Шукаєш правду?
Долучайся до нашого Telegram-каналу!
Земельний банк НААН виявився порожнім перед приватизацією: виною стала халатність "аграрних науковців"
Справа НАБУ проти міністра Миколи Сольського виявила зловживання та відсутність належної документації на величезні земельні ділянки, на які претендує Національна академія аграрних наук.
Справа НАБУ проти міністра аграрної політики Миколи Сольського відкрила “ящик Пандори”, адже до цього моменту, на тлі кровопролитної війни, усі забули про скандальну Національну аграрну академію наук, яка мала берегти земельний банк радянських колгоспів, які Фонд держмайна планував виставити на приватизацію на початку 2024 року. Натомість виявилось, що значна площа земель, яку декларували аграрні науковці, ніколи їм не належала і вже давно приватизована іншими, зокрема військовими АТО, пише УНН.
Якою є площа їхніх володінь – в самому НААН не змогли порахувати за всі роки свого існування. Академія стверджує, що має 200 тисяч гектарів, Держгеокадастр озвучував цифру в 320 тисяч гектарів, а Рахункова палата, станом на 2020 рік, нарахувала у них 465 тисяч гектарів. НАБУ ж, посилаючись на Вікіпедію, каже – НААН має у користуванні – 584 тисячі гектарів державної землі.
Все це говорить про те, що земля НААН понад 20 років знаходилася у “тіні”, швидше за все, так було зручно самим “науковцям”. За словами колишнього очільника Фонду держмайна Ігоря Білоуса, весь цей час земля була в обробітку, але чиєму – ніхто не знає, точно не в зиск держави.
“Якщо ви думаєте, що якась із державних земель не обробляється, то дуже помиляєтеся. Усі ці території — у гарному обробітку. Питання тільки – чиєму та чи отримує зиск від цього держава”, – зазначав у 2019 році Ігор Білоус.
Але питання навіть не в тому, що десятки років держава втрачала гроші через начебто збитковість НААН, а в тому що посадовці НААН за понад 20 років не оформили передану їм у відання землю.
До безгосподарності НААН, що, як мінімум, межує зі злочинною халатністю, змушує повернутися справа Миколи Сольського. Міністру аграрної політики та продовольства України НАБУ інкримінує організацію заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах та участь у знищенні документів.
Йдеться про землі, права власності на які заявляють державні підприємства “Дослідне господарство “Іскра” та “Дослідне господарство “Надія”. Обидва входили в склад НААН України і лише минулого року були передані у Фонд держмайна для приватизації.
Як свідчать судові рішення, єдиним аргументом Держпідприємств у суді була інформація про начебто наслідування цих земель з 50-х років минулого сторіччя, коли ці землі значилися за артілю сталіна та радгоспом леніна.
Щоб не заглиблюватися в аграрно-історичний екскурс про те, як артіль та радгосп трансформувалася у ДП “Іскра” та “Надія”, варто зазначити, що жодних документів на підтвердження своїх слів ці держпідприємства так і не змогли надати.
Припустимо, якісь документи з радянських часів могли загубитися. Але в 1991 році “Іскра” та “Надія” створювалися вже як нові підприємства, хоч і на базі старих.
За роки Незалежності “Іскра” та “Надія” декілька разів реорганізовувалися та змінювали назви, і за весь цей час Акти права постійного користування землею так і не були оформлені. І це чітко доведено судами усіх інстанцій.
“Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність державних актів на право постійного користування земельними ділянками як у ДП “Іскра”, ДП “Надія” так і у підприємств, правонаступниками яких вони є.
Крім того, судами встановлено, що рішення про надання спірних земельних ділянок в постійне користування ДП “Іскра” та ДП “Надія”, в порядку встановленому Земельним кодексом України, на час звернення з позовом до суду не приймались”, – йдеться в ухвалі колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного суду від 5 серпня 2019 року.
Директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віктор Кабанець, у віданні якого останній час перебували “Іскра” та “Надія”, у нещодавніх інтерв’ю бідкається, що вони хотіли, вони зверталися, просили провести інвентаризацію, уточнити межі ділянок, а їм, нібито, постійно відмовляли. Тобто, робить з себе жертву, якій хтось постійно вставляє палиці в колеса, і розраховує, що цьому повірять.
Але, якщо припустити, що акти на землю з боку окремих посадових осіб НААН не оформлювалися свідомо, щоб безконтрольно її використовувати для сірих схем заробляння грошей, то пазл починає складатися.
Про цю сумнівну земельну вакханалію в Академії та її підрозділах безперечно знають в НАБУ, адже займаються розслідуванням проти аграрних науковців і їх оборудок не перший рік. Та на цей раз всі здивовані саме тим, кого детективи назвали винним. Не посадовців НААН, які мали займатися збереженням і оформленням нерухомості, зокрема землі. А воїнів АТО, які отримали, на той час вільні, ці землі у рамках безоплатної приватизації, і Сольського, який їм в ролі адвоката це допомагав зробити.
При цьому жодних звинувачень за халатність не озвучено стосовно керівників ДП та Інституту. І навіть навпаки, Кабанець каже, що це він ініціював справу НАБУ проти воїнів АТО. І виглядає це так, що ніби НАБУ грає на стороні схемщиків, які розбазарили землі і тепер шукають винних, щоб вийти сухими з води.
Нагадаємо
Голова Міагрополітики Микола Сольський раніше прокоментував підозри, які йому висунуло НАБУ.
За його словами, йдеться про події 2017-2018 років.
“Обставини семирічної давнини стосуються спору між державними підприємствами та фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння, відповідно до закону. Спори вирішуються судами, в тому числі Верховним судом, і як мені відомо, на сьогодні низка рішень констатують відсутність права держпідприємств на землі, які, ймовірно, має на увазі НАБУ”, – пояснив ситуацію Сольський.
Источник: www.unn.com.ua
