Музей оприлюднив список викраденого, пояснив чого боялася охорона і натякнув грабіжникам на можливість викупу
На місці злочину в Дрездені, де 25 листопада зухвало пограбовано одну з найбагатших колекцій коштовностей в Європі, продовжує працювати спеціальна слідча комісія. Як повідомляє пресс-служба поліції, йдеться про добре спланований і підготовлений злочин.
Лише в четвер дрезденський музей коштовностей "Зелене склепіння" оприлюднив на своєму сайті список ювелірних виробів, викрадених грабіжниками.
Це коштовності XVIII століття з трьох так званих гарнітурів, виготовлених для саксонських королів Августа Сильного і Августа III. Ці прикраси складаються з більш як ста окремих деталей. Крім них вкрадено еполет з діамантового гарнітура з особливо великим (майже 50 каратів) діамантом "Саксонський білий". Тільки його вартість експерти оцінюють в 10-12 млн доларів, але в еполеті були й інші великі діаманти – вагою в 39,5 і 21 карат.
Коштовності, викрадені з "Зеленого склепіння"
Здобиччю грабіжників стала також зірка польського Ордена Білого Орла, виготовлена в середині XVIII століття з п'яти великих і 220 дрібних діамантів, 92 рубінів, золота і срібла. У центрі цієї зірки діамант вагою більше 20 каратів.
Коментар щодо коштовностей на «мільярд євро», вкрадених з музею: генеральний директор Державних художніх зібрань Дрездена Маріон Акерман вважає, що точна сума матеріальних збитків не може бути визначена, оскільки прикраси, які зберігалися в "Зеленому склепінні", продажної вартості не мають. Зібранню ще й «пощастило»: один з найцінніших експонатів, унікальний зелений діамант вагою 41 карат, нині знаходиться на виставці в Нью-Йорку. Тож заволодіти ним злодіям не випадало…
«Зелене склепіння» (Grünes Gewölbe) – найбагатша колекція коштовностей в Європі, яка охоплює епохи від ренесансу до класицизму, вона налічує близько 4 тисяч ювелірних прикрас. В її основі – колишня скарбниця німецьких князів Веттінів. Свою назву музей отримав від малахітово-зелених колон Залу коштовностей (нині вони закриті дзеркалами). 13 лютого 1945 року під час бомбардування Дрездена були зруйновані три з п'яти залів скарбниці. Після Другої світової війни експонати вивезли в СРСР, але в 1958 році їх повернули до Східної Німеччини.
Основних версій дві – і друга набагато гірша за першу
Викрадачі прикрас зі скарбниці "Зелене склепіння" або спробують отримати за них викуп, або переплавлять їх і продадуть дорогоцінні камені окремо, вважає експерт аукціонного дому Grisebach Auction House Діандра Донекер.
На думку експерта, версія про те, що грабіжники працювали на якогось конкретного замовника, який збирається сховати їх у таємній приватній колекції, малоймовірна. Імовірніше, що злочинці зв'яжуться з потерпілим музеєм або владою і зажадають викуп в обмін на повернення коштовностей. "Це стало б найкращим завершенням жахливої історії", – додає експерт.
Натомість "…після переплавки золота визначити його походження буде неможливо. Усі ми дуже боїмося, що коштовності будуть знищені, адже в такому випадку це культурна спадщина буде втрачено назавжди", цитує експерта DW.
Чужий серед своїх?
Раніше керівництво музею стверджувало, що системи безпеки «Зелених склепінь» дуже надійні, і єдина небезпека може полягати у витоку інформації про них від когось з персоналу. Тепер слідству це твердження треба або спростувати, або рушати саме за цим слідом.
Що називається надійністю, якщо грабіжникам вдалося: а) легко вивести з ладу сигналізацію, б) відпиляти прут масивної чавунної решітки на вікні і таким чином проникнути в музей, а потім ще в) розбити вітрини з спеціального (!) захисного скла, яке розбити нібито неможливо. Пограбування було зафіксовано камерами спостереження. На відеозапису видно двох грабіжників, однак поліція наразі вважає, що всього їх було четверо.
За безпеку в музеї відповідає охоронна фірма DWSI Wert-und Geldtransport GmbH Dresden. За даними Bild, два співробітника фірми і повідомили про проникнення в музей. Але охоронці самі на місце події не пішли. Чому? Бо вони… не озброєні, і тому не змогли б перешкодити грабіжникам, пояснюють у музеї. «Людське життя для нас у пріоритеті. Так прийнято в усіх музеях світу, і ми дотримуємося цього принципу, – сказала Маріон Аккерман».
Три головні типи музейних грабіжників
Давно відомо, що легально продати вкрадений шедевр – неможливо. Так, приватні колекціонери можуть найняти злочинців для крадіжки, але подібні мільярдери-соціопати, які наодинці насолоджуються краденим у таємному місці – це рідкість, все ж таки. Як кажуть, треба менше дивитися телевізор. Хоча б тому, що твори, які можуть зацікавити таких персонажів, ретельно каталогізовані, і якщо подібне раптом відкриється – наслідки будуть катастрофічними, для замовника – в першу чергу.
Тому переважно злодії крадуть твори мистецтва, щоб вимагати викуп у власників. Не випадково експерти, коментуючи справу «Зеленого склепіння», непрямо натякають викрадачам, що угода можлива і що вона краща за непоправну шкоду.
І хоча бувають злодії, які роблять це заради адреналіну від небезпеки і відчуття величезних цінностей в руках. Але це не схоже випадок «Зеленого склепіння» – тут все спрацьовано зухвало і чітко: вивели з ладу сигналізацію, вломилися, взяли і втекли. А от те, що вони цілеспрямовано пройшли до «потрібних» вітрин і не чіпали нічого більше, швидше наводить на думку, що тут не обійшлося без «замовника».
Це новина і хороша, і погана водночас. Погана, що зменшує шанси повернути викрадене швидко, хороша – що їх не знищать. Тож чекаємо добрих новин, хай навіть вони прийдуть через багато років.
* * *
15. Лувр. Париж
Мабуть, найвідоміший випадок крадіжки мистецтва стався 21 серпня 1911 р., коли найвссідомішу у світі картину «Мону Лізу» Леонардо да Вінічі було викрадено працівником музею. Його спіймали через два роки.
14. Гентський собор Святого Бавона. Нідерланди
У 1934 році були викрадені два панно з Гентського вівтаря XV століття, намальовані братами Яном та Губертом Ван Ейками, з яких лише одне було знайдене незабаром після крадіжки. Друге, відоме як "Праведні судді". Досі не повернуте і знаходиться невідомо де, оскільки ймовірний злодій, який надіслав кілька листів з вимогою викупу, помер.
13. Картинна галерея Далвіч-коледжу (Dulwich College), Велика Британія
Вісім картин – три Рембрандта, три Пітера Пола Рубенса, одна Адама Ельсхаймера та одна Герріта Ду – були викрадені з лондонської галереї Dulwich College. Картини були оцінені загальною вартістю 1,5 млн фунтів стерлінгів (на той час 4,2 млн дол. США). 30 грудня 1966 року злодії потрапили в галерею, вирізавши шматок із старих дверей, які не використовували. На щастя, всі картини вдалося повернути впродовж тижня.
12. Археологічний музей у Стамбулі. Туреччина
Різні артефакти та витвори мистецтва вартістю 5 мільйонів доларів були викрадені з археологічного музею 24 липня 1969 року (злочинці вбили нічного сторожа). Турецька поліція незабаром заарештувала громадянина Німеччини, який на момент арешту (1 серпня) мав 128 вкрадених речей у своєму автомобілі.
11. Монреальський музей образотворчих мистецтв. Канада
4 вересня 1972 року Монреальський музей образотворчих мистецтв став місцем найбільшої крадіжки мистецтв в історії Канади. Озброєні злодії забрали прикраси, статуетки та 18 картин на загальну суму 2 мільйони доларів (сьогодні це приблизно 10,9 мільйонів). Серед вкраденого – твори Делакруа, Гейнсборо, рідкісний пейзаж Рембрандта. Окрім твору, який у той час приписували Брейгелю Старшому, повернутого злодіями під час переговорів про викуп, роботи так і не повернули досі.
10. «Будинок Рассборо» (Russborough House). Ірландія
«Будинок Рассборо», з 1974 року був пограбований чотири рази (причому в 2001 році двічі з проміжком у три дні). Зокрема, у 1974 році бойовики Ірландської республіканської армії, забравши 19 картин на суму приблизно 8 мільйонів фунтів, намагалися обміняти їх на ув'язнених, але їх самих взяли в облогу та заарештували.
9. Інституту ісламського мистецтва в Єрусалимі. Ізраїль
15 квітня 1983 року з Інституту ісламського мистецтва в Єрусалимі було викрадено понад 200 рідкісних годинників, тільки один з яких коштував 30 мільйонів доларів. Крадіжка вважається найбільшим пограбуванням в історії Ізраїлю. У 2008 році половину вкрадених годинників знайшли у двох банківських сейфах у Франції, серед яких і «30-мільйонний».
8. Паризький музей сучасного мистецтва (Paris Museum of Modern Art). Франція
У 2010 році грабіжник проник у Паризький музей сучасного мистецтва, розбивши вікно і зламавши замок. Він вирізав картини з рам – в тому числі роботи Пікассо, Матісса, Модільяні. Загальна вартість вкрадених картин склала 123 мільйони доларів. Жоден з трьох охоронців, які були на чергуванні, нічого не бачив, і картини так ніколи і не були знайдені.
7. Музей Вінсента Ван Гога (Van Gogh Museum). Нідерланди
У грудні 2002 року грабіжники драбиною піднялися на дах музею Ван Гога в Амстердамі і звідти проникши в приміщення, вкрали дві картини загальною вартістю в 30 мільйонів доларів. Двоє підозрюваних були нібито заарештовані в 2004 році, але картини так і не були знайцдені. На сьогоднішній день музей, як і раніше, пропонує винагороду в 100 тисяч євро за повернення картин.
6. Замок Драмланріг (Drumlanrig Castle). Шотландія
У 2003 році четверо чоловіків під виглядом туристів серед біла дня проникли в замок Друмларінг в Шотландії і викрали «Мадонну з веретеном», шедевр Леонардо да Вінчі. Вони пригрозили гіду сокирою, а потім, знявши картину зі стіни, втекли з нею через вікно, в той час коли в музеї вже звучала сигналізація. Картина вартістю 40 мільйонів доларів була знайдена в Глазго в 2007 році і повернена власнику.
5. Храм Бріхадессварара. Індія
Цю історію скоріше можна назвати аферою, ніж класичним пограбуванням. У 2006 році з храму Бріхадессварара в Сріпурантані (Індія), начебто на замовлення нью-йоркського дилера мистецтв Субхаша Капура, було вивезено 8 фігур стародавніх богів. З них один був проданий Національній галереї Австралії, Канберрі за 5,1 мільйона доларів США, другий – Музею мистецтв Толедо, штат Огайо, ще один – в Музей цивілізації Азії, Сінгапур. Скандал був розкритий веб-сайтом Chasing Aphrodite та отримав широке висвітлення в індійських ЗМІ. Уряд Австралії вирішив повернути викрадене. Обидва інші музеї вчинили так само. Замовника в 2011 році арештували і передали до Індії, де його вже чекали звинувачення у цій та інших справах. Арешт Субхаша Капура підштовхнув музеї у всьому світі перевірити придбання, зроблені за його участі, і впродовж кількох років до Індії були повернуті ще сотні артефактів.
4. Національний музей антропології. Мексика
Ще одна дувже дивна історія. У переддень Різдва 1985 року в Мехіко жоден з восьми охоронців природньо не помітив, що грабіжники пройшли через несправну систему сигналізації ( вона, як виявилося, вийшла з ладу ще за три роки (!) до цього). Грабіжники втекли з 140 артефактами майя та ацтеків – найбільше зібрання доколумбових предметів мистецтва за всю історію. Охоронці виявили пропажу лише на наступний день. Загальна вартість вкрадених предметів мистецтва склала 20 мільйонів доларів.
3. Колекція фонду Еміля Бюрле (Buhrle Collection). Швейцарія
У 2008 році злодії в лижних масках, розмахують пістолетами, серед білого дня проникли в приватний музей Бюрле в Цюріху. Вони втекли з картинами Сезанна, Ван Гога і Моне на загальну суму в 164 мільйони доларів. Втім, на сьогоднішній день грабіжники музею в Цюріху так і не знайдені. Грабіжникам діяли настільки легко і безперешкодно, що це стало гучним попередженням для музеїв Європи, де терміново провели модернізацією систем відеоспостереження та безпеки.
2. Кюнстгал (Kunsthal Museum). Нідерланди
Але не усім, як кажуть, допомогло. У Роттердамі, в 2012 році, злодії проникли в музей Кюнстгал через аварійний вихід та протягом всього трьох хвилин викрали картини Моне, Пікассо, Матісса та інших митців на 24 мільйони доларів. Один з грабіжників, громадянин Румунії, пізніше був затриманий і визнав себе винним, але потім… судився з музеєм через те, що пограбування вдалося йому занадто легко, і у музеї не працювала сигналізація. А мати звинуваченого спалила кілька вкрадених картин удома, вважаючи, що так врятує сина від ув’язнення. Слідство знайшло залишки шедеврів у печі. Дикий випадок, чи не так?
1. Музей Ізабелли Стюарт Гарднер (Isabella Stewart Gardner Museum). США
У 1990 році два злодії прийшли в музей у Бостоні у поліцейській формі Вони заявили, що перевіряють повідомлення про щось підозріле на подвір’ї. Але потім наділи наручники і зв'язали скотчем двох чергових охоронців і викрали тринадцять творів мистецтва на загальну суму в 500 мільйонів доларів.
ФБР відпрацювало численні версії, включаючи «теорії змови», причетність таємних агентів Ватикану, ірландських бойовиків, близькосхідних шейхів та колумбійських наркобаронів. Однак за чверть століття ні викрадачі, ні вкрадене так і не були виявлені. Цей злочин залишається нерозкритим донині і є найбільшою, за версією The Richest, крадіжкою творів мистецтва за всю історію. На місці викрадених картин у музеї досі висять порожні рами….
Ось кілька найвідоміших картин, які так і не були знайдені після пограбувань – п’ять з них (два Рембрандти, Вермеєр, Флінк та Мане) з музею Гарднер. Панно ван Ейка викрадене в 1934 році з Гентського собору, «Білий гусак» – 1990 року з Гоутон-холлу в Норфолку, Пікассо та Модільяні – в 2010-му з Паризького музею сучасного мистецтва, Ван Гог – того ж року з Каїра, «Суєта суєт» Яна де Гема – з Монреалю, в 1972-му. Доля картин Гогена та Моне, ймовірно, найбільш драматична – вони з сімох картин, викрадених у Роттердамі 2012 року, які згодом мати одного з грабіжників спалила в сільській пічці.
Источник: www.ukrinform.ua
