Міністерство охорони здоров’я запроваджує нові правила у лікарнях для всіх пацієнтів. Відтепер визначення необхідності госпіталізації буде відбуватися за єдиними вимогами.
Простий діагноз або погане самопочуття не завжди є достатньою підставою для госпіталізації. Якщо пацієнт може безпечно проходити лікування вдома, йому буде призначено амбулаторну допомогу.
Новий наказ МОЗ систематизує вимоги до госпіталізації, лікування в стаціонарі, переведення та виписки пацієнтів. Під час прийняття рішення лікар враховуватиме тяжкість перебігу захворювання, результати діагностичних обстежень, наявність супутніх патологій та можливість проведення терапії в амбулаторних умовах.
Госпіталізація може бути необхідною у таких випадках:
- потреба у цілодобовому медичному спостереженні та моніторингу життєво важливих показників;
- необхідність проведення складних або інвазивних медичних процедур;
- лікування, яке неможливо здійснити поза лікарнею;
- термінова допомога при порушеннях дихання, кровообігу або втраті свідомості.
Для деяких захворювань можуть бути передбачені додаткові критерії. Якщо пацієнт формально не відповідає встановленим вимогам, але лікар обґрунтовано вважає госпіталізацію необхідною, він може ухвалити таке рішення, зафіксувавши його в медичній документації.
У випадках, коли визначити остаточну тактику лікування одразу неможливо, пацієнта можуть залишити під наглядом медичного персоналу на термін до 24 годин. Після цього приймається рішення про його госпіталізацію, переведення до іншого відділення або продовження амбулаторного лікування.
Госпіталізація також можлива, якщо умови проживання пацієнта роблять домашнє лікування небезпечним. Це може бути пов’язано з відсутністю опалення, водопостачання, електроенергії, належного житла або засобів зв’язку. Крім того, враховується нездатність пацієнта самостійно забезпечувати догляд за собою за відсутності особи, яка могла б йому допомогти.
Пацієнта виписують, коли постійний медичний нагляд більше не є необхідним, а домашнє лікування не несе значних ризиків. Подальше спостереження за станом здоров’я здійснює сімейний лікар. Щодо дітей, додатково оцінюється спроможність батьків забезпечити належний догляд. Якщо безпечне лікування вдома неможливе, це може бути підставою для госпіталізації.