Бунт мерів, або Що загрожує градоначальникам за “карантинний спротив”?
Аналітика
03.08.2020 20:43
Укрінформ
З’ясовуємо у юристів, чи є правові механізми змусити місцеву владу коритися тому, що їм кажуть із Києва
Спротив віднесенню деяких українських міст і районів до “червоної” й “помаранчевої” зон коронавірусної небезпеки, схоже, набирає не меншого масштабу, ніж при передчасному пом’якшенні карантину в Черкасах на початку травня. Хіба що президент “полум’яного привіту” бунтівним міським головам Луцька (наразі – в.о. голови), Тернополя й Івано-Франківська ще не передавав. На місцях же від звинувачень на адресу Міністерства охорони здоров’я й Державної комісії техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій у вибірковості підходів й заполітизованості перейшли до конкретних дій: самоврядні органи “офіційно” відмовляються посилювати карантин на підвідомчих територіях і ухвалюють відозви “про припинення знущань із громадян та бізнесу”.
Що далі? Чи є можливість, не “наступивши на горло” місцевому самоврядуванню, домогтися повсюдного виконання ухвалених на державному рівні рішень? Аби не мати у підсумку прецеденту “розгулу демократії” при несприйнятті на місцях більш принципових для суверенітету та незалежності держави питань…
Сенси “битви за інтереси громад”: чужі проблеми чи власний рейтинг?
Отже, влада на місцях “у штики” сприйняла рішення про посилення карантинних заходів у низці міст та районів, які потрапили до “помаранчевої”, а особливо – до “червоної” – карантинних зон. Зокрема, у Луцьку й Тернополі (червона зона), а також у “помаранчевому” Івано-Франківську повідомили, що додаткових обмежень не впроваджуватимуть.
Руслан Марцінків
За словами івано-франківського міського голови Руслана Марцінківа, розподіляючи країну на зони, “влада пішла шляхом обмежень, а не діалогу з містами”. Найбільше дивує, за словами градоначальника, що “країну ділять на зони, запроваджують серйозні обмеження… і при цьому “ковідний” пакет використовують для ремонту доріг!”. До того ж, як краще використати ці кошти (заощаджені, передовсім, завдяки скороченню інфраструктурної субвенції на місця та інших статей місцевих бюджетів), із органами самоврядування не радяться. Тим часом на них покладають нові обов’язки і штучно провокують ризики подальшого погіршення соціально-економічної ситуації в регіонах. Марцінків пообіцяв противитися цьому усіма законними способами – приміром, через скликання міської комісії з техногенно-екологічної безпеки та сесії міської ради.
А от луцька міськрада вже відмовилася запроваджувати жорсткий карантин. Депутати вважають, що їхнє місто зарахували до “червоної” зони незаконно.
Тож у місті й надалі діятимуть такі ж карантинні заходи, як і раніше. Тут і далі працюватимуть комунальні підприємства, заклади дошкільної освіти, транспорт та ринки. Для уникнення конфліктних ситуацій міськрада звернулася до поліції з проханням утриматися від притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за порушення карантину.
Сергій Надал
Подібне рішення ухвалила у понеділок і міська рада Тернoпoля. "Така блoкада міста була хіба за часів татар. Неприпустимo, щoб людей пoзбавили кoнституційнoгo права працювати”, – наголосив міський голова обласного центру Сергій Надал. За його словами, до міськради і депутатів звернулися сотні підприємців та інших жителів Тернополя з проханням "не блокувати місто" та не встановлювати режим "червоної зони". Отже, громадський транспорт працюватиме у звичному режимі. Як і підприємці, садочки та інші суб'єкти господарювання. Крім того, міськрада звернулася до центральної влади з вимогою скасувати рішення про зарахування Тернополя до “червоної” зони, а також про тимчасову заборону зупинок у місті потягів.
У МОЗ критичними заявами та ухвалами місцевої влади занепокоєні. Міністр Максим Степанов запевняє: рішення про “зонування” країни ухвалювали після ретельного вивчення ситуації та з урахуванням усіх необхідних показників і параметрів. Жодної політичної складової чи вибірковості у цьому немає. "Немає людського фактора. Є суто цифри, які відображають динаміку в тому чи іншому регіоні. В Міністерстві охорони здоров’я немає навіть натяку на політику. Пріоритет – здоров’я та безпека українців", – запевнив міністр. Він навпаки вважає, що політизованими у цьому питанні є рішення та дії влади на місцях – через прагнення здобути дивіденди перед близькими виборами.
“Відчуття небезпеки мобілізує. Але, якщо якась небезпека довгий час тримається у суспільстві, люди починають до неї звикати. Тим більше, коли протидія небезпеці більше впливає на добробут громадян, ніж сама небезпека. І коли методи протистояння – переважно, поліцейські обмеження.
Центральна влада у березні-квітні зняла “електоральні вершки” з карантину, рейтинги, наприклад, президента навіть зросли. Та тільки-но тотальний карантин перестав приносити електоральні бонуси, відповідальність за нього переклали на місцеву владу…”, – коментує ситуацію конфліктолог, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.
Источник: www.ukrinform.ua
