Кремль активує подальші спроби посварити Варшаву з Києвом
Росія розпочала другу хвилю офензиви проти Польщі у сфері історичної політики. Якщо предметом першої була відповідальність сторін за початок Другої світової війни (детальніше – тут), то друга зосереджується на фінальному етапі війни й її спадщині. На лінії вогню між Москвою і Варшавою опинилася також й Україна.
“ТЕПЛА ВАННА” ДЛЯ ПУТІНА В ІЗРАЇЛІ
Президент Росії Володимир Путін в інтересах утвердження пропаганди Кремля про визначну роль Червоної армії у перемозі над фашизмом і визволення поневолених народів Європи від німецьких загарбників – не хоче оминути жодної нагоди, аби про це сказати в 75-річчя завершення Другої світової війни. Перша така можливість у цьому році випадає вже зараз: 27 січня 1945 року Червона армія визволила нацистський концтабір Освенцим. Однак, як на зло для Путіна, колишній гітлерівський табір смерті географічно розташований на території Польщі, яка має зовсім інше бачення ролі та участі Радянського союзу в початковій фазі війни, і для якої слово “визволення” Червоною армією пишеться у лапках. У Варшаві переконані, що звільнення польських сіл та міст, насправді, принесло інше – комуністичне поневолення, економічну стагнацію і страждання людей на довгі десятиліття.
В’ячеслав Кантор
Був би найбільший нацистський концтабір розташований на території Чехії, то не було б жодних проблем: Путін домовився б зі своїм чеським другом Мілошем Земаном і 27 січня володар Кремля, без сумніву, був би над Влтавою. Але в Польщу – ні. Путін на ворожу територію не поїде. Однак, йому потрібні схвальні овації й гарна телекартинка для своїх співгромадян. У Польщі на це йому годі було й сподіватися, атмосферу “теплої ванни” йому там ніхто не міг би забезпечити. Тому Росія використала усі свої можливості, щоб організувати альтернативний офіційний захід, дарма що далеко від Освенцима, – Світовий форум Голокосту в Ізраїлі. Інститут “Яд ва-Шем” проводить його в Єрусалимі 23 січня, за чотири дні до такого ж заходу в Польщі. Зрозуміло, що організація двох аналогічних міжнародних заходів упродовж чотирьох днів – це доволі дивна ситуація. Але дивною вона є лише на перший погляд. Ексклюзивно для президента Росії створено комфортну ситуацію, за якої він матиме можливість виступити і не наразитися на критику з боку інших, добре підібраних організаторами спікерів. Допоміг йому в цьому наближений до Кремля російський бізнесмен європейського походження В’ячеслав Кантор. Як президент Європейського єврейського конгресу, а з минулого року – голова Ради фундації “Яд ва-Шем”, він мав значний вплив на підготовку Світового форуму Голокосту в Єрусалимі. Кантор зробив усе можливе, аби Путін став головною зіркою події в Єрусалимі. Зрозуміло, що він також, за наполяганням Кремля, може стояти за рішенням “Яд ва-Шем” не допустити до слова в Ізраїлі президента Польщі Анджея Дуду. Польський лідер хотів їхати в Ізраїль, але в ранзі виступаючого на форумі, а йому в цьому було відмовлено. З цього приводу він має цілком обґрунтовані претензії: чому там має виступати, наприклад, президент Франції Емманюель Макрон, а не може президент країни, на території якої був розташований концтабір Аушвіц-Біркенау, а під час Голокосту загинуло найбільше саме польських євреїв?
Концтабір Аушвіц-Біркенау
ВИЗВОЛЕННЯ ОСВЕНЦИМА І НАМАГАННЯ ВАРШАВИ МІНІМІЗУВАТИ ВТРАТИ
Польща за кілька днів до проведення форуму в Єрусалимі робила відчайдушні спроби мінімізувати іміджеві втрати від проведення альтернативного заходу з визволення концтабору Освенцим. В очікуванні на чергові звинувачення з боку Москви в антисемітизмі та, фактично, ледь в не співпраці з Гітлером напередодні Другої світової війни, Варшава вдалася до кількох превентивних кроків. Кілька днів тому у канцелярії президента Польщі створено кризовий штаб за участі експертів та істориків, завданням якого було негайне реагування на брехню Путіна та Кремля в історичній площині на адресу Польщі. Крім того, упродовж кількох останніх днів у польській та світовій пресі, зокрема американській та ізраїльській, з’явилися інтерв’ю та платні статті президента Дуди й прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, в якій вони намагалися розвінчувати міфи російської пропаганди на тему війни.
Анджей Дуда
Водночас, Польща зробила спробу, зрештою – трохи наївну, аби переконати Путіна не робити гострих антипольських випадів у Єрусалимі. Зокрема, МЗС Польщі публічно закликало президента Росії “не використовувати пам’ять про жертви Голокосту для політичних ігор”. Cхожа риторика спостерігалася й у президента Дуди. В його канцелярії нещодавно підкреслювали, що під час свого виступу в Освенцимі 27 січня президент Польщі “не полемізуватиме з президентом Путіним”, а виступ стосуватиметься “пам’яті й поваги”. Але в цьому “історичному” протистоянні тон задає Москва, а тому Варшава, очевидно, змушена буде переглянути свою “миротворчу” риторику стосовно Москви.
Ще поки що невідомо, якою буде промова Дуди в Аушвіц-Біркенау 27 січня, але зрозуміло, що навряд чи він не використає нагоди відповісти на промову Путіна в Єрусалимі щодо “неприпустимості фальсифікації історії та перегляду результатів Другої світової війни”. Відповідний фон Дуда готує вже зараз: публікацію президента Польщі з нагоди 75-річчя визволення концтабору в Освенцимі найближчим часом має бути надруковано у "The Washington Post", "Die Welt" i "Le Figaro". Польська світова інформаційна кампанія під назвою "The truth that must not die" (Павда, яка не повинна померти), котру розгорнуто в останні дні, спрямована на те, щоб показати: Росія та її керівництво зараз намагається переписати історію на свій лад, фальсифікуючи перебіг та наслідки війни. Варшава очікує на солідарність Європи і її частково отримує. Президент Литви Гітанас Науседа два дні тому публічно відмовився їхати до Єрусалима, водночас підтвердивши свій візит в Аушціц-Біркенау. Це викликало щире захоплення у Польщі.
Источник: www.ukrinform.ua
