Нова Конституційна процедура: є обнадійливе, є недоліки, є побажання
19.04.2021 18:45
Укрінформ
Законопроект №4533, що має реформувати роботу КСУ, зніме низку недоречностей, але не усуне всі проблеми, які виникають між судом та виконавчою владою
15 квітня 2021 року Верховна Рада на повторному першому читанні 238 голосами «за» підтримала законопроект №4533 про конституційну процедуру. Документ цей був написаний задля «врегулювання конституційної кризи», проте, хоча законопроект і містить ряд важливих новацій, є сумніви, що він усуне всі першопричини, через які криза виникла.
Конституційний Суд України де-факто не працює з жовтня минулого року. Все почалося з того, що КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції та позбавив НАЗК більшості повноважень.
Такий вердикт суду обурив і українське суспільство, і президента Володимира Зеленського, який зажадав розпустити КСУ. Цього не сталося, але Верховна Рада натомість частково відновила діяльність антикорупційних структур, ухваливши нові закони. Але наступним кроком президента було скасування указу про призначення голови суду Олександра Тупицького та Олександра Космініна суддями КСУ. Президентське рішення Тупицький оскаржує нині у Верховному Суді, а КСУ тим часом залишається поставленим на паузу. Всі спроби його складу зібратися виявляються марними, а причина тому – відсутність кворуму.
Повтори це не страшно – необхідно, навіть?
Яким чином ухвалення закону про конституційну процедуру допоможе вийти з тупика? Однозначної відповіді на це запитання немає. Загадаємо передусім, що Конституційний Суд в Україні діє на підставі двох актів – самої Конституції та Закону про КСУ. Остання його редакція датована 2017 роком, проте правки до неї вносились і у 2018-му, і у 2020-му. Свого часу ця редакція отримала схвальний висновок Венеціанської комісії.
І от на додачу до Конституції та Закону пропонується ухвалити ще один законопроект, який би регулював діяльність КСУ. Чи потрібен ще й такий закон? Тим паче, що в законопроекті є повтори та переспіви вже наявних положень і норм. На це звернуло увагу науково-експертне управління Апарату Верховної Ради. «Положення проекту викладені таким чином, що предмет його правового регулювання неможливо чітко відмежувати від предмету правового регулювання Закону України «Про Конституційний Суд України». Про це, зокрема, свідчить те, що у проекті частково відтворюються приписи Закону», – говориться в експертних висновках.
Однак, як зауважує в коментарях для Укрінформу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, більшість законопроектів, які зараз розглядає ВРУ, і є змінами до діючих законів.
Володимир Фесенко
«Принципові речі, які торкаються КСУ, визначені в Конституції, і міняти їх не можна – їх можна повторити. Такою є техніка законотворення. Можете вносити правки до законів, але мусите спочатку повторити засадничі норми», – говорить Фесенко.
Що «Венеціанка» схвалює…
І все ж, законопроект № 4533, попри значний масив повторень, містить і ряд новацій, які були схвалені Венеціанською комісією.
А полягають вони у наступному:
«Чому потрібні подібні правки до організації роботи КСУ? – ставить питання Володимир Фесенко. – Тому що зараз ця робота визначається регламентом, а судді можуть ним маніпулювати. Порівняйте: у президента, уряду, парламенту є закони, які регулюють їхню діяльність, а у КСУ це регламент, який не є законодавчим актом. Щодо автоматичного розподілу справ, то зараз такий порядок має місце у звичайних судах. Цей досвід просто переноситься на КСУ».
Втім, просто переносити досвід «звичайних» судів на суд Конституційний недостатньо, опонує політолог Богдан Петренко. Робота судів не стала краще від того, що розподіл справ відбувається завдяки електронному жеребкуванню. Систему треба міняти інакше, але як?
Источник: www.ukrinform.ua
