Коли у місті падають дерева: експеримент на Хрещатику і допомога з космосу
26.07.2021 18:46
Укрінформ
Негода повалила по всій Україні тисячі дерев. В одному Києві – 150. В першу чергу – це небезпечно. Тож просто обрізати – не варіант. Потрібен цілий комплекс заходів
Дощ, якого чекала вся Україна, потерпаючи три тижні від +30-градусної спеки, приніс з собою не лише довгоочікувану свіжість і прохолоду, але й сильний град і пориви шквального вітру, які на початку третьої декади липня – 19-23 числа – устигли наробити добрячого лиха. У Києві та області, наприклад, через негоду «попливли» вулиці і проспекти, затопило дві станції метрополітену, понад півсотні населених пунктів залишилися без світла… А ще – на Київщині – негода повалила близько 150 дерев, через що загинуло двоє людей. І таке ж саме спостерігалося в багатьох інших містах країни. І якщо про проблему нечищених зливних мереж опубліковано вже сотні, а той тисячі матеріалів, то про дерева…
Треба нарешті визначитися з породами дерев, на які треба зробити ставку при подальшому озелененні столиці…
«Обери дерево для Хрещатика», або Чим же закінчився той експеримент?
У грудні 2017 року міська влада спільно з організацією Folk Ukraine затвердила проект «Обери дерево для Хрещатика». Згідно з ним, поруч з Київрадою, навпроти метро «Хрещатик», було висаджено 10 дерев 9-ти різних порід. Серед них клен гостролистий «Royal Red», в’яз «New Horizon» резистентний сорт, гіркокаштан червоноквітковий, дуб звичайний «Fastigiata Koster», горобина проміжна «Brouwers», граб звичайний «Fastigiata», платан гібридний, клен гостролистий «Columnare» та вишня «Plena». Ініціатива була обумовлена багаторічним сумним досвідом: каштани, які майже 200 років слугували символом Києва, за сучасних умов перестали виконувати цю функцію. Каштани знищує новітній шкідник – мінуюча міль, вони потерпають від газів та хімреактивів, без яких неможливе життя сучасного міста.
Тож задум був такий: подивитися, як житиметься різним деревам в однакових умовах забитого транспортом Хрещатика. Слід зазначити, що висадили їх за новою технологію: піднятими над рівнем тротуару (щоби виключити шкідливий вплив зимових «посипок» і «поливок») і з підведеною системою примусового зрошення. З того часу минуло вже майже чотири роки. Тож ми вирішили дізнатись про подробиці експерименту: в якому він сьогодні стані, чим усе, врешті-решт, закінчилося? Чи вибрали нове «дерево Києва»?
Експеримент триває майже чотири роки
Засновник міжнародного етнокультурного проекту «Folk Ukraine» Ігор Добруцький (саме його організація займалася згаданим проектом, зокрема, залученням коштів, висадкою дерев, проведенням опитування серед киян: якому ж саме дереву бути на Хрещатику. – Ред.) в коментарі Укрінформу заявив, що експеримент – затягнувся, втім, дав відповідь на питання, що могло б рости на головній вулиці столиці, а що – точно ні.
«Визначатися має «Київзеленбуд». Це їх прерогатива. Думаю, що вони професійно підійдуть до цього питання. Тому що є виклики. Наприклад, через те, що екологічна ситуація в місті та в світі стає іншою – рослини мають бути витривалі до шкідників і посухостійкі. Наскільки мені відомо, «Київзеленбуд» готує проект щодо реконструкції Хрещатика. Знаю, що там нібито заплановано і систему поливу, і підняття рослин над тротуарною частиною на, як мінімум, 30-40 сантиметрів, аби сіль не пошкоджувала дерева взимку і так далі».
Платан гібридний, каштан кінський Бріоті, в’яз «New Horizon» резистентний сорт – ці дерева, за його словами, найкраще підходять для Хрещатика. Але…
Источник: www.ukrinform.ua
