Близько 1500 українських дітей-сиріт залишаються в Європі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі українських дітей, які перебували під опікою держави, евакуювали за кордон. Передбачалося, що їхнє перебування в інших країнах буде тимчасовим. Однак частина дітей після адаптації в Європі не захотіла повертатися в Україну. Про це йдеться у матеріалі The Guardian, присвяченому долям українських сиріт.
Одним із таких дітей став Денис (ім’я змінено з метою безпеки), якого у березні 2022 року разом із понад сотнею вихованців його дитячого будинку в Бердянську вивезли до невеликого села в італійських Альпах. Спочатку 15-річний хлопець почувався розгубленим і сумував за домом. “Україна – це все, що я знав. Я ніколи в житті не виїжджав із неї”, – розповідає він.
Згодом Денис почав навчатися в місцевій школі, заводити друзів та адаптуватися до життя в Італії. За його словами, саме тоді він побачив можливість жити інакше.
“Я почав усвідомлювати, що можу жити зовсім інакше. У житті, яке не передбачало б авіаударів і бідності та могло б дати мені кращі можливості для майбутнього”, – цитує його видання.
Так само після евакуації за межами України опинилися тисячі дітей, відданих під опіку держави або вилучених із сімей через неналежні умови догляду. Українська влада згодом повернула більшість із них, однак понад 1500 дітей досі залишаються в інших європейських країнах. У деяких випадках італійські суди ставали на бік дітей та їхніх прийомних сімей, які не виконували вимоги Києва щодо репатріації.
Ситуація загострилася у квітні 2026 року, коли 15-річного українського хлопця, евакуйованого до Італії, всиновила італійська сім’я, хоча його батьки та дві сестри залишалися в Україні й хотіли повернення дитини. The Guardian нагадує, що Україна ще у травні 2022 року призупинила міжнародні усиновлення, побоюючись незаконного вивезення та торгівлі дітьми.
Водночас частина дітей, які повернулися, зіткнулася з проблемами вже в Україні. The Guardian наводить історію дівчини на ім’я Евеліна, яку після майже двох років у прийомній сім’ї на Сицилії повернули в Україну і поселили в дитячий будинок сімейного типу.
За словами Евеліни, в цій родині у неї забрали телефон і більше року не дозволяли спілкуватися з італійською родиною, яка приймала її протягом усього перебування в Італії.
Зараз, коли дівчині виповнилося 18 років, вона має намір покинути Україну та повернутися до ЄС.
“Не було сенсу змушувати нас повертатися, оскільки більшість із нас планували виїхати все одно після досягнення 18 років завдяки зв’язкам, які ми налагодили в Європі. Зрештою було несправедливо вдавати, що ми просто швидко скуштуємо свободу в Європі, а потім повернемося до місця, яке не може запропонувати нам стільки, скільки може запропонувати країна ЄС зараз”, – каже дівчина.
Доля Дениса склалася трохи інакше. Його групу, яку евакуювали до італійського містечка Рота-д’Іманья, повернули в Україну у серпні 2024 року. На той момент Денису було 17 років, тому він побоювався можливої мобілізації після повернення. За допомогою місцевих судів хлопцеві вдалося залишитися в Італії. Тепер він працює офіціантом і планує надалі жити в Італії.
Українська експертка з питань воєнних злочинів проти дітей Катерина Рашевська вважає, що небажання частини молоді повертатися створює для країни серйозну демографічну проблему. Водночас куратор групи українських дітей в Рота-д’Іманья Дієго Моска наголошує, що суперечка між Україною та європейськими родинами травмувала дітей. На його думку, після повернення пріоритетом має бути психологічна підтримка, а не лише демографічні потреби держави.
Українські біженці в Європі
Як писав УНІАН, опитування Rating Group показало, що більшість українських біженців у Польщі планують повернутися додому – 43% після завершення війни та 8% найближчим часом. Найбільше прагнуть повернення люди старшого віку та ті, хто має нижчий рівень доходу.
Також ми розповідали, що у Німеччині майже пів мільйона українців отримують соціальну допомогу Bürgergeld, тоді як рівень їхнього працевлаштування становить лише близько 27%. Це значно нижче, ніж у Польщі, Литві чи Великій Британії, де працює понад 60–70% українських біженців.
- Що змусить українок, які виїхали через війну, повернутися додому: пояснення демографині
- Німеччина скасувала захист для частини українських чоловіків, їх можуть депортувати, – DW
- Євросоюз зможе висилати українців навіть попри захист: кого це стосуватиметься