«Карантинна» сесія ВР: про депутатські успіхи – без турборежиму та де-факто без монобільшості
Аналітика
10.07.2020 17:42
Укрінформ
Підсумовуючи результати чергової сесії Верховної Ради, Укрінформ склав перелік найбільш “епохальних” законодавчих рішень, прийнятих під час карантину
Добігає кінця третя сесія Верховної Ради України IX скликання, що розпочалася в лютому 2020 року і має скінчитися наступного тижня. Без перебільшення, сесія видалася історичною – один закон про обіг земель сільськогосподарського призначення”, прийнятий нарешті під час неї, чого лише вартий. А також антикризовою – у березні в Україну насунула епідемія коронавірусу і депутатам довелося серйозно попріти над авральними законами для запобігання її наслідкам. Зокрема, робити жорсткий секвестр бюджету, щоб акумулювати необхідні кошти для боротьби з напастю, та шукати нових міністрів, які б узяли на себе відповідальність за цю боротьбу. Але в результаті… не підтримати подану ними ж програму дій. А ще депутатам довелося погоджуватися з кредиторами, які не хотіли давати грошей через надмірну активність олігарха Коломойського навколо націоналізованого ПриватБанку. Долати при цьому спам рекордної кількості правок, внесених лобістами олігарха до відповідного банківського закону. Загалом було багато епохального і «веселого». Але найсумніше те, що антикризова сесія фактично «поховала» унікальну, з точки зору історії, монобільшість українського парламенту. Рівень довіри до нових політиків упав, запахло перевиборами. Тож Укрінформ на свій суб’єктивний погляд визначив ключові здобутки і події третьої сесії ВР 9-го скликання, виклавши їх у хронологічній послідовності.
4 березня. Уряд Дениса Шмигаля
Депутати призначили колишнього віце-прем’єр-міністра, міністра громад і територій Дениса Шмигаля прем’єр-міністром України. В новому уряді одразу було по-новому розділено Міністерство у справах ветеранів та з питань тимчасово окупованих територій та Міністерство культури, молоді та спорту.
В уряді й досі є міністри в статусі виконувачів обов’язків – міністр освіти Сергій Шкарлет та міністр енергетики Ольга Богуславець.
31 березня. Закон про землю
ВР ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення». Законом передбачено, що з 1 липня 2021 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати виключно громадяни України. З 1 січня 2024 року таку можливість отримають також юридичні особи, власниками яких є українці. Вони зможуть купувати до 10 тисяч гектарів землі. Продаж державних та комунальних земель поки заборонено. Питання, чи надавати іноземцям право купувати землю, вирішуватиметься на референдумі.
Цього закону Україна чекала від дня Незалежності.
13 квітня. Закон про зміни до бюджету (секвестр)
Ухваленням змін до Державного бюджету-2020 в Україні утворили Фонд боротьби з коронавірусом в обсязі 64,7 млрд грн та збільшили видатки Міністерства охорони здоров’я та соціальної політики. Голосування було непростим. Спочатку проект відправили на повторне перше читання і лише з другої спроби змогли ухвалити. Причиною стали різні «хотілки» нардепів.
13 травня. “Антиколомойський” закон
Верховна Рада підтримала закон про “Удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності", який фактично робить неможливим повернення націоналізованих банків та обмежує розмір можливих компенсацій колишнім власникам банків. У першу чергу, це стосується "ПриватБанку" та одного з його ексвласників Ігоря Коломойського, через що закон отримав назву "антиколомойський".
Без цього закону МВФ не погоджувався відкривати Україні програму фінансування stand-by, розраховану на 1,5 роки з обсягом фінансування $5 млрд. Перший транш $2,1 млрд Україна отримала. Разом з тим прибічники Ігоря Коломойського оскаржують закон в Конституційному Суді.
18 червня. Закон про референдум
Депутати в першому читанні підтримали президентський варіант закону про референдум. На референдум можна винести лише: внесення змін до Конституції; питання загальнодержавного значення; питання зміни території України; питання втрати чинності законів чи їхніх положень.
Це один з кількох запланованих законопроєктів, які передбачають (згідно передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського) запровадження в Україні народовладдя. Далі мають бути розроблені також законопроекти про законодавчу ініціативу народу, про народне вето та про відкликання народного депутата.
18 червня. Провал програми Кабміну
У депутатів Ради склалися дивні стосунки з 21-м «антикризовим» Кабміном під керівництвом Дениса Шмигаля. У березні після відставки уряду наймолодшого прем’єра Олексія Гончарука, депутати його обрали, а за кілька місяців, відведених новому Кабміну для ознайомлення з ситуацією та написання програми, повторно “прокотили” його програму діяльності. За Конституцією, не маючи ухваленого програмного документа діяльності, Кабмін не має й імунітету від відставки.
Тобто, Кабмін сьогодні залишається працювати до тих пір, поки Верховна Рада виявляє йому довіру, і в будь-який момент його можуть відправити у відставку.
3 липня. Відставка голови Національного банку Якова Смолія
Майже блискавично Рада погодилася з рішенням Президента і 286-ма голосами проголосувала за відставку глави Нацбанку Якова Смолія, який напередодні добровільно подав у відставку через політичний тиск. Виступаючи в парламенті Яків Смолій повторив, що його заява є протестом проти політичного тиску на НБУ. Серед механізмів такого тиску він назвав проплачені мітинги, судові розгляди, інформаційні атаки та необгрунтовані оцінки монетарної політики регулятора.
Відставка з таких підстав викликала занепокоєння серед міжнародних фінансових та політичних кіл. Через це Мінфін був змушений терміново відмовитися від розміщення євробондів на на $1,75 млрд.
Запитаємо політологів, що вони думають про ефективність законотворчої діяльность впродовж 3-ої сесії нинішнього скликання.
“Трійка з мінусом. За перекладання відповідальності”
Ігор Рейтерович: Я цю сесію назвав би контроверсійною або дуже неоднозначною. З одного боку, ми бачимо за опитуваннями, що рівень довіри до парламенту невпинно знижується уже кілька місяців. З іншого боку, мені здається, що ця сесія остаточно поставила крапку в монолітності так званої «монобільшості». За великим рахунком усі ключові голосування перетворюються на ситуативні – за допомогою інших фракцій. І це не може не турбувати в контексті подальшої роботи Верховної Ради.
З того, що найбільше запам’яталося – безумовно, тут можна назвати три основні закони, які були розглянуті (два ухвалено, один – в процесі), а саме: закон про землю, про референдум і про гральний бізнес. Крім цього, я би додав іще достатньо цікаві відносини 3-ї сесії Ради з Кабміном. Тому що таке пряме неголосування за програму – це, по суті, перекладання провини за майбутні провали на уряд. Себто, депутати в такий спосіб убезпечили себе від посиленої критики. І дуже багато провалів, які були – можуть у перспективі списати безпосередньо на Кабмін, який, по-перше, не в повному складі, по-друге, без імунітету, по-третє, без програми. І в будь-який час його можна притягнути до відповідальності.
Мабуть, варто згадати іще один момент, який добре характеризує цю сесію – вона відбулася під час епідемії. Парламентарі, звісно, багато чого робили, аби з цим боротися. Вони збиралися, голосували. Інколи все це діло відбувалося з боями, як ото під час змін до бюджету відносно виділення додаткових коштів тощо. Однак давайте не будемо забувати, що саме народні депутати, зокрема фракція «Слуг народу», не побоюсь цього слова, обікрали, місцеве самоврядування. Викачали з місцевих бюджетів всі гроші, переклали на них відповідальність за протидію коронавірусу. У місцевої влади дуже мало коштів залишилося для оперативного реагування на стихійні лиха, як наприклад паводки в Закарпатті та лісові пожежі в Луганській області. А тому вони змушені звертатися до центральної влади по допомогу. Відтак за 5-бальною шкалою ставлю цій сесії ВРУ ставлю трійку з мінусом.
«Продуктивно і конструктивно, але вже без турборежиму»
Петро Олещук: Цей період роботи Верховної Ради був досить продуктивний і конструктивний. Хоча, ми не бачили останнім часом так званого «турборежиму», тим не менш – парламент ухвалив цілу низку важливих рішень які, м’яко кажучи, були назрілими і перезрілими. Найяскравіше і найзнаковіше – це питання відкриття ринку землі. Причому важливо наголосити, що це питання дозволило консолідувати зусилля різних фракцій, навіть опозиційних, які не дуже позитивно налаштовані одна до одної. Крім того, на цій сесії було ухвалено ряд нормативно-правових актів, які розблокували співпрацю України та МВФ. Зокрема, це закон про банківську систему або, як його часто називають у ЗМІ – «антиколомойський». Його ухвалення дозволяє зробити нашу банківську систему більше цивілізованою. Ще одне важливе рішення – формування нового складу Кабміну. До цього часу уряд не повністю сформований, є ще кілька вакансій, але переважна частина уже працює. І працює в умовах пандемії. Це наклало свій відбиток на економічну ситуацію, яка від карантинних обмежень та загально-світового економічного падіння не могла покращитися. Але, принаймні, поки що Україна, на тлі багатьох інших країн, епідемію переносить більш-менш спокійно.
Так, не всі рішення парламенті ухвалював більшістю голосів. Не завжди «монобільшість» працювала справді, як «монобільшість». Це дозволило багатьом говорити про, начебто, підстави для розпуску ВРУ, про дострокові вибори уже восени і так далі. Чесно кажучи, я до цього ставлюся досить скептично. Вважаю, парламент ще багато чого не ухвалив і повністю не виконав той обсяг робіт, заради якого його обрали рік тому. Це і завершення реформи місцевого самоврядування, і медичної, і низка економічних реформ. Тож відносно розпуску я налаштований скептично. Ба більше, дивлячись на рейтинги – не думаю, що новий склад ВРУ буде більш конструктивним і що він зможе швидко сформувати новий і дієвий Кабмін.
«Усі кадрові рішення більш-менш вдалі, а от інші – здебільшого половинчасті»
Володимир Клочок: Третя сесія Верховної Ради України IX скликання зазнала суттєвого коригування в частині формату роботи саме через карантин. Відтак багато законопроектів стали неактуальними на даному етапі, були відкладені, а на порядок денний були винесені абсолютно інші документи, покликані боротися з наслідками епідемії COVID-19.
Втім ключовою подією роботи парламенту вважаю призначення Шмигаля на посаду очільника уряду та формування персонального складу Кабміну. Попри те, що депутати навіть не схвалили програму Кабміну це не заважає виконувати йому свої функціональні обов’язки.
Щодо кадрових питань то практично усі голосування були вдалими з першого разу, окрім призначення Степанова. Так само доукомплектування відбувалося впродовж практично усього періоду роботи третьої сесії Верховної Ради. А от, що стосується голосування законопроектів, то їх можна назвати в основному половинчастими. Із 244 ухвалених рішень ті, які торкаються голосування законопроектів, їх результатом було або відправлення на повторне перше читання або ж ухвалення за основу.
До прикладу за основу ухвалені: проекту Закону України про народовладдя через всеукраїнський референдум; проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (стосується багатомільярдних боргів в енергетичній сфері); проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"; на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Службу безпеки України" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України; основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв'язку (передбачає фактично створення на базі Укрпошти нового державного банку); за основу проекту Закону України про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України щодо розміру грошової застави та інші.
Їх остаточного ухвалення очікувати до завершення сесії не варто, бо на порядку денному стоїть закон про легалізацію азартних ігор, де не розглянутими ще залишаються 1,5 тисячі правок. Втім, народні депутати від правлячої фракції планують провести низку позачергових засідань Верховної ради, де можуть ухвали до прикладу постанову про проведення місцевих виборів (профільний комітет вже розглянув її) та інші важливі документи.
Тому плідної роботи слід очікувати або на позачергових засіданнях або вже з початком 4-ї сесії.
Оксана Поліщук, Мирослав Ліскович, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
