Максим Звонов: «Коли мій гонорар сягнув 400$, я був впевнений, що це вершина кар’єри»

Максим Звонов: «Коли мій гонорар сягнув 400$, я був впевнений, що це вершина кар’єри»

26.05.2021 15:04

Укрінформ

Знаменитий український баскетболіст розповідає про мотивацію, помилки та мрії.

Максим Звонов —  український професіональний баскетболіст. Гравець збірної України з баскетболу та баскетбольного клубу «Будівельник». У 2014 році спортсмен став володарем кубка України та найціннішим гравцем турніру. Максим також увійшов в історію як перший український баскетболіст, якого обрали на Драфті американської Джи-Ліги НБА.

«У 17 років я пройшов перегляд в другій команді столичного БК, переїхав у Київ та підписав свій перший в житті професійний контракт. Коли отримав гонорар у 200$, ми всією родиною святкували цей успіх. Щоб його запам’ятати, я тоді купив собі кросівки Jordan та придбав подарунки рідним. Коли підняли гонорар до 400$, я був впевнений, що це вершина кар’єри. Проте потім я зрозумів, що мушу думати про майбутнє поза спортом, наскільки б успішну кар’єру не побудував. Щоб не витрачати гроші на вітер, я почав їх інвестувати».

«Коли перебрався грати в Америку, початок сезону був перспективним. Я добре грав і набирав очки. Але в якийсь день у мене зник гаманець з усіма документами. Я вирішив поєднати поїздку до України, щоб пограти за збірну та відновити документи. Поїздка затягнулась більше, ніж на 14 днів. За ці два тижні я пропустив 5 матчів, а мій БК «Кантон Чардж» набрав нових гравців. Мене перестали випускати на майданчик. Тільки годували обіцянками «вийдеш наступної гри». Після чергової відмашки я психанув і попросив мене відпустити дограти сезон в Європі. Уже зараз я розумію, що можливо погарячкував».

«Зараз мені 34 роки. Я поки не уявляю себе поза баскетбольним майданчиком, тож продовжую грати. Цей сезон виступаю за найтитулованіший клуб Суперліги Паріматч «Будівельник». Мені поталанило у складі збірної України обіграти збірну Італії та позмагатись із американськими зірками НБА. Наступний прорив, про який я мрію, щоб наша збірна зіграла на Олімпіаді. Щоб це збулось, готовий докласти всіх зусиль. Або як гравець, або як тренер».

«Помилитися аби виграти» — новий спецпроєкт головного меценату українського спорту Parimatch та видання Na chasi. У межах проєкту представники українського спорту, розповідають про те, з чим свого часу не впоралися, та які життєві уроки засвоїли зі своїх невдач.

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *