Іноді “Шахедів” влучає більше, але ефективність їх збиття не зменшилася 05.10.2023 11:51 Укрінформ Ворог експериментує, вдається до хитрощів, але наша ППО працює на високому рівні. Втім, засобів для протидії дронам-камікадзе треба більше
Росія збільшила кількість атак дронами-камікадзе "Шахед" по українських містах. Вересень став рекордним – 503 "мопедів" за місяць. Одночасно, низка експертів стверджують, що наша ППО стали менше їх збивати: раніше ефективність була на рівні 85-90% і навіть доходила до 100%, а тепер цифра опустилася до 70-75%, а в окремі дні — взагалі до 50-55%.
А ще в контексті дронів, часто стала звучати думка, що Україна відстає від Росії. Мовляв, за 19 місяців Великої війни РФ змогла цей сектор значно посилити й продовжує нарощувати. І тут же ставиться запитання: а де наші аналоги “Ланцетів” та “Шахедів”, чому ворог б’є по нашій території 24/7, а ми — ні? Що ж, на подібні “закиди” спробуємо також знайти відповідь. А ще популярний експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан стверджує, що надто перейматися цим питанням не варто, бо, хоча в якийсь момент дрони й справді стали надефективним знаряддям сучасної війни, але це явище тимчасове: розвиток РЕБ скоро критично обвалить вплив БПЛА на війну, а відтак повернеться вирішальна роль класичної зброї – авіації, ракет, танків, артилерії тощо. Це так чи ні? Можливо, істина десь по середині? Що об’єктивно можна про це сказати?
Невже ми справді стали збивати “Шахеди” гірше?
Це не так, вірніше — не зовсім. Ми порахували кількість запущених і кількість збитих дронів ворога у вересні. Що у нас вийшло? Результат ефективності української ППО зберігається на рівні 80%. Тобто цифра 70-75% не відповідає дійсності. Щодо окремих днів — так, це правда. Наприклад, у ніч на 1 жовтня (втім, зарахуємо це ще до попереднього місяця, оскільки пуски відбулися о 20:30 30 вересня, – Ред.) окупанти запустили по Україні 30 “Шахедів”, з яких було збито 16 одиниць або 53%.
Далі — відносно кількості ворожих БПЛА.
Як уже згадувалося, вересень став рекордним з показником 503 "мопедів" за місяць. Попередній рекорд був зафіксований у травні, коли росіяни застосували 413 дронів-камікадзе. Потім було падіння інтенсивності нальотів: у червні – 197, у липні – 246, у серпні — 167.
Про що це свідчить?
“Я поки що не можу сказати, що такий показник є наслідком запуску виробництва Shahed-136 у Росії, оскільки за наявною інформацією у них з цим виробництвом великі проблеми. За перше півріччя 2023 року росіянами на своїх потужностях планувалося видати дослідну партію дронів-камікадзе у 100 одиниць. Але вони не змогли цього зробити. Терміни було зірвано, оскільки гостра залежність виробництва від поставок контрабандних запчастин збереглася, і на замкнений цикл виробництва Shahed-136 з нуля Росія в найближчій перспективі не вийде.”, – коментує “Укрінформу” військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.
Чи наростив Іран обсяги виробництва, внаслідок чого Росія змогла наростити інтенсивність ударів? У певному сенсі – так, але з нюансами.
Річ у тім, каже експерт, що коли Росія звернулася до Ірану за поставками Shahed-136, виробничі потужності – винятково ручне складання – давали змогу збирати до 50 Shahed-136 на місяць. До кінця 2022 року Іран зміг наростити виробництво до 100 Shahed-136 на місяць. Не виключено, що станом на травень цей показник сягав 150-200.
“Зазначу, що в лютому, березні та квітні, інтенсивність ударів була нижчою за 100 одиниць на місяць. У росіян була можливість накопичувати БК. Саме з цієї причини, вересневий наліт міг стати рекордним, як результат задіяння накопиченого БК. Але це не скасовує спроби Росії налагодити своє власне виробництво та регулярних поставок дронів-камікадзе з Ірану”, – підкреслив пан Коваленко.
Наступне. Більша частина всіх ударів припадала у вересні на Одеську область, дунайську портову інфраструктуру і зернові хаби. Від “шахедів” також постійно страждають інші південні області (Дніпровщина, Миколаївщина), північні (Сумщина, Чернігівщина, Харківщина), трохи рідше — західні регіони.
Десь “мопеди” вдається збивати, а десь, на жаль, не завжди. Чому так відбувається?
Територія Україні велика, кожен метр не прикриєш: потрібно більше засобів ППО
Одна із причин, які породжують проблеми, — ворог постійно експериментує з ударами БПЛА, які літають різними маршрутами, іноді – колами, заходять з одного боку, пролітають, потім знову повертаються. Тобто весь час намагаються уникнути наших засобів ППО.
“Ми розуміємо, що кожен квадратний метр ми прикрити не зможемо. Але ми намагаємося розставляти мобільні вогневі групи та зенітні комплекси протиповітряної оборони на таких відстанях, щоб можна було прикривати і страхувати один одного”, — розповів “Фокусу” командувач Об’єднаних Сил ЗС України генерал-лейтенант Сергій Наєв.
Мобільні вогневі групи збивають "мопеди"
Звісно, територія України дуже велика (як площа 27-ми Ізраїлів, – Ред.), у світі не вистачить систем, щоби ми, як каже пан Наєв, змогли прикрити кожен квадратний метр. Однак точково захистити стратегічні об’єкти та ключові міста реально. Для цього необхідно збільшити кількість мобільних груп ППО. А ще — збільшити кількість ЗСУ Gepard, систем Skynex, їх аналогів.
“Нам вдалося виробити дієві алгоритми перехоплення цих дронів за рахунок мобільних груп, а також комплексів малого радіуса дії, як от ЗСУ Gepard, «Шилка», “Тунгуска”. Якщо ситуація дещо складніша, то додатково залучається ЗРК Stormer або Crotale. – каже Олександр Коваленко. – На сьогодні наша ППО має досить високий рівень перехоплення іранських «бляшанок». Більш того, ми змогли вийти на рівень, коли ціна дрона, який коштує в середньому 40 тисяч доларів, фактично дорівнює ціні його знищення. Тобто для протидії таким цілям набагато рідше використовуються недешеві ракети середнього радіуса дії. Росіяни це розуміють, тому й експериментують з маршрутами, зокрема, використовуючи повітряний простір інших країн, як це було, наприклад, під час ударів по Ізмаїльському та Ренійському районах Одещини”.
Під повітряним простором інших країн мається на увазі, зокрема, Румунія, Міноборони якої повідомило, що військова система радіолокаційного спостереження зафіксувала можливе порушення повітряного простору країни під час атаки російських дронів на Україну в ніч проти суботи, 30 вересня. До слова, на території Румунії вже кілька разів знаходили уламки російських дронів. Через це Бухарест вирішив перемістити системи ППО ближче до кордону з Україною на річці Дунай.
“Крім того, росіяни зараз активно використовують південь Одеської області — ті райони, де є болота або озера, або річки, тобто, де неможливо залучити для перехоплення мобільні групи на пікапах з кулеметами великого калібру та ПЗРК, – каже аналітик. – Коли ворог шукає нових маршрутів, експериментує, то відповідно й зменшується ефективність ППО. Бо як перехопити мобільною групою дрон, коли він летить над болотом і до нього ніяк не дотягнутися кулеметами? Місцеві шпигуни – вони є – повідомляють своїм кураторам, де саме розміщено комплекси ППО. І тоді вони так прокладають маршрути, щоб оминати ці засоби ”.
Але все це не говорить, що якість нашої ППО впала. Або — що у РФ стали кращими дрони.
“Це говорить про те, що вони експериментують, і що ми маємо швидко прилаштуватися, відпрацювати алгоритми протидії”, – додав він.
А це директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь: “Протягом 30 років наші західні партнери готувалися до миру, вони не сподівалися побачити таку війну в центрі Європи. Не може країна, яка виробляла кілька одиниць ЗРК Gepard на місяць, просто взяти та почати їх виробляти десятками. Для цього треба додатково збудувати або відновити виробничі лінії. Така реальність, яка не змінюється за помахом чарівної палички. Втім, не все так погано. Днями пройшла інформація, що австралійці передадуть нам 10 бойових модулів Slinger, які потрібні для антидронових ган-траків, а німці — ще близько 15 Gepard. Тобто з'явиться можливість ще більше розповсюдити ці системи по Україні, створити мобільні групи. А відтак система ППО у нас буде ще більш гнучкою, адаптивною і комплексною”.
Ударних дронів в РФ справді більше, розвиток РЕБ змінить ситуацію?
“Щодо переваги Росії у дронах, зокрема, дронах-камікадзе, треба розуміти, що на сьогодні під ними багато хто розуміє не тільки “Шахед-136”, а й також “Ланцет”. А “Ланцет” це не зовсім дрон-камікадзе, це баражуючий боєприпас, – каже Олександр Коваленко. – Далі — коли хтось говорить, що Україна мала достатньо часу, аби скопіювати “Шахед-136” або “Ланцет”, то я таким експертам завжди рекомендую підняти, вибачте, свою дупу з дивану і таки зробити: “Візьми й скопіюй!” Не за тиждень, місяць, пів року, а хоча б за рік. Очевидно, ці експерти не розуміють взагалі, що таке проєкт, його реалізація, випробування, а після — налагодження виробництва”.
Іран на розробку “Шахеда” витратив десятки років. Зараз у них налагоджене виробництво, тобто усі стадії, включно з випробуванням, пройдено.
Австралійці передадуть Україні 10 бойових модулів Slinger, які потрібні для антидронових ган-траків, а німці — ще близько 15 Gepard
“Ще раз: Іраном на це було витрачено багато років. А для нас це щось зовсім нове. Власне, не тільки для нас, бо ніхто раніше не зустрічався саме ось з таким форматом війни, – наголошує військовий оглядач. – Те ж саме стосується і баражуючих боєприпасів, як от “Ланцет”. Росіяни їх скопіювали з ізраїльських дронів. У 2019 “Ланцет” представили на виставці, а у 2020 — уже застосовували в Сирії. А у нас не було таких проєктів станом на 2022 рік. Просто взяти і скопіювати, і дуже швидко налагодити виробництво — неможливо”.
З іншого боку, каже пан Коваленко, ми дійсно можемо створювати свої власні дрони: “Проте навіть той же “Бобер”, про який багато говорять, наразі проходить стадію випробувань (зокрема, бойових — по території РФ, – Ред.). Тобто він не є багатосерійним, про 50-100-200 одиниць на місяць не йдеться. Вірніше — поки не йдеться, бо це тільки початок. Треба зачекати, коли зможемо вийти на відповідні рівні виробництва, а не говорити, що ми чогось не можемо”.
За словами експерта, в Україні зараз працюють десятки, а то й сотні компаній та організацій — і приватних, і державних — які намагаються зробити щось конкурентоспроможне, що створило б паритет у питанні саме таких засобів ураження.
Щодо РЕБ…
Військовослужбовець, фахівець із радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов на позивний Флеш в коментарі Цензор.НЕТ каже, що на сьогодні ЗСУ лише на 20% забезпечені засобами РЕБ.
“Весь РЕБ можна розділити за призначенням на дві категорії. Перша – потужні пересувні комплекси, які можуть боротися з ударними безпілотниками формату “Ланцет”. Це базові комплекси українського виробництва – “Буковель” і “Нота”. Ми їх використовуємо по всіх фронтах, – розповідає він. – Другий тип РЕБ – окопний. Насамперед це протидронові рушниці. Це те, що застосовують бійці для локальних завдань. Такими не можна придушити “Орлан” або “Ланцет”, проте Mavic – легко. На жаль, в нас не вистачає ані великих комплексів, ані окопного РЕБу. Партнери нам не можуть з ними допомогти. Ніхто не розраховував, що війна стане настільки залежною від безпілотників, і що РЕБ знадобиться в таких гігантських масштабах”.
За його словами, партнери передають своє обладнання, але це виглядає так: два комплекси з Британії, два зі США, два з Нової Зеландії. Одні комплекси налаштовані на один діапазон частот, інші – на інший. І разом вони в одну систему не стикуються: “Фахівців потрібно навчати роботи з кожним комплексом окремо. Якби було хоча б так: одна країна – один виробник. З Америки надходять десятки виробників. Працювати з цим «зоопарком» техніки дуже складно”.
Чи нарощуються обсяги виробництва “Буковелів” і “Ноти”? Пан Бескрестнов каже, що робиться все можливе.
“Але ви маєте розуміти, що подібні комплекси дуже дорогі. Це сотні тисяч доларів. До того ж РЕБ не стоїть на місці. Наш противник змінює технології, і ми змушені теж робити новий РЕБ. І те, що вже випущено, не завжди можна модернізувати. Уявіть, ми випустили РЕБ по всіх фронтах на один набір частот, а противник узяв і застосував нову частоту. І виходить, нам потрібно повністю все переробляти, або вводити новий виріб. Чи можливо переналаштувати частоту? Для окопного РЕБ, наприклад, неможливо. Рушниці взагалі зроблені одноразовими, умовно кажучи”.
Українська система РЕБ "Буковель"
Отже, з РЕБ дійсно є проблеми.
“Але щоб РЕБ був здатний критично обвалити вплив БПЛА на війну — я так не думаю”, – каже Михайло Самусь.
Чому?
Військовий експерт нагадує, що комбінована система наведення «шахедів» може отримувати дані від кількох навігаційних систем – ГЛОНАСС, Бейдоу, Галілео та GPS. Удосконалений росіянами дрон-камікадзе оснащений антеною CRPA, яка забезпечує високу стійкість до перешкод. А якщо сигнал із супутників все ж таки буде заблокований, у справу вступить інерційна система, яка хоч і не така точна, але тим не менш.
“РЕБ — це не панацея. Якщо “Шахед” не залежить від команд з центру управління чи прийому сигналів GPS, але продовжує роботу за інерційною схемою, то тут РЕБ фактично безсилий. Отже, роль безпілотних платформ лише зростатиме. І тим експертам, які вважають, що РЕБ здатен все або майже все вирішити, хочу нагадати про таке цікаве явище, як штучний інтелект”.
Системи, які керуватимуться штучним інтелектом, зможуть діяти в умовах дуже жорсткої радіоелектронної боротьби та ухвалювати рішення самостійно, тобто без контакту з оператором. “Рої дронів під управлінням штучного інтелекту — це те, що РЕБ не зупинить”, – додав експерт.
За переконанням Михайла Самуся, «дроноцентричність» війни наростатиме, і якщо хтось вважає, що можна не вкладатися в дрони, то він програє: “Україні треба вкладати мільярди доларів в розробки і повітряних, і морських, і наземних безпілотних систем”.
Зараз у нас йде війна, яка уже в собі «згібридизувала» Першу і Другу світові війни, а також нашу Велику війну XXI століття.
“Дрони, які змогли виробити іранці в умовах санкцій є дуже небезпечними — це величезний виклик не тільки для України, а це виклик для всього західного світу, для цивілізації загалом. Світ знаходиться в стадії трансформації: як колись відбувся перехід від коней до танків, так і зараз поступово відбувається перехід від танків до дронів. Скільки ще два роки тому європейські армії закуповували дронів? Можливо, 10 одиниць на рік. А скільки програм було реалізовано по створенню безпілотників великої, середньої та малої дальності, себто тактичних дронів? Одиниці. На рівні дослідних робіт, а не серійного виробництва, – нагадує пан Самусь. – Зараз же, коли Україна заявила про те, що планує виробити 100 тисяч FPV-дронів (ними керує пілот, спостерігаючи зображення, яке передається йому з камери дрона, – Ред.) — це вже не сприймається чимось дивовижним. Хіба ні?”
Засоби РЕБ захищають, створюють проблеми ворогу, але одними лише РЕБами перемогу точно не здобудеш.
“РЕБ — це один з елементів ППО. А перемога — це насамперед наступальне озброєння. Ми маємо бити сильно. Нам потрібно сотні тисяч дронів. По одному на кожного російського солдата. По 10 на кожен російський танк. Тільки тоді можна буде говорити про те, що ресурси РФ, які вона накопичила ще за радянських часів, будуть просто знищені. Ворог каже, що здатен мобілізувати 1 млн “м'ясних туш”, а ми здатні випустити по них 500 тисяч FPV-дронів. Це реально? Кожен дрон коштує в районі 500 доларів. Тож насправді 250 мільйонів доларів за 500 тисяч дронів — це не так уже й дорого, але це багато вирішує. ”, – наголошує військовий експерт.
Ми не зобов’язані діяти симетрично. Think outside the box, як кажуть британці. Якщо росіяни хочуть нас переграти мобілізаційним резервом — нам не варто й намагатися відповідати тим самим.
“Знайдімо спосіб, як переколошматити це “м'ясо” без мавпування Першої світової війни. Ми підемо шляхом XXI століття. Навіщо ризикувати військовослужбовцем ЗСУ, якщо ворожу техніку чи особовий склад можна знищити за допомогою FVP-дрона?” – закликає Михайло Самусь.
Источник: www.ukrinform.ua
