Шринкфляція — зменшення ваги товару при незмінній ціні — стала поширеним явищем на полицях українських супермаркетів. Експерти вказують на конкретні продукти, які вже помітно втратили у вазі, та радять, як покупцям уникнути зайвих витрат.
Ситуація, коли ви купуєте звичну пачку вершкового масла за ту ж ціну, але виявляєте, що замість 200 грамів у ній лише 180, має назву “шринкфляція”. Це явище, що поєднує англійські слова “shrink” (зменшуватися) та “inflation” (інфляція), стає дедалі частішим в Україні, змушуючи споживачів платити більше за меншу кількість продукту.
Виробники вдаються до такого кроку, аби уникнути різкого підвищення цін, яке може відлякати покупців. Розрахунок базується на тому, що споживачі краще запам’ятовують вартість товару, аніж його точну вагу.
Що і як «худне» на полицях
Шринкфляція найчастіше охоплює товари регулярного вжитку: молочні продукти (сметана, масло, йогурти, молоко), бакалію (гречка, цукор, рис, олія), а також шоколад, печиво, чіпси, горішки, соки, солодкі напої та корми для тварин.
За словами експертки з B2B-продажів Людмили Калабухи, на полицях з’являються пачки цукру та гречки вагою 900 грамів замість звичних кілограмових, сметана з 400 грамів зменшується до 350. Цей тренд охоплює й інші товари: молоко, олію, крупи, солодощі, каву, шампуні, побутову хімію.
Конкретні приклади: від масла до йогурту
Примітним прикладом є вершкове масло «Селянське» Вінницького молочного заводу «Рошен». Якщо у 2021 році упаковка вагою 200 грамів коштувала близько 52,4 грн (приблизно 26,2 грн за 100 г), то зараз 180 грамів продаються за 120 грн, що означає 66,7 грн за 100 грамів — зростання майже на 154%, значною мірою спричинене зменшенням фасування.
Схожа ситуація спостерігається з питним біфідойогуртом «Активіа Полуниця»: пляшечка вагою 290 грамів жирністю 1,5% коштувала близько 45 грн. Зараз на полицях з’явився варіант на 260 грамів з жирністю 1,2% за ту ж ціну. Це призвело до подорожчання 100 грамів продукту з 15,5 до 17,3 грн (приблизно на 11,6%), при цьому змінилася й жирність.
Чому виробники обирають меншу упаковку
Виробники використовують цей прийом, спираючись на психологічні та економічні чинники. Споживач краще запам’ятовує ціну, ніж точну вагу продукту в упаковці. Тому раптове подорожчання на 20% одразу привертає увагу, тоді як зменшення об’єму з 400 до 350 грамів може залишитися непоміченим. Виробники часто оновлюють дизайн упаковки, щоб відволікти увагу покупця від зменшення кількості продукту.
Водночас зростає собівартість продукції через подорожчання електроенергії, оплати праці, логістики, пакування та воєнні ризики. Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко зазначає, що бізнес намагається балансувати між збитками та збереженням клієнтів. Зменшення фасування дозволяє утримувати прийнятну для споживача ціну на полиці, навіть якщо реальна вартість кілограма зростає.
Як не переплачувати через шринкфляцію
Зменшення упаковки не є незаконним, якщо виробник вказав вагу або об’єм на етикетці. Покупцеві слід уважно дивитися на вагу продукту та порівнювати вартість за кілограм або літр, оскільки саме ця цифра відображає реальну ціну.
У Франції з 2024 року великі магазини зобов’язані інформувати покупців про зменшення кількості товару при незмінній ціні. В Україні такої вимоги немає, тому пильність споживача є ключовою.
Експерти прогнозують, що надалі на полицях з’являтиметься все більше менших упаковок та порційних варіантів. Уважність покупця допоможе уникнути переплати за товар, який візуально виглядає так само, але містить менше продукту.