На оптовому ринку зафіксували рекорд найнижчої ціни електрики для промисловості. А для частини побутових споживачів тарифи можуть зрости
Напередодні Укрінформ аналізував новини вітчизняного газового ринку і намагався спрогнозувати, з якими проблемами у цій сфері Україна стикнеться узимку і як їх розв’язуватиме. Цими днями з’явилося й чимало повідомлень про стан справ в електроенергетиці. Як приємних (рекорд мінімальної вартості ресурсу за час роботи нової моделі ринку електрики), так і неприємних (ймовірність збільшення тарифу для частини побутових споживачів) і навіть таких, що потенційно можуть перерости у чергові скандали (ситуація довкола звільнення керівника “Енергоатома” Юрія Недашковського). Тож далі – про це та інше докладніше.
Новина №1: Про найнижчу ціну оптового ринку, яка, щоправда, протрималася лише добу
У п’ятницю вітчизняна промисловість споживала електрику за найнижчою ціною. Звісно ж, не в історії України, а за час роботи нового оптового енергоринку – із 1 липня цього року. У четвер середньозважена вартість ресурсу на ринку "на добу наперед" становила 898 гривень 40 копійок за одну Мегават-годину. Попередній рекорд також зафіксували у листопаді. 14 числа електрику на ринку “на добу наперед” продавали у середньому по 919 гривень 80 копійок за МВт/год. Щоправда, і цього разу, як і тоді, мінімальна вартість енергії протрималася лише добу: у суботу електрика для непобутових споживачів коштуватиме вже 1263 гривні 90 копійок (такі результати торгів у п’ятницю). Найвищою ж цього місяця, за даними Оператора ринку, була вартість електроенергії 7 листопада – 1480 гривень 17 копійок.
Але й це – значно дешевше, аніж одразу після початку роботи нової моделі ринку електроенергії – у липні і на початку серпня, – коли ціна ресурсу підскочила на 25-40%. Що навіть змусило деяких промисловців заговорити про ризики згортання енергоємного виробництва. Утім, згодом вартість електрики почала знижуватися, поступово повертаючись до цін, що діяли до 1 липня. Влада каже, що поміж факторів, які сприяли стабілізації цінової ситуації на внутрішньому ринку, – відновлення з 1 жовтня імпорту дешевої електроенергії з Російської Федерації та Білорусі. Нагадаємо, це стало можливим завдяки скандальній поправці до законодавства, якою дозволили купувати за двосторонніми договорами електрику із країн, які не є членами європейського Енергетичного Співтовариства.
Водночас незалежні експерти стверджують: ціни на електрику знижуються виключно завдяки внутрішнім чинникам, законам конкурентного ринку, що й передбачали автори реформи, затвердженої Законом “Про ринок електричної енергії”. Імпорт же із Росії тут ні до чого. Оскільки його ціновими перевагами користується обмежене коло споживачів. Натомість тимчасовими “траблами”, викликаними, з-поміж іншого, турбулентністю перехідного періоду і намірами дискредитувати реформу, просто скористалися для того, аби пролобіювати постачання з країни-агресора. Хтось на цьому непогано заробляє. А ось для країни спроба підсісти ще й на електричну кремлівську “голку” може обернутися неабиякими неприємностями. Аж до втрати здобутків останніх років у царині забезпечення енергонезалежності і штучного обмеження власної генерації – з усіма економічними, соціальними й політичними (геополітичними) наслідками.
Андрій Герус
Щоправда, на початку листопада автор згаданої законодавчої поправки, голова парламентського комітету з питань енергетики і житлово-комунального господарства Андрій Герус запевнив, що із 15 листопада імпорт електрики з РФ мав би взагалі припинитися. Інформації про те, чи справдилася ця обіцянка-прогноз, у відкритих джерелах немає. Останнє повідомлення щодо обсягів імпорту ресурсу з’явилося на сайті НЕК “Укренерго” 19 листопада і стосувалося обсягів споживання, імпорту та експорту електроенергії у жовтні і в першій половині листопада. Отже, про реальні обсяги імпорту електрики із РФ та Білорусі наприкінці листопада і про те, чи здійснювалися відповідні перетоки взагалі, дізнаємося орієнтовно 3-4 грудня.
Тим часом, незважаючи на зниження оптових цін, частина промисловців продовжує наполягати: електрика для них все ще занадто дорога, що й позначається негативно на конкурентоспроможності їхньої продукції за кордоном. Це, до речі, впливає і на внутрішній ринок. Ми з вами, громадяни, змушені переплачувати через підвищення вартості багатьох товарів. Насамперед, тих, собівартість яких значною мірою залежить від цін на електроенергію. Заради справедливості варто нагадати, що Національна енергетична компанія “Укренерго” пішла назустріч промисловцям, представники яких, зокрема, проводили акції протесту у Києві: тариф на послуги з передавання електроенергії знизили із 312,14 до 116,54 гривень за МВт/год. Також у парламенті нещодавно зареєстрували кілька законопроєктів щодо внесення змін до Закону “Про ринок електричної енергії”. За даними поінформованих джерел, готуються і ще декілька проєктів законодавчих актів – у тому числі, і щодо заборони імпорту електроенергії із Росії.
Новина №2: Про ймовірність підвищення тарифу для громадян, які не вміють (чи не можуть) економити електрику
Міністерство енергетики та захисту довкілля пропонує запровадити підвищений тариф для громадян, котрі споживають понад 500 кВт-год електроенергії на місяць. Про це повідомив заступник міністра Костянтин Чижик. "Пропонуємо підняти тариф для населення, яке споживає значну кількість електроенергії – понад 500 кВт-год. Більше половини всього населення споживає до 100 кВт-год. Багаті платитимуть трохи більше", – сказав він під час Х Міжнародного інвестиційного форуму з відновлюваної енергетики.
Костянтин Чижик
Нагадаємо, зараз жителі України сплачують по 90 копійок за 1 кВт/годину електроенергії (за спожитий обсяг до 100 кВт/годин на місяць) і 1 гривню 68 копійок – при перевищенні цього ліміту.
Також Костянтин Чижик повідомив, що його відомство планує найближчим часом внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про добровільну реструктуризацію "зеленого" тарифу. Це – реакція на нестачу грошей для розрахунків із виробниками альтернативної енергії. Спорудження в Україні великої кількості "зелених" електростанцій, масове встановлення вітряків і сонячних панелей призвели до дефіциту коштів у "Гарантованого покупця". Укрінформ писав про це.
"За останній рік, навіть за три квартали цього року, було введено в експлуатацію більше об'єктів відновлювальної енергетики, аніж за попереднє десятиліття. Є великий дефіцит коштів "Гарантованого покупця" – організації, що виплачує “зелений тариф” потужностям ВДЕ (відновлювальні джерела енергії). Ми опинилися в ситуації, коли маємо змінити чинний “зелений тариф”, щоб сектор міг розвиватися та щоб захистити інвесторів, які уже вклалися у цю галузь", – наголосив Костянтин Чижик. За його словами, власникам ВДЕ, які погодяться на добровільне зниження тарифу, термін його дії подовжать на 5 років. Для інших тариф діятиме, вочевидь, упродовж доволі короткого періоду – до внесення законодавчих змін. "Ми пропонуємо добровільну реструктуризацію: зменшення зеленого тарифу із продовженням строку його дії. Для сонця (сонячна енергетика. – Ред.): зменшення тарифу на 17% із продовженням на 5 років. Для вітру: на 10% – також із продовженням тарифу на 5 років. Очікуємо, що це збалансує дефіцит бюджету "Гарантованого покупця", приведе тарифи до більш-менш ринкового рівня”, – пояснив посадовець.
Новина №3: Про звільнення керівника "Енергоатома", для чого, кажуть, “не було підстав”
Цього тижня Кабінет міністрів звільнив президента державної компанії НАЕК “Енергоатом” Юрія Недашковського. Таким чином, урядовці задовольнили клопотання профільного Міністерства – енергетики і захисту довкілля. У відомстві аргументували необхідність звільнення топ-менеджера неефективним управлінням стратегічним для держави підприємством. Більше того – Недашковському закидають постійне невиконання фінансових планів. І навіть підозрюють у розкраданні державних коштів. “Кількість порушень в роботі атомних станцій з моменту призначення Недашковського у 2014 році почала зростати. За 2018 рік зафіксовано 22 такі порушення. Одне з них – першого рівня за міжнародною шкалою INES (аномальна ситуація, що виходить за межі допустимого в експлуатації) на 4-ому блоці Запорізької АЕС. Подібне сталося 11 жовтня цього року на 1-ому блоці цієї ж станції”, – пояснили в Міненерго. У відомстві зазначають, що “Енергоатом” не виконує планових показників щодо прибутку, а також перевищує заплановані урядом показники витрат на виплату кредитів.
Натомість експерти нагадують: в умовах, коли на “Енергоатом” припадає дедалі більша частка ПСО (покладання спеціальних обов’язків із забезпечення населення електроенергією за встановленою урядом пільговою ціною), особливих претензій до керівництва НАЕК з боку того ж таки уряду бути не повинно. Також некоректно порівнювати теперішню ситуацію зі станом атомної галузі до 2014 року. Адже чим далі, тим частіше – через значні терміни експлуатації – доводиться виводити у планові ремонти енергоблоки українських АЕС. Та й збільшення кількості нештатних ситуацій також частково пояснюють фізичною і моральною зношеністю багатьох наших реакторів…
У прес-службі "НАЕК "Енергоатом" також вважають, що опублікована на сайті профільного міністерства інформація про причини звільнення Юрія Недашковського “маніпулятивна і неправдива". Отже, на думку представників компанії, реальних підстав для “примусової” відставки їхнього “шефа” немає. Тому вони й вирішили перейти від заяв до справи: 28 листопада працівники НАЕК виходили на акцію протесту, вимагаючи “припинити знущання з атомної галузі, зупинити розвертання енергетичного вектору в бік РФ та поновити Недашковського на посаді”.
У Міненерго ці вимоги проігнорували і вже пообіцяли найближчим часом оголосити конкурс на посаду президента НАЕК “Енергоатом". Хоча, як свідчить практика, нині навряд чи можна стверджувати, що питання зі звільненням Недашковського вичерпане. Вочевидь, нам ще довго доведеться стежити за розвитком ситуації – і через публічні суперечки, і у зв’язку із ймовірними судовими позовами.
Та насамкінець – про приємне: можливості для виробництва дешевої електроенергії вітчизняними атомними станціями упродовж нинішнього опалювального сезону зросли: у п’ятницю після проведення капітального планового ремонту до мережі під’єднали енергоблок №3 Південно-Української АЕС (ВП “Южно-Українська АЕС”).
Владислав Обух, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
