У 2026 році держава виділить 100 мільйонів гривень на спільні науково-дослідні проєкти, що виконуватимуться за участі бізнесу. Співфінансування становитиме 50–65%, а тривалість проєктів — до 18 місяців.
Кабінет міністрів України запроваджує новий механізм державної підтримки прикладних досліджень та розробок, які здійснюватимуться науковими установами й університетами на замовлення технологічного бізнесу.
Програма покликана поєднати потреби українського технологічного бізнесу з науковим потенціалом державних закладів вищої освіти та наукових установ. В її рамках компанія формулюватиме конкретну технологічну, виробничу чи інженерну проблему, а наукова команда розроблятиме рішення для її розв’язання, яке потенційно може бути впроваджене у виробництво.
Деталі програми
У 2026 році на реалізацію програми передбачено 100 мільйонів гривень. Частка державного співфінансування залежатиме від розміру підприємства і становитиме від 50% до 65% вартості проєкту.
Держава планує підтримувати насамперед прикладні проєкти, що мають конкретного потенційного замовника та перспективу практичного використання. Очікується, що новий механізм скоротить шлях від наукової ідеї до готової технології, продукту або виробничого рішення.
Особливий акцент робитиметься на технологіях, які можуть бути застосовані в інтересах оборони України, а також для модернізації промисловості та інших секторів економіки.
Частка державного фінансування визначатиметься розміром компанії: для малого бізнесу держава може покривати до 65% вартості проєкту, для середніх підприємств — до 60%, для великих — до 50%. Решту фінансуватиме компанія-ініціатор.
Такий підхід покликаний підтвердити реальну зацікавленість підприємства у результатах дослідження та його готовність брати участь у фінансуванні розробки й подальшому впровадженні.
Максимальна тривалість одного дослідницького або дослідно-конструкторського проєкту становитиме 18 місяців.
Напрями досліджень
Ключовим напрямом програми визначено національну безпеку та оборону, зокрема дослідження і розробки у сфері озброєння, військової техніки, роботизованих систем, нових матеріалів, інформаційних технологій та інших рішень для потреб оборони.
Програма також охоплюватиме технології транспортування енергії, підвищення енергоефективності, ресурсозбереження та розвиток альтернативних джерел енергії.
Окремий блок — високотехнологічний транспорт, ракетно-космічна галузь, авіа- та суднобудування.
Передбачається підтримка досліджень у сфері створення нових матеріалів, технологій їх виробництва, оброблення та з’єднання, а також наноматеріалів і нанотехнологій. Пріоритетами є технологічна модернізація агропромислового комплексу, медичні технології, нове медичне обладнання, методи лікування та фармацевтичні розробки.
Також до програми входять екологічно чисті виробничі технології, природоохоронні рішення, сучасні інформаційно-комунікаційні технології та робототехніка.
Формування перших проєктів
Підготовка до запуску першого конкурсу розпочалася ще до ухвалення відповідного рішення урядом. 19 серпня Міністерство освіти і науки оголосило збір технологічних та виробничих запитів від українських компаній. Бізнесу запропонували повідомити про технологічні проблеми, які підприємства не можуть вирішити власними силами, та для яких потенційно потрібне залучення науковців.
На цьому етапі компаніям не потрібно готувати повне технічне завдання або готовий проєкт. Достатньо описати проблему, потребу у конкретній технології, продукті або технічному рішенні. Такі запити стануть основою для формування тематик першого конкурсного відбору.
Модель передбачає ланцюжок, за якого бізнес визначає технологічну проблему, наукова команда пропонує спосіб її вирішення, а держава та компанія спільно фінансують виконання дослідження або розробки.
Виконавці досліджень
До реалізації проєктів залучатимуть команди державних університетів та наукових установ. Це дозволить використовувати наукову інфраструктуру, лабораторії та напрацювання українських дослідників для вирішення прикладних технологічних завдань підприємств. Механізм також створить для наукових установ додаткове джерело фінансування та стимул працювати над розробками, що мають конкретного потенційного користувача.
Проєкт порядку, який МОН раніше виносило на громадське обговорення, передбачав можливість укладення тристороннього договору між Міністерством освіти і науки, науковою установою або університетом та компанією-ініціатором. У таких договорах визначатимуться обсяг і порядок фінансування, очікувані результати дослідження, строки виконання робіт, а також права на створену в межах проєкту інтелектуальну власність.
Цей аспект матиме особливе значення для технологічного бізнесу, оскільки від умов використання патентів, технологій, програмного забезпечення чи інших результатів розробки залежатиме можливість їх подальшого серійного виробництва та комерціалізації.
Параметри конкурсного відбору
Низка параметрів майбутнього конкурсного відбору має бути деталізована безпосередньо у конкурсній документації. Зокрема, це стосується максимального можливого розміру державного фінансування одного проєкту, конкретного переліку допустимих витрат, порядку подання заявок та їх оцінювання.
Також будуть детально визначені критерії, за якими експерти оцінюватимуть технологічну перспективність проєктів, їх практичну цінність, можливість упровадження та потенційний економічний або оборонний ефект.
Окреме значення матимуть правила розподілу прав на результати досліджень та інтелектуальну власність між бізнесом і науковою установою.
Контекст
Підготовка нового механізму співпраці науки та бізнесу розпочалася наприкінці 2025 року. У грудні Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт постанови щодо запуску спільних наукових досліджень із бізнесом.
Метою ініціативи називали створення системи, за якої державні кошти спрямовуватимуться на розробки, що відповідають конкретним технологічним потребам українських підприємств. Окреме фінансування нового механізму передбачили у державному бюджеті на 2026 рік.
Для конкурсу, який на етапі підготовки фігурував під назвою “Бізнес і наука”, було закладено близько 100 мільйонів гривень.
Запуск програми має стати спробою вирішити одну з давніх проблем української науки — слабкий зв’язок між науковими дослідженнями та їх практичним застосуванням у промисловості.
Через обмежений попит бізнесу на наукові розробки значна частина результатів досліджень традиційно не доходила до стадії серійного виробництва або комерційного використання. Новий механізм має змінити цю модель: компанії повинні безпосередньо брати участь у формуванні тематики досліджень, фінансувати частину робіт та бути зацікавленими у подальшому використанні отриманих технологій.
Для держави програма також має оборонне значення, оскільки дозволяє спрямовувати науковий потенціал університетів та дослідницьких установ на вирішення технологічних завдань, необхідних українському оборонно-промисловому комплексу.
Ефективність нового механізму залежатиме від того, наскільки швидко вдасться провести перший конкурс, залучити до нього технологічний бізнес та забезпечити реальне впровадження профінансованих розробок.