Чому Україна й досі не вся з інтернетом
09.06.2021 18:25
Укрінформ
Держава вимагає від мобільних операторів якнайшвидше покрити Україну швидкісним інтернетом, однак процес гальмують суперечливі закони
Ринок телекомунікацій нині на передовій технологічного та цифрового розвитку держави. На операторів покладаються величезні сподівання й надії в частині забезпечення країни повноцінним мобільним та інтернет-зв'язком. Цього вимагає державна стратегія цифровізації, що є частиною Національної економічної стратегії-2030.
"Цифровізація є важливою для економіки України, адже дозволить збільшити кількість нових робочих місць та досягти мінімум 4% додаткового зростання ВВП на рік. Для українців цифровізація означає повний доступ до цифрової інфраструктури та якісних державних і соціальних послуг", – зазначав віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Здавалося б, перспективи окреслені, завдання зрозумілі. Однак існують перепони, які серйозно гальмують телекомунікаційну галузь в її намірах реалізувати державні стратегії. Не всі українці мають сьогодні доступ до швидкісного інтернету четвертого покоління, залишаючись за бортом цифрового життя. У чому ж причина?
Михайло Федоров
"МОБІЛЬНІ" ДОСЯГНЕННЯ ОБНАДІЙЛИВІ ПОПРИ ВСІЛЯКІ КРИЗИ
У 2020 році мобільні оператори продовжили демонструвати стійке зростання фінансових показників у порівнянні з попереднім роком. Так, їхні доходи зросли на 12-14%. Наприклад, загальний операційний дохід Київстару становив 25,2 млрд грн, що більше на 12,4%, дохід компанії Vodafone Україна перевищив 18 млрд грн, що на 14% більше, ніж роком раніше, доходи lifecell збільшилися теж настільки ж (14,2%) – до 6,8 млрд грн у порівнянні з 5,9 млрд грн у 2019 році. І це незважаючи на економічну кризу, спричинену раптовою пандемією.
Збільшення дохідності дозволило операторам активно втілювати в життя інвестиційні плани. «Компанія Vodafone інвестувала 3,8 млрд грн у 2020 році, в 1,5 разу збільшивши за рік кількість базових станцій. Загалом інвестиції Vodafone у період активного будівництва мереж швидкісного інтернету в 2015-2020 роках перевищили 28,8 млрд грн», – кажуть у пресслужбі оператора.
Щодо компанії Київстар, то торік вона інвестувала в розвиток мереж 6 млрд грн, що становить 46% загального обсягу інвестицій в галузь. Кошти були вкладені в розширення зони покриття, зокрема, у будівництво мереж 900 та 1800 МГц, необхідних для розвитку 4G (LTE) – високошвидкісного мобільного інтернету четвертого покоління.
«За останні чотири роки зростання доходів ринку телекомунікацій склало 12,8% – до 50,1 млрд грн на рік. Це дуже гарне зростання, його стимулювали запровадження 3G/4G та збільшення користувачів. Інвестиції в галузь за цей же період зросли на 15% – до 13,2 млрд грн. Це свідчить про те, що індустрія добре працює, і, на мій погляд, вона заслуговує на доброзичливу увагу з боку всіх регулюючих і законодавчих органів. Особливо в такій кризовій фазі, в якій ми зараз перебуваємо», – каже президент Київстару Олександр Комаров.
Олександр Комаров
ДВА ЗАКОНИ – ОДИН ВИБІР, І ТОЙ НА ШКОДУ
Як відомо, 18 березня 2020 року оператори «великої трійки» – «Київстар», «Водафон Україна» та «Лайфселл» – отримали ліцензії для розвитку 4G у діапазоні 800-900 МГц. У результаті оператори прискорили будівництво мереж за новою технологією і почали більше інвестувати в розвиток швидкісного мобільного інтернету. Натомість влада поклала на представників телекомунікаційного ринку і певні обов’язки. Зокрема, оператори повинні забезпечити українців можливістю отримати послуги 4G у кожному населеному пункті з населенням більше 2 тис. осіб за умови покриття не менше 90% населення України, а також на міжнародних та національних автомобільних дорогах. При цьому, як розповідають оператори, уряд сьогодні просить прискорити цей процес та якнайшвидше покрити швидкісним інтернетом 4G українські дороги та віддалені населені пункти.
«Ми перебуваємо, я б сказав, під нормальним тиском. За ліцензійними умовами, ми повинні покрити всі дороги міжнародного значення до кінця 2022 року. І це амбітне завдання. На сьогодні вже опрацьовано план перерозподілу інвестицій, щоб пришвидшити цей процес. Компанія націлена на те, щоб до початку 2022 року покрити вже 1830 кілометрів міжнародних доріг», – каже Олександр Комаров.
Щоправда, реалізація цих цілей напряму впирається в законодавчу колізію, яка суттєво гальмує розширення та підтримку мобільними операторами мереж своїх базових станцій. Адже прийнятий три роки тому Закон України № 1834 «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», який мав стати рятівним кругом та посприяти розвитку галузі, сьогодні фактично не працює. Справа в тому, що для телеком-доступу до інфраструктури продовжує застосовуватися паралельно діючий закон «Про оренду державного та комунального майна», який не враховує специфіку галузі та дозволяє власникам інфраструктури встановлювати плату за доступ мобільних операторів до її об’єктів здебільшого на власний розсуд, чим активно й користуються балансоутримувачі. Адже у власника або балансоутримувача є можливість самостійно вирішувати, за яким із двох законів вони хочуть працювати з операторами. І примітно, що у 99% випадках вибір іде на користь саме останнього.
На сьогодні оператори мають численні проблеми під час доступу до різних об'єктів інфраструктури. Найчастіше – це спроби ухилення від укладення договорів з доступу саме за прийнятим законом щодо телекомунікаційних мереж. Особливо, спостерігається це з боку ОСББ.
Також і терміни будівництва об'єктів залежать від того, яким законом керується орендодавець. У разі, якщо оператор і балансоутримувач оформляють відносини згідно з законом №1834, то терміни запуску мобільного устаткування максимально скорочуються. Приклад тому – запуск 4G в метро Києва, де оператори в березні 2020 року розпочали предметні переговори з адміністрацією саме в рамках законодавства про доступ, а вже в червні включили обладнання на окремих станціях підземки.
Источник: www.ukrinform.ua
