Кишкова інфекція, що викликає діарею та блювоту, перетворюється на небезпечну та важко виліковну інфекцію, що передається статевим шляхом (ІПСШ).
У Сполучених Штатах приблизно 450 000 людей щорічно заражаються шигельозом, який може призвести до дизентерії.
Історично, цей надзвичайно заразний збудник поширювався переважно через забруднену їжу чи воду під час подорожей, а також серед маленьких дітей у дитячих садках.
Однак, приблизно з початку століття бактерії роду Shigella почали передаватися і статевим шляхом.
Інфекції Shigella можуть викликати захворювання у будь-кого, але нині вони вважаються “ендемічними” в деяких спільнотах гей-, бісексуальних та інших чоловіків, які мають секс із чоловіками (ЧСЧМ).
Кілька штамів, що передаються в цих спільнотах, набули стійкості до багатьох антибіотиків.
Деякі з них тепер є супербактеріями, що стоять на межі невиліковності.
Нещодавній аналіз Центрів з контролю та профілактики захворювань США (CDC) показав, що серед майже 17 000 ізолятів Shigella, кількість варіантів з екстенсивною лікарською стійкістю (XDR) зросла з 2011 до 2023 року.
У 2011 році ізоляти, стійкі до п’яти поширених антибіотиків, становили 0% зразків. До 2023 року їх частка сягнула 8,5%.
Переважна більшість цих стійких до ліків варіантів інфікували дорослих чоловіків, багато з яких не подорожували за кордон останніми місяцями.
Молекулярний біолог Шансінь Ян повідомляє, що медичні працівники Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA) наразі стикаються приблизно з одним випадком екстенсивно стійкої до ліків Shigella на місяць.
У 2022 році, для порівняння, вони зафіксували лише один випадок за весь рік.
“Це майже як вибух цього патогену в спільноті”, – сказав Ян виданню CIDRAP News Університету Міннесоти.
Шигельоз, що передається статевим шляхом, вперше був зареєстрований у 1974 році, але на той час становив незначну частку випадків.
Наразі наявні дані свідчать, що статевий контакт є основним шляхом передачі.
Перевірити цю інформацію складно, оскільки пацієнти та лікарі можуть не усвідомлювати, що Shigella може передаватися статевим шляхом, і сексуальна історія може не фіксуватися.
Проте, за даними CDC США, понад третина пацієнтів з екстенсивно стійким шигельозом були госпіталізовані, а майже половина з тих, хто мав відомий ВІЛ-статус, були ВІЛ-інфікованими.
“Сукупно, це дуже тривожна картина XDR-штамів Shigella, які спостерігаються серед вразливих груп населення”, – зазначила епідеміологиня Наїма Логан з CDC виданню CIDRAP News.
“Це жодним чином не є унікальним для США, а насправді є частиною ширшої глобальної тенденції”.
Генетик Кейт Бейкер з Кембриджського університету, старший автор нещодавнього дослідження в The Lancet Infectious Diseases, виявила подібний сплеск у Великій Британії.
“Багато чоловіків, які мають секс із чоловіками, не усвідомлюють серйозного та зростаючого ризику, пов’язаного зі статево трансмісивними Shigella”, – заявила Бейкер у липневому прес-релізі.
“Ця хвороба за останнє десятиліття перетворилася з відносно виліковної за допомогою доступних препаратів на майже невиліковну”.
У березні Агентство з охорони здоров’я Великої Британії (UKHSA) попереджало, що хоча більшість випадків Shigella минають без лікування, більш тяжкі випадки потребують терапії, а “доступні варіанти стають обмеженими”.
У 2025 році 86% зразків Shigella sonnei та 94% зразків Shigella flexneri, протестованих дослідниками UKHSA, виявили стійкість до антибіотиків.
Це два штами, що найчастіше поширюються статевим шляхом серед ЧСЧМ в Англії.
У попередніх дослідженнях Бейкер та інших науковців до третини пацієнтів із статево трансмісивними Shigella були госпіталізовані в середньому на чотири-п’ять днів.
“Це не просто одна форма діареї, що передається статевим шляхом”, – зауважує Бейкер.
“Виникають множинні перекривні варіанти, які швидко стають стійкими до препаратів, що ми використовуємо для їх лікування. Дуже ймовірно, що якщо ви заразилися Shigella через секс, вам потрібне інше лікування, ніж тому, хто заразився під час подорожі”.
Ніхто точно не знає, чому це відбувається, але дослідження Бейкер 2026 року вказує на “побічну резистентність” як на один з факторів.
Це означає, що антибіотик, призначений для одного патогену, може бути невідповідним препаратом або дозою для іншого присутнього патогену, породжуючи стійкість як побічний ефект.
У відповідь на нещодавнє дослідження Алісія Кальво-Вільяманьян, дослідниця з Інституту молекулярної медицини Гульбенкіана в Лісабоні, Португалія, відзначила цікаву асоціацію.
“Коли національні керівництва Великої Британії припинили рекомендувати використання [азитроміцину] для лікування гонореї”, – написала вона, – “спостерігалося уповільнення появи стійкості до азитроміцину у Shigella”.
Це не означає, що одне спричиняє інше, але це свідчить про те, що лікування інших ІПСШ може бути фактором ризику для розвитку стійких до ліків інфекцій Shigella, які нечасто скринінгуються як ІПСШ.
Департамент громадської охорони здоров’я Каліфорнії заявляє, що найкращий спосіб запобігти зараженню Shigella через секс – це утриматися від статевих контактів з особою, яка мала діарею протягом останніх двох тижнів.
Також рекомендується використовувати бар’єрні методи під час орального та анального сексу, а також дотримуватися гігієни до та після статевого акту.
Щоб мінімізувати передачу, будь-хто, хто підозрює у себе Shigella, повинен пройти тестування та звернутися за лікуванням, якщо це необхідно.
“Лікарі повинні запитувати пацієнтів з дизентерією про статеву передачу та надавати відповідні рекомендації”, – зазначив Даніель Річардсон, консультант з питань сексуального здоров’я в University Hospitals Sussex у липні.
“Вони повинні знати, що статево трансмісивні Shigella мають вищу антимікробну резистентність, ніж інші форми захворювання, і що пацієнтам може знадобитися перевірка на наявність інших захворювань, що передаються статевим шляхом”.
За матеріалами: www.sciencealert.com