Екскурсії в Грузії: що подивитися на відпочинку в Батумі
Відпочинок 2021
08.07.2021 11:00
Укрінформ
Серед розваг – катання човном у каньйоні, старовинний монастир та прогулянки в самшитових хащах
Під час відпустки у Батумі точно не доведеться нудьгувати. Окрім релаксу на узбережжі Чорного моря, туристам пропонують екскурсійні тури за межами міста, що точно запам’ятаються надовго, і таким поїздкам не шкода присвятити час. Кому не хочеться сфотографуватися на фоні гірського пейзажу, побовтатися у водах бурхливого водоспаду чи річки, набратися адреналіну під час прогулянки підвісним мостом?
Вибір програм чималий, адже від Батумі можна дістатися до кожного регіону Грузії. Особливо рекомендуємо кілька напрямків – гірська Аджарія, Мінгрелія, Гурія, Сванетія, Рача, Лечхумі, Імереті. А просто зараз розкажемо про принади декількох локацій і атракцій.
Аджарія
КАЗКОВИЙ САМШИТОВИЙ ЛІС ТА МІСТ ДЛЯ ВІДЧАЙДУХІВ
Неймовірної краси куточок гірської Аджарії – ущелина Мачахела (більш поширена назва – Національний парк Мачахела). «Сюди можна їхати вже з березня, коли починає теплішати, бо у горах прохолодніше, ніж на узбережжі, й аж до пізньої осені. З собою під час підйому треба взяти пігулки від захитування та теплу кофту», – рекомендує Анастасія Ляхоцька, керівник напрямку Грузія туроператора Join UP!
Аджарія
Дорога від Батумі до Мачахели звивиста, та причин хвилюватись немає – покриття якісне й обладнана вона як слід. Їдьмо і насолоджуймося панорамами. Єдиним сюрпризом стануть корови, які вільно розгулюють шляхами, періодично заважаючи руху транспорту. Що вдієш – колорит! «Корови обрали дороги для моціону не просто так: коли авто проїжджає, їх обдуває вітерцем – і тварини охолоджуються», – пояснює гід місцевої туркомпанії «Taberne.Group» Наталія Гіоргадзе. Та й розумні ж!
Наталія Гіоргадзе
Наступна туристична родзинка подорожі до ущелини – приватний етнографічний музей Мачахели («Borjgalo»). Тут буде цікаво як дорослим, так і дітям. Першим подобається знайомитись тут із культурними традиціями Аджарії, пізнавати традиційні для цього регіону галузі господарства: обробка металу, каменю та дерева, текстильне виробництво, гончарне ремесло, виноробство, землеробство, бджільництво тощо. А малечі – зазирати у будиночки з манекенами, що вбрані в національний одяг, і фантазувати. Загалом це такий собі «Музей просто неба в Пирогові» з відкритими й закритими просторами. Вартість відвідування – усього 10 ларі (близько 87 грн, входить в екскурсійну програму туру). Вражень – купа.
Не встигнете «перетравити інформацію», яку почули від гіда в музеї, як через 20 хвилин наступна зупинка – оглядовий майданчик, з якого відкривається неймовірна панорама на злиття двох гірських річок – Аджарісцкалі та Чорох. Це своєрідне місце сили, де неможливо відірвати погляд від бурхливих потоків води та вбраних у зелень гір. Камеру ніколи й вимкнути – все таке мальовниче!
Злиття гірських річок
Поки оговтуєтесь від величі грузинських ландшафтів, поволі дістаєтесь до Мачахели, де починається найкрасивіший піший маршрут. Через автомобільний міст потрапляєте в селище Мірветі, від якого прямуєте у самшитовий ліс. Аджарські самшити – це ніби й кущі, але висотою до 2-3 м, більше схожі на дерева з дивно викривленими стовбурами. Міцні корені роблять самшити стійкими перед будь-якими вітрами навіть у горах. А мох, що вкриває гілки і стовбур, добре вбирає вологу й захищає взимку від морозу. Разом то все виглядає, ніби ілюстрації до дитячих книг про лісових чарівників. Відчуєте себе головним героєм фантастичного фільму. Навколо – тільки стовбури дерев, щільно укриті мохом, гілки яких чудернацько вигинаються у різні боки, що наче подають руку, супроводжуючи вузькою стежкою. А тепер замріть і прислухайтесь до лісу. Чуєте як ллється вода? За кілька кроків – водоспад Мірветі, який гучно охолоджує туристів після сонячної прогулянки.
Автомобільний міст
Самшити
Водоспад Мірветі
А вже коли освіжилися, зверніть увагу на дерева у селищі. Тут і улюблена спеція українських господинь – лавровий лист, і фундук росте, і хурма. Заморські краї та й годі.
Далі у програмі екскурсії – пам’ятник Мачахельській рушниці, дерев’яні підвісні мости та арочний міст Цхемлара. «Місцеві майстри займались виготовленням зброї, яка своєю якістю та влучністю прославила Мачахелу на весь регіон. Пам’ятник – це своєрідний спосіб віддати їм шану, – розповідає Наталія Гіоргадзе. – Підвісні пішохідні мости, або металеві автомобільні слугують надійною транспортною переправою для корінних мешканців». А для туристів – це одна з розваг, особливо дерев’яний перехід через річку, який періодично хитається, викликаючи приплив адреналіну.
Пам’ятник Мачахельській рушниці
Дерев’яний підвісний міст
Для найбільших відчайдухів є ще й арочний міст. Він дугоподібної форми, побудований з гірського каменю, і не має поручнів та додаткових укріплень. «Таких у Грузії нараховується майже два десятки», – говорить Наталія. Атракція не для слабкодухих, що й казати, але ж які ефектні фото та скільки спогадів лишиться!
Арочний міст Цхемлара
ГРУЗИНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ
Потрапити на грузинське застілля – ніби на рівному місці зануритися у «фестиваль» – їжі, вина, танців та пісень. А ще це нагода дізнатися про традиції та звичаї країни зсередини, а подекуди – й відчути себе її частиною. І всього лиш варто відвідати одну з фольклорних програм, що скромно зветься вечерею. Насправді – це феєрверк емоцій.
Перше, що вразить туриста – невпинна гостинність. Гостей завжди зустрічають господарі, з шаною під акомпанемент грузинської музики супроводжують їх до столу. Ніби не до ресторану ведуть, а на весілля! І далі вас чекає не вечеря, а святкове дійство. Всю увагу на себе перебирає тамада. Зазвичай його роль виконує господар, тобто голова родини. Він справжній майстер слова, що здатен привернути увагу публіки та тримати її цілий вечір. У нього почесна місія – виголошувати тости. Якщо в Україні тости – це невеличкі побажання під чарку, то у Грузії – це ціла притча, що важливіша, ніж сам келих. Промова зазвичай лаконічна та щира, тому слухати її – саме задоволення. Перший тост обов’язково виголошується за Бога – золоте непорушне правило. А взагалі порахувати, скільки тостів буде сказано за вечір, нереально, не витрачайте сил намарно. Просто насолоджуйтесь атмосферою, стравами та вишуканим вином у душевній компанії.
Та не забувайте про спосіб підтримати динамічне спілкування під час трапези – алаверди. «Тамада починає говорити тост і обирає людину, яка його продовжить. Той, хто приймає «естафету», має логічно продовжити першу частину. Відмови не приймаються», – попереджає Наталія Гіоргадзе.
І напевно, найбільш розповсюджена та відома традиція – випити вино з рога. Дійсно, якщо чоловікові запропонували, то він не може відмовити і повинен випити залпом і до дна. Ріг – це насправді чималенько, розраховуйте свої сили!
А поки чоловіки частуються, жінок можуть запросити «ліпити хінкалі». Нізащо не відмовляйтесь – ніхто не буде змушувати місити тісто, зміст аджарці вкладають у ці слова геть інший – вас навчатимуть народному танцю. Господиня насамперед вбере у національний одяг: сукню до підлоги з довгими рукавами, верх якої прикрашений камінням (це може бути і довга спідниця з кофтинкою, що закриває руки), поверх на неї зав’язують пояс, і неодмінний елемент – головний убір. У такому образі відчуваєш себе грузинкою, а коли виходить правильно повторити рухи – то ще й талановитою до танців.
Кульмінаційний момент настає, коли час спускатися до решти гостей і виконувати танець. Головна його умова – не блискуча техніка, а усмішка та блиск в очах. Триває дійсно всього 5 хвилин, далі ж господар запрошує потанцювати з ним. Здавалось, цей вир емоцій вже неможливо перевершити. Та де – саме починається шоу від майстрів грузинських співів та народних танців. Таких красивих па та жвавих пісень не почути у жодному грузинському ресторані в Україні. Тільки тут, серед гір, музика розливається та огортає душу, а ноги – самі підтанцьовують.
Під кінець вечора тамада виголошує останній тост та проводжає гостей, запрошуючи знову відвідати його застілля.
Загалом, одноденна екскурсія разом з піснями й танцями триває 7-8 годин, її ціна – 40 доларів (близько 1100 грн). Під час бронювання туру в Україні можна відразу додати екскурсію до Мачахелі як додаткову послугу.
СПРАВЖНІ ТРОПІКИ ТА СПУСК НА КАНАТІ
Цікавезна туристична локація гірської Аджарії – національний парк «Мтірала», оточений скелями. Його назва походить від гори Мтірала, яка перекладається як «гора плачу». Своє ім’я вона дістала заслужено, бо майже завжди огорнута туманами і дощами. Крім зручного взуття, доцільно взяти на екскурсію дощовик або парасолю.
Поїздка включає піший маршрут через колхідський, каштановий та модриновий ліси, а також самшитові гаї. До них ведуть усі дороги, а ось дістатись до стежки, яка приведе до водоспаду Цаблнарі та озера, можна трьома способами: безкоштовно через міст, прокатавшись на zip-line (спуск по натягнутому канату над річкою від 20 ларі – майже 172 грн) або ж у вагончику по невеличкій канатній дорозі (від 2 ларі – близько 18 грн), в кабіні якої поміщаються до 4 осіб. Пішки – завжди корисно, але радимо спробувати канатні шляхи – бо надто вже захопливо.
Источник: www.ukrinform.ua
