Спалах коронавіруса став благодатним ґрунтом для справжньої епідемії фейкових новин
Лавина сумнівної або відверто надуманої інформації щодо нового коронавіруса, зловісного COVID-19, викликає у людей паніку. Такий приклад ми спостерігали, на жаль, нещодавно у нас в Україні.
У деяких країнах Азії, в яких вірус наробив куди більше біди, ніж в інших частинах світла, боротися з дезінформацією на тему хвороби намагаються за допомогою законів, що були розроблені для протидії фейкам. Хоча навряд чи їхні автори розраховували, що мова піде саме про такий вид загрози.
СІНГАПУРСЬКА «ПУРГА»
У Сінгапурі місцева влада задіяла для протидії неправдивій інформації про вірус Закон про захист від брехні і маніпуляцій в інтернеті (Protection from Online Falsehoods and Manipulation Act – POFMA), який був ухвалений парламентом 8 травня і набрав чинності 2 жовтня минулого року.
В середині лютого сінгапурський уряд не менше 4 разів лише за один тиждень застосував закон для «виведення на чисту воду» тих, з чиєю думкою не погодився. Вирішив дохідливо показувати своїм 6 з чимось мільйонам громадян і гостям різницю між фейком та офіційною (читай, достовірною) інформацією. Для цього примусив соціальні мережі не видаляти небажані повідомлення, а повторювати їх разом з правильною версією, тобто, провести показову роботу з виправлення помилок.
Найвідомішим став випадок з популярною сторінкою States Times Review Uncensored у Facebook. Міністерство комунікацій і інформації республіки звинуватило власника сторінки Алекса Тана у тому, що він неодноразово розміщував там неправдиву інформацію про ситуацію з коронавірусом в країні.
Алекс Тан
«Сторінка State Times Review у Facebook поширила неправдиві відомості про ситуацію з вірусом COVID-19 у Сінгапурі. Вона пов'язана з іншими веб-сайтами, які також управляються Алексом Таном, отримують грошову вигоду від цієї брехні за рахунок жителів Сінгапуру», — заявили у міністерстві.
Чиновники, зокрема, не погодилися з такими твердженнями: кожен робітник з Китаю буде отримувати по 100 доларів на день протягом 14 днів відпустки, повністю оплачуваної урядом; сім країн заборонили поїздки до Сінгапуру; уряд не зміг простежити джерело інфекції в жодному з випадків зараження COVID-19 у Сінгапурі; влада не радить громадськості носити маски, а самих масок просто не вистачає.
Навряд чи нам усім дуже цікаво те, як будуть забезпечувати робітників з Китаю, а от про маски, можливо, варто сказати трохи докладніше. Скористаємося аргументом міністра охорони здоров'я Сінгапуру Ґань Кім Юна. Він, зі свого боку, апелює до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, яка говорить, що потреби носити маски здоровим людям, які почуваються добре, немає жодної. І до досвіду США та Австралії, які вважають так само.
Ґань Кім Юн
СТРАХИ-ПРИСТРАСТІ
Перейнялися сінгапурці такими аргументами чи ні, але маски в аптеках, як розповідають мої друзі, які працюють у місті-державі, розмели вмить, а з нових надходжень продають по 2 в одні руки.
Довелося також ввести обмеження на продаж деяких видів споживчих товарів і продуктів харчування, оскільки перелякані люди заходилися надто вже активно робити стратегічні запаси. Щоб можна було забарикадуватися вдома і не висовуватися на вулицю у випадку, якщо стане зовсім погано.
До речі, згідно з розпорядженням від 19 лютого, примусово сидіти вдома (або в спеціальному центрі) на 2-тижневому карантині доводиться громадянам та іноземцям, які постійно працюють в Сінгапурі, але побували в Китаї. Причому дотримання карантину медики перевіряють дзвінками по кілька разів на день і візитами додому. І в разі порушення режиму на таку людину чекає великий штраф (як і всі штрафи в цій країні), та навіть тюремне ув'язнення до 6 місяців, іноземцям – депортація.
Источник: www.ukrinform.ua
