У лютому Держказна недоотримала 4,2 млрд. гривень. У січні цей показник перевищив 13 млрд. Утім, радіти позитивній тенденції, мабуть, зарано
Виконання плану бюджетних надходжень у лютому в порівнянні із січнем поліпшилося. Сума “недобору” скоротилася більш ніж утроє, – звітують у Міністерстві фінансів. Утім, наразі навряд чи можна говорити про підстави для особливого оптимізму: бюджети різних рівнів однак не дорахувалися загалом доволі “пристойної” суми – більше 4 мільярдів гривень. Тобто, з початку року Україна не змогла заробити майже 18 мільярдів, на які розраховувала. Тому вже зараз змушена скорочувати видатки. У чому ж причина такої ситуації і чи є шанси у найближчі місяці надолужити втрачене?
Причини “недобору” незмінні. Плюс одна “нова” проблема
Лютневе недовиконання бюджету в Мінфіні пояснюють тими ж причинами, що й у січні. Головне – це “нові макроекономічні реалії”, з якими Україна стикнулася у другій половині 2019-ого. Мова про суттєве зміцнення курсу гривні і падіння цін на імпортні вуглеводні – насамперед, газ. Через це ми й мали таке “просідання” у січні, коли план доходів виконали лише на 78,5%.
1. Очікувані і реальні доходи
У лютому приніс результат затверджений Мінфіном і Державними податковою та митною службами комплекс “протизаходів”, що допомогло поліпшити ситуацію. Зокрема, доходи, які адмініструє ДПС, зросли на 2,5 мільярда гривень. Адже вища середньомісячна заробітна плата сприяла збільшенню надходжень від ПДФО (податку з доходів фізичних осіб). Зросли відрахування ПДВ – через активізацію споживчого попиту і завдяки впровадженню нової моделі системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних. Більш ніж на 1,5 мільярда гривень перевиконано план доходів від податку на прибуток підприємств. Ще майже 3,3 мільярда вдалося додатково отримати завдяки збільшенню надходжень від тютюнових акцизів – через нормалізацію ситуації в галузі, яку, як відомо, “лихоманило” у другому півріччі 2019-го.
Але натомість прийшла нова “біда”: “додатковим викликом кінця лютого стало погіршення ситуації на глобальному ринку капіталів, що негативно вплинуло на попит на ОВДП”, – констатували у фінансовому відомстві. І це частково нівелювало позитивні тенденції. До того ж, як і у січні, значно недовиконали план доходів від митниці. Причини – міцніша, ніж розраховували при формуванні бюджету, гривня (митні й акцизні платежі у нас “прив’язані” до конвертованих валют, в основному – до євро), загальне скорочення обсягів імпорту у цей період, на що додатково вплинули проблеми, з якими стикнувся один з основних торговельних партнерів України, Китай, – через коронавірус.
2. Видатки. Що сплачено і що заощадили
Проте, влада запевняє: уряд профінансував усі захищені видатки відповідно до відкритих асигнувань. Інша справа, що частину виплат перенесли на березень – начебто, через проблеми з оформленням бюджетних паспортів для деяких установ і організацій. Найяскравіший приклад – ситуація із виплатою стипендій.
Студенти багатьох вишів поки що не отримали лютневих виплат. "У зв’язку із тим, що Мінфін зараз затверджує десятки паспортів бюджетних програм, серед яких – паспорт з виплат стипендій, студенти в деяких вишах отримають кошти за лютий на місяць пізніше. МОН вчасно підготувало та подало паспорт бюджетної програми, тому він має бути затверджений уже найближчим часом", – йдеться у повідомленні Міністерства освіти й науки.
Ілля Несходовський
Такими ж проблемами затримку виплат пояснюють і працівникам деяких бюджетних організацій. Причому, подекуди від затягування із оформленням бюджетних паспортів потерпають ще з грудня. Тобто, минуло три місяці, а “віз – і нині там”. Погодьтеся, для країни, яка хоче стати однією з перших у світі “держав у смартфоні”, така бюрократична тяганина доволі дивна… Але директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає твердження щодо “умисного” відтягування виплат помилковими. “Незважаючи на невиконання доходної частини бюджету, гроші на захищені видатки, до яких належать і зарплати бюджетників, пенсії та стипендії, є. Проблеми ж із термінами виплат пов’язані з низьким рівнем бюджетної дисципліни. Розпорядники бюджетних коштів несвоєчасно подають паспорти бюджетних програм. Мінфін вирішив більше не заплющувати на це очі і запропонував доволі суворі вимоги: кошти не виділятимуть, доки не будуть подані і затверджені паспорти. Вважаю це правильною позицією”, – пояснив Несходовський. Тобто, “бюджетники” і студенти мають знати, кому “завдячують” затримками.
Також експерти наголошують на позитивах, пов’язаних зі зменшенням майже на 22% видатків на обслуговування державного боргу. Йдеться про 3,4 мільярда гривень. Причини – зміцнення курсу гривні (другий кінець “палиці”) і зниження дохідності українських ОВДП. Ще майже 7 мільярдів заощадили на “необов’язкових” соціальних видатках. Зокрема, через зменшення кількості отримувачів субсидій (чому сприяли тепла погода і зростання доходів населення).
Секвестру бюджету не уникнути: прогнози економістів
Експерти вважають пояснення Мінфіну цілком логічними: йдеться і про скорочення обсягів імпорту, і про зменшення митних платежів через міцну гривню (бюджет рахували за курсом 27 грн. за долар, середньомісячний же курс у лютому – 24,6), і про зниження попиту на ОВДП. При цьому шанси радикально змінити ситуацію, на думку економістів, незначні. Навіть, якщо у березні-квітні план надходжень виконуватиметься, це не врятує країну від перегляду бюджету. Оскільки, щоб уникнути проблем, треба було діяти на випередження.
“Можливостей вийти не заплановані у затвердженому восени держкошторисі показники фактично немає, – наголошує в коментарі Укрінформу голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. – Хоч би які “розумні” кроки зараз робила влада, для того, щоб вони принесли результат, потрібен час. Насамперед, це стосується митниці. Адже, попри “косметичні” зміни, по суті там майже нічого не змінилося: “чорні” і “сірі” схеми рулять. Разом із так званим “курсовим фактором” це й призводить до шалених бюджетних втрат”. Аби змінити ситуацію, на думку експерта, потрібні більш рішучі та комплексні кроки. Та, навіть, якщо їх почнуть робити найближчими тижнями, на результат можемо розраховувати найраніше через півроку, або й рік.
Борис Кушнірук
Не дуже вірить Кушнірук і в те, що “рятівною паличкою” для наповнення бюджету стане робота Державної податкової служби. “Рівень акумульованих нею доходів насамперед віддзеркалює стан української економіки. А її резерви обмежені, адже нині спостерігаємо падіння основних показників – нічого, окрім торгівлі, не зростає. Щоправда, навесні активізуються будівельні роботи, але очікувані від цього “сплеску” доходи вже розплановані. Вплив же можливого перевиконання не буде значним”, – вважає економіст. Проблем, на думку Бориса Кушнірука, додасть і вплив на вітчизняну економіку глобальних кризових тенденцій – зокрема, “фінансово-коронавірусних” проблем, від яких, вочевидь, потерпатиме увесь світ.
А Ілля Несходовський у коментарі Укрінформу нагадав, що резерв для поліпшення бюджетних надходжень є. Щоправда, він так би мовити “одноразовий”. Зокрема, можливо, навіть перевиконати план доходів у березні і суттєво “підтягнути” показники першого кварталу допоможуть гроші від компанії “Нафтогаз”. “Оскільки минулий рік був для НАК прибутковим, у березні бюджет може одержати доволі непогану “підтримку” у вигляді податку на прибуток держхолдингу. Також очікуються суттєві надходження від сплати державі її частки дивідендів, які підлягають розподілу”, – пояснив він. Можливе отримання додаткових коштів і із інших джерел – зокрема, завдяки сплаті ПДФО при зростанні рівня зарплат в Україні і поліпшенню адміністрування ПДВ. Але багатомільярдного митного “недобору” це однак не компенсує.
Тож і структуру видатків доведеться переглядати. Але це не стосується захищених статей. Несходовський не виключає, зокрема, що Мінекономрозвитку спробує отримати додаткове фінансування на програми зі стимулювання вітчизняної економіки. Відповідно, коштів на деякі інші видатки не залишиться. Чи суттєво поменшає. “Про це можуть свідчити і слова прем’єра Олексія Гончарука щодо намірів збільшити асигнування на масштабне будівництво. Це означає, що перерозподіл видатків стосуватиметься збільшення фінансування програм, пов’язаних із покращенням інфраструктури, а також із будівництвом або ремонтом соціальних об’єктів. Про перелік “жертв” – галузей і програм, обсяги фінансування яких буде зменшено, – дізнаємося вже при підготовці законодавчих змін до державного кошторису”, – підсумував Ілля Несходовський.
“Коригування” бюджету експерти прогнозують на середину чи останню декаду квітня – після того, як буде проаналізовано фінансові результати першого кварталу.
Владислав Обух, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
