“Зеленому” пророкують наступного року знецінення щодо інших світових валют. Хоч як дивно, Україні через це особливо перейматися не варто
Аналітики впливового банківського холдингу Morgan Stanley (активи – майже $900 мільярдів) вважають, що наступного року вартість американських акцій і корпоративних облігацій знизиться, а долар ослабне на тлі прискорення економічного зростання за межами США. З-поміж причин, – зокрема, очікуваний “розігрів” японської економіки, поліпшення ситуації на ринках найбільших держав, що розвиваються, а також зменшення політичних ризиків у Європі. Натомість ризики політичної турбулентності у Сполучених Штатах Америки навпаки посилюватимуться – з наближенням прогнозовано непростих президентських виборів. І це – на тлі сповільнення зростання американської економіки та скорочення припливу портфельних інвестицій. Тобто, світовий бізнес віддаватиме перевагу капіталовкладенням в економіки інших країн. Водночас “дешевий” долар піде на користь експортоорієнтованим галузям США, які отримають новий поштовх для розвитку. Тож наприкінці наступного року американська валюта, за прогнозами експертів, знову почне зміцнюватись. Як же позначаться ці тенденції на світовій економіці, для якої долар є основною резервною валютою? І, зокрема, на ситуації в Україні – із нашою звичкою усе підраховувати й заощаджувати у “зелених”?
Чи справді долар “заслабне”: діагноз і наслідки для світової економіки
На перший погляд, прогнозовані Morgan Stanley зміни у співвідношенні “солодкої парочки” євро/долар (EUR/USD) незначні. Якщо зараз євро коштує 1 долар 10 центів, то на кінець першого кварталу 2020 року вартість європейської валюти, ймовірно, зросте до долара і 16 центів. Різниця – трохи більше 5%. Мізерний показник для країн із високим рівнем девальвації (приміром, аргентинський песо з початку року девальвував більш ніж на 15% після дворазового падіння упродовж 2018-го, не кажучи вже про нещодавнє рекордне знецінення болівара у Венесуелі чи зімбабвійського долара). Але для “твердих” світових валют це – доволі суттєві зміни, які загрожують власникам американських цінних паперів багатомільярдними втратами.
Також аналітики прогнозують зміцнення щодо американського “зеленого” його новозеландського тезки (долара) та британського фунта – попри очікувані ризики, що чекають на економіку Сполученого Королівства у зв’язку із Брекзіт (прогнозоване співвідношення GBP / USD – 1,4 проти нинішнього курсу в 1,29).
Основна причина того, що USD втрачає позиції, за висновками аналітиків Мorgan Stanley, – сповільнення темпів розвитку американської економіки. Водночас деякі експерти вважають, що долар можуть знецінювати і штучно, у чому зацікавлені, насамперед, самі Сполучені Штати Америки. Адже Дональд Трамп вже не раз заявляв про наміри втілювати політику “дешевого долара”. Нарікаючи при цьому, що занадто високий курс американської валюти заважає країні отримувати максимальну вигоду від зовнішньої торгівлі. Натомість для сильної економіки навіть незначне зниження курсу національної валюти означає підвищення рівня конкурентоспроможності своєї продукції на міжнародних ринках. До конкурентної девальвації вдаються як малі, так і великі економіки, що є емітентами світових резервних валют. Чи не найчастіше це роблять у США. Зокрема, через зниження облікової ставки (із чим пов’язана дохідність цінних паперів). Чим менш привабливі державні облігації, тим менше грошей вкладають у них інвестори. Відповідно, попит на національну валюту падає. Також Федеральна резервна система, яка у США виконує роль Центробанку, за дорученням казначейства час-від-часу скуповує валюти країн-конкурентів, штучно підвищуючи їх курс. Паралельно втілюються заходи зі стимулювання внутрішнього попиту через впровадження обмежень щодо іноземних товарів. Насамперед, походженням із країн, які є основними конкурентами Сполучених Штатів у боротьбі за світову економічну гегемонію. Щось подібне відбувається зараз у відносинах між США та Китаєм і частково – між США і Євросоюзом.
Ілля Несходовський
“Прогнози щодо послаблення американської валюти останніми роками лунали не раз. Проте, майже ніколи такі пророцтва не збувалися, – нагадує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. – Звісно ж, були незначні коливання, пов’язані, з-поміж іншого, з особливостями втілення зовнішньо-економічної політики США у той чи інший період. Утім, радикально на світовій економіці вони не позначалися. Рівень довіри до долара не знижується: він залишається основою валютою для здійснення зовнішньо-економічних операцій між різними країнами”. Тож і тепер, на думку експерта, немає підстав вважати, що коливання будуть настільки серйозними, що суттєво вплинуть на світову економіку. Тим паче, що самі ж автори прогнозу щодо знецінення “зеленого” говорять про те, що наприкінці наступного року він може відвоювати втрачене. Куди небезпечніше, коли до конкурентної девальвації одночасно вдадуться кілька впливових світових гравців (Китай, приміром, уже давно планомірно девальвує свою валюту – юань). Якщо у цю “гру” втягнуться ще, приміром, Японія та ЄС, може виникнути турбулентність на світових сировинних ринках, що призведе до тиску на національні валюти країн, що розвиваються – через скорочення обсягів їхнього експорту.
“Дешевий” долар: можливі наслідки для України
1. Утім, поки що прогнози для таких економік, а значить і для України, доволі сприятливі. Адже важливим “побічним ефектом” здешевлення американського “зеленого”, на думку аналітиків, буде зростання цін на сировинних ринках. Чим може скористатися й наша країна, яка є одним із важливих гравців на ринках руди, металу і продукції АПК. Водночас можливий “мінус” цієї ситуації – паралельне підвищення вартості енергоресурсів, які Україна, здебільшого, імпортує.
2. Протистояння між провідними економіками світу і зниження їхніми Центробанками облікових ставок сприятиме надходженню додаткових коштів до країн, що розвиваються. Адже у подібних ситуаціях інвестори, зазвичай, не ризикують вкладатися в цінні папери держав-учасниць “розбірок”. Тож більше уваги приділяють саме ринкам на кшталт українського, де можна отримати вищі прибутки (для порівняння – прибутковість цінних паперів США – 1-2%, українських ОВДП – понад 14% річних). Це означає, що попит на наші облігації і у наступному році залишатиметься високим. Що своєю чергою унеможливить – чи принаймні віддалить – ситуацію, коли іноземні інвестори (які, за даними Мінфіну, вже вклали в українські ОВДП понад 100 мільярдів гривень), отримавши дохід, відмовляться купувати цінні папери нових емісій і кинуться виводити гроші за кордон.
3. Ще одним наслідком політики “дешевого долара" може стати зниження вартості американських товарів. Але надміру радіти цьому українцям, певно, не варто. Адже існують ризики чергового збільшення обсягів імпорту. А від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі нашої країни тим часом і без того неприємно зростає.
Тарас Козак
4. Також експерти не бачать жодних ризиків (чи навпаки – надмірних переваг) падіння індексу долара до кошика інших світових валют для “самопочуття” гривні. Тобто, те, що долар, приміром, знеціниться на 5% щодо євро, зовсім не означає, що на 5% щодо “зеленого” подорожчає і гривня. “Зміна співвідношення у парі EUR / USD на внутрішній ринок України не вплине, – каже президент інвестиційної групи УНІВЕР Тарас Козак, – все залежатиме від інших чинників: припливу іноземної валюти від торгівлі товарами і послугами, надходжень від використання транзитних можливостей української ГТС, від того, чи зростатимуть обсяги валютних переказів від наших заробітчан. Зрештою – від співпраці з МВФ і зацікавленості іноземних інвесторів в українських цінних паперах”.
Загалом же очікуваним “падінням” долара українцям, на думку експертів, особливо перейматись не варто. Про ймовірність якихось украй негативних наслідків наразі не йдеться. А те, чи вдасться скористатися ситуацією собі на користь, – залежить, насамперед, від наших урядовців та експортерів.
Владислав Обух, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
