі президента України ці домовленості іменували «проривними», а саме: «режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню у разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей». Що ж, сама по собі ця подія відповідає тій логіці, якої постійно дотримується Україна в переговорному процесі, мовляв, спочатку безпекові питання, а потім – політичні. Але постійно – в односторонньому порядку. Адже скільки за шість років було узгоджених «режимів тиші» – рахуй не перерахуєш.
Рік тому на засіданні в Мінську також було досягнуто домовленості про безстрокове припинення вогню на Донбасі з 21 липня. Так зване «хлібне перемир’я», серед усього іншого, вперше містило заборону на ведення вогню з будь-яких видів озброєнь і передбачало відповідальність за його порушення. Отже, які шанси, що російські окупаційні війська того ж дня – 27 липня 2020 року – не порушать нинішні домовленості? Мабуть, навіть у найзатятішого оптиміста прогноз матиме гірчинку песимізму…
Однак повернемося до суті. Інформацію про досягнення домовленостей також підтвердила російська сторона. «У зв'язку з цим не можна відчувати нічого, крім задоволення», – заявив представник РФ у ТКГ Борис Гризлов.
Маленький спойлер: коли Гризлов «задоволений», у нас виникає привід для, принаймні, занепокоєння.
Як повідомила спецпредставник голови ОБСЄ в Україні та в Тристоронній контактній групі посол Хайді Грау, для посилення режиму припинення вогню буде введена:
- заборона на наступальні і розвідувально-диверсійні дії, а також заборона на використання будь-яких видів літальних апаратів сторін;
- заборона на застосування вогню, включаючи снайперський;
- заборона на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їх околицях, в першу чергу на об'єктах цивільної інфраструктури, включаючи школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості;
- ефективне застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню і повідомлення про них координатора ТКГ, який повідомляє про це всіх її учасників;
- створення і задіяння координаційного механізму з реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння СЦКК в чинному складі;
- вогонь у відповідь у разі наступальних дій (будь-які спроби змінити позиційне розміщення військ, яке склалося на момент прийняття даної заяви – ред.) допускається тільки в тому випадку, якщо він відкритий за наказом відповідного керівництва Збройних сил України і керівництва збройних формувань ОРДЛО після безуспішної спроби використовувати вищезгаданий координаційний механізм. Про видання таких наказів буде повідомлена ТКГ;
- вищезгадані заходи не можуть бути повністю або частково дезавуйовані ніякими іншими наказами, в тому числі секретними.
За умов усестороннього припинення вогню, семірка перелічених пунктів, на перший погляд, виглядають цілком логічно. Як не як, чи не вперше з’явилася якась конкретизація того, що вважається порушенням режиму припинення вогню тощо, але… Є проблеми, і вони криються в деталях.
І таких деталей – як мінімум чотири
Источник: www.ukrinform.ua
