Наразі відтік українських трудових мігрантів із Польщі є незначним. Утім, за кілька місяців це може змінитися
Упродовж останнього року польські експерти та рекрутингові компанії найбільшу загрозу для місцевого ринку праці вбачали в лібералізації міграційного законодавства Німеччини. Відтак, оцінювалися ризики: скільки українських заробітчан виїде з Польщі до ФРН чи до Чехії, яка також останнім часом намагалася спростити умови працевлаштування для іноземців. Однак, ніхто не очікував, що “чорний лебідь” прилетить зовсім з іншого боку. Глобальна пандемія вірусу COVID-19, наслідком якої буде різке гальмування світової економіки через призупинення роботи підприємств, фабрик тощо, не могла не зачепити й українських мігрантів за кордоном. В якій ситуації опинилися українські заробітчани в Польщі, і що їх далі чекає?
УКРАЇНЦІ В ПОЛЬЩІ У 2014-2019 РОКАХ: РОЗКВІТ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ
За останні кілька років масова міграція українців до Польщі стала не лише статистичним, а й, безперечно, очевидним фактом: різні діалекти української мови на вулицях, у крамницях, у транспорті великих польських міст чути набагато більше, ніж ще кілька років тому. Як розповідала торік Укрінформу керівник консульського відділу посольства України у Варшаві Світлана Криса, за останні п’ять років кількість українців у Польщі зросла вп’ятеро: від близько 300 тисяч у 2014 році до 1,5 мільйона в 2019 році. Змінилася й географія. Після початку війни Росії з Україною багато українців зі східних регіонів країни, котрі раніше їздили на заробітки до РФ, основним напрямком трудової міграції обрали найближчу західну сусідку України – Польщу.
Світлана Криса
Зростання кількості трудових мігрантів з України збіглося з позитивною кон’юнктурою на польському ринку праці в умовах непоганих темпів зростання економіки Польщі впродовж останніх років (3-5%). Ринок добре “поглинав” українських заробітчан. Найкращим свідченням цього було поступове зменшення рівня безробіття в Польщі, який в лютому 2020 року знизився до позначки 5,5% і був одним із найнижчих у новітній історії. Тобто, українець не забирав місця праці у поляка, всі мали свої ніші. Поява за короткий час понад мільйона українців у Польщі, попри періодичні прояви ксенофобії, все ж не спричинила якогось соціального напруження в польському суспільстві. Зокрема, за минулорічним опитуванням центру досліджень громадської думки (СBOS) Польщі, 80% поляків задекларували, що періодично чи часто контактують з українцями, приблизно стільки ж не проти співпрацювати чи жити по сусідству з українцями.
Внесок українців у розвиток економіки Польщі складно переоцінити. Недарма, два роки тому авторитетне польське видання Dziennik Gazeta Prawna назвало українців “колективним героєм польської економіки”, який позитивно вплинув на її зростання. Український працівник також доклався до посилення стабільності системи соціального забезпечення Польщі, адже наприкінці минулого року майже пів мільйона українців сплачувало соціальні відрахування до управління соцстраху (ZUS) країни.
Утім, з огляду на стрімкий розвиток ситуації за останні кілька тижнів і навіть днів, уже можна констатувати, що цей п’ятирічний “медовий” період українців у Польщі завершується. Що несе собою новий етап, поки достеменно невідомо.
УКРАЇНЦІ В ПОЛЬЩІ У 2020 РОЦІ: ПОЧАТОК ПЕРІОДУ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
Ще на початку цього року в міністерстві сім’ї, праці та соціальної політики Польщі активно працювали над новими засадами міграційної політики РП, які мали стати відомими приблизно через півроку. Наприкінці лютого експрезиденти Польщі Александер Кваснєвський і Броніслав Коморовський у спільному зверненні закликали уряд країни якомога швидше затвердити довгострокову міграційну політику, а в ній максимально спростити забюрократизовані механізми отримання документів на проживання і працю українців у Польщі. Це і справді є проблемою, оскільки тривалі процедури отримання тимчасових карт проживання в Польщі (до року і більше) чи дозволів на роботу (подекуди місяць) часто змушували українців розглядати інші варіанти працевлаштування за кордоном. Ще понад місяць тому найбільшою загрозою для відтоку українців із Польщі вважалися ринки інших західних країн. Тоді ще не було відомо, що “чорний лебідь” пандемії коронавірусу вже розправив крила і прямує з Далекого Сходу до Європи. Зараз ситуація змінилася кардинально, і, очевидно, розробку нової міграційної політики Польщі знову відкладуть у довгий ящик.
Источник: www.ukrinform.ua
