Німеччина офіційно внесла Україну до переліку країн, посвідчення водія яких можна обміняти за спрощеною процедурою. Для 12 категорій більше не потрібно складати теоретичний чи практичний іспит.
Німеччина спростила процедуру обміну українських посвідчень водія на німецькі. Країну внесли до переліку держав, чиї документи визнаються за спрощеною схемою без складання іспитів. Нормативний акт опублікували в Bundesgesetzblatt 17 серпня 2026 року.
Згідно з постановою Erste Verordnung zur Änderung der Berufskraftfahrerqualifikationsverordnung від 12 серпня 2026 року (BGBl. 2026 I Nr. 236), Україну додали до Anlage 11 Fahrerlaubnis-Verordnung (FeV). Це означає, що для більшості українських категорій під час обміну прав не потрібно складати ані теоретичний, ані практичний іспит.
Які 12 категорій обмінюють без іспитів
Для України в Anlage 11 навпроти кожної категорії в графах теоретичного та практичного іспиту стоїть позначка “ні/ні”. Це стосується наступних категорій:
- A1, A — мотоцикли, мопеди й двоколісний транспорт;
- B, BE — легкові автомобілі (з причепом і без);
- C1, C1E, C, CE — вантажівки;
- D1, D1E, D, DE — автобуси.
Німецьке транспортне відомство пояснило це рішення тим, що українські водії вже тривалий час беруть участь у дорожньому русі в Німеччині, тому вимагати від них повторного складання іспитів після завершення спеціального статусу є недоцільним.
Чи треба негайно міняти права
Важливо розрізняти дві процедури: користування українським посвідченням у Німеччині та його обмін на німецьке. Для українців з тимчасовим захистом діє Регламент ЄС 2022/1280, згідно з яким чинні українські права визнаються в усьому Євросоюзі протягом дії захисного статусу. Цей статус у 2026 році продовжили до 4 березня 2028 року.
Отже, особи, які мають §24, не зобов’язані негайно змінювати документ. Спрощена процедура обміну стає вигідною, коли людина самостійно вирішує або мусить отримати німецьке посвідчення — через довгострокове проживання, зміну міграційного статусу або після завершення спецрежиму визнання українських документів.
Вантажівки й автобуси: додаткові умови
Відсутність іспитів з водіння не означає, що для всіх категорій достатньо лише подати українське посвідчення. Для категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D та DE перед видачею німецького документа необхідно підтвердити відповідність німецьким вимогам до фізичної придатності та зору, надавши медичне підтвердження придатності та пройшовши перевірку зору.
Окремий нюанс стосується категорій C і D. В Україні за певних умов їх можна було отримати без категорії B, тоді як у Німеччині така структура посвідчення не відповідає місцевим правилам. У такому разі для отримання німецької категорії B доведеться скласти теоретичний та практичний іспити, і лише після цього категорії C чи D будуть переоформлені без повторних екзаменів.
Що з категорією A1
Власникам української A1 також варто бути уважними. За німецькою системою, ця категорія за характеристиками прирівнюється насамперед до німецької категорії AM. Це пов’язано з тим, що українська A1 охоплює, зокрема, двоколісний транспорт з об’ємом двигуна до 50 куб. см, тоді як структура німецьких категорій інша. Перед поданням документів власникам A1 варто уточнити у Führerscheinstelle, яку саме німецьку категорію можна отримати.
Як обміняти посвідчення в Німеччині
Обмін здійснюється через місцевий відділ водійських справ (Führerscheinstelle). Зазвичай потрібні: чинне українське посвідчення водія, підтвердження реєстрації проживання в Німеччині, дійсний документ, що посвідчує особу, та фото. Для категорій вантажівок і автобусів додатково потрібен медичний висновок про придатність і перевірка зору.
Оскільки українські права й надалі визнаватимуться в ЄС до завершення тимчасового захисту, з обміном можна не поспішати. Рішення залежить від планів щодо довгострокового проживання в Німеччині.