Чи можливо екологію зробити частиною національної ідеї
10.11.2020 15:12
Укрінформ
У Кривому Розі відбувся Національний круглий стіл з питань виховання екологічного мислення
Це була розмова про екологію. Про високі матерії глобального потепління, про те, як виховувати екологічне мислення, й про те, як зробити турботу про природу частиною української ментальності. Або навіть більше — частиною національної ідеї.
У Кривому Розі відбувся круглий стіл, присвячений екології. Один із заходів, який проходив у рамках Національного культурного діалогу, низки дискусій інтелектуалів, академічної спільноти та громадянського суспільства, зорганізованого Міністерством культури та інформаційної політики України, зокрема, на найбільш чутливі для українського суспільства теми.
Нагадаємо, що ініціатива Міністерства культури передбачала проведення сімох круглих столів у різних містах України: Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві. Українські науковці вже дискутували про культуру діалогу, український історичний пантеон, мову, щастя і ще обговорюватимуть гострі питання релігії та мистецтва.
Проведення таких загальнонаціональних дискусій у регіонах, а не на столичних майданчиках, стало знахідкою організаторів, бо відкривало таким чином проблеми саме цих регіонів, показуючи їх особливості, роль, та й зрештою – потенціал міста проведення.
Про перший круглий стіл, присвячений культурі діалогу, Укрінформ писав тут.
Про другий, де дискутували про історичний пантеон, – тут.
Враження про діалог, присвячений українській мові, ми описали тут.
Про щастя – тут.
Одна з головних цілей проєкту — підвести громадян та й політикум до світоглядної реформації, а можливо й дещо доповнити національну ідею. Нинішній захід довів, що збагатити національну ідею екологічним мисленням було б цілком доречним. Бо як зауважив у вступному слові міністр культури та інформації Олександр Ткаченко: “Екологія – це також частина культури, культури співіснування. Ми будемо у міністерстві просувати цей lifestyle, тому що культура співіснування полягає також у тому, яким чином ми взаємодіємо не тільки одне з одним, а й з природою у тому числі. Символічно, що круглий стіл, присвяченій саме цій темі, відбувається у Кривому Розі, де труби димлять, повітря немає”. Я нещодавно побував із робочою поїздкою в Чорнобильській зоні відчуження, відвідав АЕС, місто-привид Прип’ять, радіолокаційну станцію “Дуга” та інші об’єкти, а також провів круглий стіл з туроператорами, які спеціалізуються на відвідуванні зони відчуження. Ми побачили, що природа сильніша за нас. Буде вона з нами жити, із людьми, чи жити без нас, але дерева пробивають вже будинки в тому місці. Це символічно”.
Ми подаємо найбільш цікаві вислови круглого столу в формі стрижневих запитань, які там пролунали, та відповідях на них.
ЯК УКРАЇНЦІ СТАВЛЯТЬСЯ ДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ?
Павло Вишебаба, голова ГО “Єдина планета”, координатор кампанії ХутроOFF
– Нещодавно було проведене дослідження, яке стосується екології, й 93% респондентів-українців засвідчили, що для них це надзвичайно важливо або просто важливо. До речі, ця цифра збігається з суспільною думкою в країнах – членах ЄС, там також громадяни відповідають таким чином. І зрозуміло, чому — тому що довкілля впливає на кожного з нас, це наше з вами життя і здоров’я: ВООЗ чітко говорить, що 23% смертей на планеті пов’язані саме з забрудненим довкіллям.
Головними проблемами українці вважають забруднене повітря, сміття, вирубки лісів. Що цікаво (і це така істотна відмінність від громадян ЄС), всього 16% українців вважають зміни клімату важливою проблемою. (Хоча це один з найбільших викликів для людства). В Європі 51 відсоток людей вважають це надзвичайно важливою проблемою.
Захист та охорона довкілля мають кілька вимірів: глобальний (зміна клімату), регіональний (захист певних видів тварин від вимирання, це наша спільна відповідальність із Білоруссю та Польщею, бо це наш спільний ареал). І національний вимір: забруднення повітря, очищення водойм, відновлення зелених насаджень.
ЩО ТАКЕ КЛІМАТИЧНИЙ АПАРТЕЇД?
Світлана Романко, кандидат екологічних наук:
– Зміна клімату стосується кожної людини на планеті, вона має практичні виміри і вона несе дуже великі ризики. Ризики дотримання та реалізації громадянських прав: кліматична несправедливість, втрата доступу до питної води, до санітарії, втрата гідних життєвих умов, кліматична міграція, втрата доходу, нестача продовольства, занепад сільського господарства, зростання бідності, потреба в адаптації й відсутність коштів на адаптації від зміни клімату, потерпання від частих стихійних лих. Зрештою, виникнення такого явища, яке ми називаємо кліматичним апартеїдом, коли тільки заможні люди у розвинених країнах світу матимуть доступ до чистих природних ресурсів для добробуту та охорони здоров’я.
Источник: www.ukrinform.ua
