Якщо “атака на кремль” – провокація, то наскільки вона вдалася? 04.05.2023 22:04 Укрінформ Виграшу для ворога від акції в москві не проглядається, як не дивись. Єдине, що їм залишається — тупо атакувати ракетами у відповідь. Але ж вони й раніше це робили
Відео атаки безпілотників на кремль, яке 3 травня москва спробувала подати як нібито «замах» України на путіна, викликало подив і численні запитання в усьому світі. Та поки західні чиновники й дипломати обережно коментують інцидент, підкреслюючи, що службам потрібно більше часу для його незалежної оцінки, експертне середовище активно “мізкує”, намагаючись формулювати або спростовувати можливі версії. Одна із — це точно не справа рук Києва, якому немає сенсу влаштовувати феєрверки над кремлем, а є сенс бити так, щоб башти завалились. Але башти все ще на місці, апогей дійства — “акуратненький хлопочок” прямо над триколірним ганчір'ям, яке майоріло на куполі.
До речі, про ганчір’я і купол маленький «ліричний відступ»: колега згадав кадри, як у грудні 1991 року, в день відставки Горбачова, саме по цьому «головному» флагштоку імперії навіки спускався червоний прапор Союзу. Погодьтеся, цікава асоціація, яка наводить на певні думки…
Але повернімося до теми, а саме: хто, навіщо та який профіт отримав від “удару по кремлю”, а головне — які подальші очікування?
Версія №1. кремль сам здійснив атаку на себе
На сьогодні це одна з найпопулярніших версій. Чому?
“Тому, що виникають серйозні сумніви та підозри. Навколо москви й тим більше навколо кремля має існувати потужна система ППО. І чому тоді вона не спрацювала? Фахівці припускають, що в кремлі могли готувати заготовку на 9 травня. російські пропагандистські ЗМІ вже майже тиждень розганяли інформацію про те, що українці готують провокації та диверсії в москві на 9 травня. Ось на цю тему, можливо, і робили відеосюжет над кремлем вночі, але показати мали 9 травня”, – коментує Укрінформу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Проте це помітили мешканці навколишніх будинків і зробили власні відео, які почали викладати в соціальні мережі. Тож кремлю довелося, хай і з певним запізненням, відреагувати, сформулювавши версію про «замах на путіна».
“Найбільш популярна версія – це привід для атаки на Київ і урядовий квартал або для іншої масштабної терористичної дії проти України. Мені ж більш цікава інша версія – це зроблено для того, щоб звинуватити Україну в намірах до ескалації війни, перенесення її на територію росії, чого побоюються чимало західних політиків. І цей інцидент має бути потужним аргументом, щоб не надавати Україні далекобійну зброю. Наступна версія – інцидент мав переключити увагу від злочинів, які робить росія в Україні”, – вважає політолог.
Зокрема відволікти від трагедій в Херсоні та Умані, а також від українського наступу, який очікується найближчим часом.
“На жаль, ми це бачимо наочно – в західних ЗМІ більше обговорювали інцидент над кремлем, ніж трагедію в Херсоні”, – додав він.
Атака безпілотників на кремль може бути використана і для політично-пропагандистських цілей.
“Наприклад, для обґрунтування введення воєнного стану і початку нової хвилі масової мобілізації. Або — для обґрунтування тези про те, що “сво” це нова «Вітчизняна війна», що ворог нападає на москву, тому всім треба об’єднатись навколо путіна і працювати на війну чи безпосередньо взяти в ній участь”, – підкреслив Володимир Фесенко.
Одна із цілей "атаки на кремль" – політично-пропагандистська, наприклад, для обґрунтування введення воєнного стану і початку нової хвилі масової мобілізації
А це дипломат Вадим Трюхан: “Щоб зрозуміти хто це організував і виконав, достатньо знайти того, хто отримав вигоду. І тут все доволі однозначно — це путін і Ко. Їм потрібно було якось струсонути свій зазомбований плебс. Адже бажаючих іти вмирати в Україну останнім часом все менше”.
За його словами, рашисти діятимуть по двох напрямках. По-перше, вони зі всіх сил намагатимуться поповнити ряди своєї армії терористів, ґвалтівників і бандитів. Причому не обовʼязково шляхом загальної чи навіть часткової мобілізації
“Пропаганда отримала нове дихання. Кричать з усіх прасок, – «українці напали на святиню, – на кремль, на самого… царя – путіна». Не всі звісно, але найбільш зазомбовані та радикально налаштовані росіяни поведуться і побіжать у воєнкомати за квитками на смерть”, – каже пан Трюхан.
По-друге, користуючись ситуацією, як casus belli, вони битимуть по мирних українських містах і селах всім, що в них ще залишилось на складах.
Навіщо це росіянам? З одного боку, це спосіб ще раз спробувати натиснути на Захід, щоб він, мовляв, змусив Україну всістися за стіл перемовин. Водночас, це спроба зірвати український контрнаступ.
“Тривога там наростає з кожним днем. І в студіях, і на кухнях простих роботяг, і в головах олігархів”, – запевняє Вадим Трюхан.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко також каже, що в кремлі дуже бояться майбутнього контрнаступу ЗСУ. Експерт нагадує, що не так давно соціологи «Левада-центру» з’ясували, що “граждан” цікавлять дві речі: погіршення матеріального становища і «озабоченность в связи с проведением «СВО».
Він не виключає, що російське фсб може підготувати ще низку подібних “терактів” – провокацій з метою звинувачення України.
Про ФСБшну виставу говорить і експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. Він згадує конкретно секретаря російської Ради безпеки Ніколая Патрушева. До 2008 року Патрушев обіймав посаду директор фсб, втім, як відомо, колишніх фсбшників не буває.
“Бий своїх, щоб чужі боялися — це стиль Патрушева. Підрив житлових будинків у вересні 1999 року в москві — звинувачення чеченських моджахедів — II Чеченська війна. Самознищення трьох ниток Північних потоків — звинувачення США та Норвегії в диверсії — підготовка диверсій проти критичної інфраструктури ЄС та НАТО. Атака на кремль — звинувачення України у тероризмі — привід завдати удару по центрах прийняття рішення (Банкова чи урядовий квартал) та ядерний шантаж (ЗАЕС) у відповідь. Мета — під ядерною загрозою змусити Україну відмовитись від контрнаступу та погодитись на «мир» через заморожування статус-кво”, – каже пан Гончар.
Версія №2. Якась третя сторона — російське підпілля, партизани
Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун називає малоймовірною версію, що кремль атакував сам себе.
“Бо самим себе «опускати» на тлі того, що відбувається зараз у росії, — це не надто комфортно”, — запевняє пан Ягун.
Він припускає, що атаку в росії могли вчинити треті особи. “Можливо, люди, які свідомі того, що вони роблять, хочуть якось показати, що протидіють цьому режиму. Я не вірю в організований рух, але вірю, що в росії, можливо, ще є певна кількість просто противників режиму”.
Генерал СБУ одразу наголошує, що ці люди можуть і не бути прихильниками України.
“Це можуть бути якісь особи, які нам не симпатичні, але їм неприйнятний путін. Можливо, вони хочуть жорстокішої політики”, – розмірковує Віктор Ягун.
"Атака на кремль" – це справа рук російського підпілля
Схожу версію поділяє політолог Олег Саакян: “Я не вірю, що удар по кремлю — це інсценування. Версії про інсценування ґрунтуються на наступних можливих мотивах кремля: по-перше, підвищити мобілізованість росіян, по-друге, виправдати ескалацію (удар по ОП, вбивство Зеленського, використання ТЯЗ) проти України”
Експерт переконує, що кремль надто сакральний об'єкт для подібних провокації. Бо очевидний висновок від удару по ньому – слабкість режиму.
“Вони самі ж розставляли "панцирі" по дахах міністерств, чим в очах росіян зробили логічним, вірогідним, а головне — очікуваним, удар України по їх органах влади. Тож тут для пересічних росіян уже немає вау-ефекту від самого факту удару по кремлю. Вау-ефект є від того, що попри все зроблене для захисту й очікуваність акції, – вона вдалася. Це не сприймається як щось екзистенційно загрозливе, а скоріше – як нікчемність їх влади. Слабкість росіяни не пробачають, тому гратися з таким — зась”, – стверджує пан Саакян.
Якби ФСБ планувало провокацію, то вдарили б по гуляючим в парку, або по станції метро. Зрештою, їм не вперше подібне робити – вбивати своїх заради страху. Тож пан Саакян вважає, що це не вони.
Щодо другого…
“Всю війну росіяни йшли на ескалації не у відповідь, а тоді, коли вважали за потрібне. Там суспільство і так перегріто на предмет ударів "возмездія" та інших “алкофантазій дімона”. Й це, останнім часом, скоріше проблема для них, вони неодноразово штучно гасили ці настрої, бо не готові й не хочуть залишатися без вибору, у вузькому коридорі, – запевняє політолог. – Тому я мало вірю в постановку, скоріш за все, це справа рук російського підпілля”.
Версія №3. Це кланові розборки всередині кремля
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко звернув увагу, що рашистською відповіддю “за москву” став наліт 24 дронів-камікадзе. Не 24 крилатих ракет Х-101 або "Калібрів", а саме 24 Shahed-136.
“На Shahed-136 красувалися написи "За Москву!" (Див. фото нижче), але чому їх не показували на ракетах Х-101? Та тому, що у російського командування не було заплановано масованого ракетного удару по Україні 4 травня. У них необхідного БК станом на 4 травня могло не бути на аеродромах. Але якщо удар по кремлю був спланований ФСБ, то чому вони виявилися абсолютно неготові до кривавої акції у відповідь? Адже наліт вночі 4 травня це курям на сміх, а не "За Москву!"
На Shahed-136 красувалися написи "За Москву!"
За його словами, відповідь проста. Військово-політичне керівництво рф було не готове до того, що сталося в ніч на 3 травня. З цієї причини і не було підготовлено боєкомплект та екіпажі для забезпечення "потужної" і "невідворотної" дзеркальної відповіді "київському режиму".
То хто ж тоді стоїть за цим ударом?
“Для Financial Times інцидент з атакою на кремль прокоментував директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов, він сказав, що БПЛА, які вдарили по кремлю, могли запускатися з Підмосков'я. Для тих, хто не знає, хто такий Руслан Пухов, поясню – це офіцер російського ГУ ГШ вс рф (ГРУ), який займається пропагандою в експертному середовищі, а також курує в усьому світі мережу проросійських військових "експертів" і "аналітиків”, – розповідає пан Коваленко.
Дивно, що таке видання, як Financial Times, взяло коментар саме в Пухова з огляду на його бекграунд. Але попри те, що Пухов говорив про якихось партизанів, він озвучив те, що насамперед пульсує в стінах структури, на яку він працює — ГРУ.
“А пульсує там думка, що БПЛА запускали з території росії й це була акція конкурентів – мо рф. Відповідно, саме “кирзачі” (військові, – Ред.) виявилися абсолютно неготовими до "дзеркальної" відповіді на удар по "сакральному" куполу, а змогли «розмінятися» лише благеньким нальотом. Це підкріплює версію про акцію, організовану в рамках міжвідомчої конфронтації" – каже військовий експерт.
Якщо ці припущення вірні, то можна констатувати: обстановка в росії напружена як ніколи.
Подальший розвиток: які очікування?
Хто саме це зробив і для чого, ми будемо знати, мабуть, лише після завершення Великої війни. І то — не факт. Але чого слід чекати далі?
Олександр Коваленко каже, що події відбуватимуться досить передбачувано: так чи інакше, але росія повинна буде дати "відповідь" голосніше за гудіння моторів десятка іранських «мопедів».
“Повноцінного БК для масованого удару, нагадую, у них зараз немає. Тож готуватимуться. Можливо, до 9 травня чи трішки раніше. Тобто удар у будь-якому разі буде”, – застерігає військовий експерт.
Володимир Фесенко вважає так само: “В росії закликають до дзеркальної відповіді, тобто удару по урядовому кварталу Києва. Можливо, вони вже намагались це зробити, але не вийшло”.
Що стосується використання тактичної ядерної зброї, до чого закликають деякі войовничі персонажі в росії, то це занадто ризикований крок.
“Цей сценарій призведе до потужної ескалації, посилення ізоляції росії. Це перекреслить саму можливість будь-яких мирних перемовин. Війна стане безпощадною і тоді вже точно перейде на територію рф. Тож російське керівництво буде діяти достатньо обережно. Там же заявили, що розглядають «самые различные варианты ответа на атаку дронов». Втім, важливо тут навіть не те, як москва реагуватиме, а те, що в росії поступово звикають до таких «інцидентів». Про «червоні лінії» іноді згадують, але при цьому визнають, що їх майже не залишилось”, – коментує пан Фесенко.
А що Україна?
За словами Олександра Коваленка, Україна робить все дипломатично коректно і правильно: “Ми демонструємо абсолютний “холод”, чітко наголошуючи, що в ударі по кремлю не були зацікавленні, бо жодного профіту нам би це не принесло. Спитаєте, а як же репутаційний удар, як же демонстрація на увесь світ того, що у рф ППО — це пшик? Хіба це для нас не профіт? Перепрошую, але подібним уже нікого не здивуєш”.
Зрештою, в контексті репутаційних втрат рф і без «атаки на кремль» прекрасно обходиться. Та й за роботою російської ППО, яка в них не працює, світ неодноразово спостерігав.
Натомість Вадим Трюхан вважає, що політично Україна має діяти проактивно. Самих лише наших заперечень, хоча вони й потрібні, мало.
“Київ має ініціювати термінове засідання Радбезу ООН по факту терористичних атак рашистів, зокрема по Умані та Херсону. Також важливо привернути увагу наших партнерів до того, що кремль явно пішов на ескалацію, що вимагає відповідної реакції, зокрема введення додаткових санкцій та поставок Україні засобів ПРО/ППО”, – резюмував дипломат.
Мирослав Ліскович. Київ
Источник: www.ukrinform.ua
