Шукаєш правду?
Долучайся до нашого Telegram-каналу!
Скандали в НАБУ компрометують орган і ставлять під сумнів об’єктивність розслідуваних справ
Скандали, пов’язані з витоками інформації і сумнівними справами в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), ставлять під загрозу об’єктивність і репутацію цього органу, викликаючи сумніви в чесності його гучних розслідувань щодо посадових осіб.
Національне антикорупційне бюро України регулярно повідомляє про викриття діючих або колишніх чиновників на корупції. Попри гучні підозри, затримання і звинувачення справи НАБУ розвалюються в судах. Адже сам орган може виявитися скомпрометованим, на що наштовхує останній скандал щодо витоку інформації з бюро, пише УНН.
“Гучні” справи проти високопосадовців зараз вже нікого не дивують. Однак викриття самих антикорупціонерів в порушенні закону викликають суспільний резонанс. Днями директор НАБУ Сергій Кривонос відсторонив свого першого заступника Гізо Углаву від виконання обов’язків на час досудового розслідування ймовірного витоку інформації. Експерти в коментарях УНН зазначали, що якщо Углава дійсно “зливав інформацію”, то це однозначно корупція. Очевидно, що цей скандал боляче вдарить по і без того не бездоганній репутації НАБУ та довірі до цього органу.
Варто зазначити, що до сфери компетенції Углави входили елітні антикорупційні підрозділи, основним напрямком діяльності яких є боротьба з легалізацією незаконних доходів та фінансовими злочинами. А отже питань до “гучних” викриттів НАБУ стає ще більше.
Серед останніх “гучних справ” НАБУ, до якої виникає все більше питань є кримінальне провадження проти колишнього міністра аграрної політики Миколи Сольського. Обставини семирічної давнини, про які йдеться у цій справі, стосуються періоду адвокатської діяльності Сольського, коли він допоміг учасникам АТО отримати земельні ділянки.
Нардепи у коментарях УНН зазначали, що їх не переконали докази НАБУ та САП по справі Сольського і припускали, що кримінальне провадження може бути політичним переслідуванням. Експерти ж вказували на те, що підозра міністру співпала з ініціативою уряду ліквідувати міністерство агрополітики.
До того ж дивує й те, що справою НАБУ проти Сольського скористалися поляки і посилаючись на “корупцію” вийшли з переговорів. Деякі експерти схиляються до думки, що так було задумано і справа Сольського не випадково збігла у часі з демаршем поляків, які тим часом стрімко нарощують свій експорт у білорусь.
Ще одним яскравим прикладом політичної вмотивованості, на думку експертів, може бути справа заступника міністра агрополітики Тараса Висоцького. Детективи інкримінують йому те, що на початку війни, у березні 2022 року, Висоцький забезпечував продуктами харчування області по завищених цінах. Такі звинувачення знову-таки обурили фахівців. Вони заявили, що це абсурд – рахувати ціни на ринку, якого не було, бо в перші місяці війни зупинилися всі торгові мережі, і всі українці є свідками того.
Ще однією з показових може бути “гучна справа” проти колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна. У червні 2020 року детективи НАБУ оголосили ексміністру про підозру у вчиненні незаконних дій, що призвели до недоотримання держбюджетом 30,5 млн гривень. Сам Омелян тоді заявляв, що справа проти нього має політичне підґрунтя і відкрита через його критику дій влади. Вже в листопаді 2020 року НАБУ скерувало цю справу до суду. Проте під час судового розгляду ця справа швидко розвалилася і Вищий антикорупційний суд виправдав Володимира Омеляна.
Тож, такі скандали в НАБУ очевидно компрометують сам антикорупційний орган і постає логічне питання, чи не варто владі розглянути можливість його перезавантаження.
Источник: www.unn.com.ua
