Шукаєш правду?
Долучайся до нашого Telegram-каналу!
Ручне управління або як Мін'юст сприяє рейдерським процесам під час війни
Міністерство юстиції України не просто підміняє собою суд, але й порушує при цьому закони. Антирейдерська Колегія яка свого часу була створена при міністерстві, стає на заваді мирному врегулюванню корпоративних конфліктів, незаконно анулює реєстрації права власності на майно та, по суті, сприяє рейдерським процесам по відношенню до компаній.
Проблема з анулюванням реєстрації права власності за “ручними” рішеннями Мін’юсту може зруйнувати ринок кредитування бізнесу та погіршити інвестиційний клімат в Україні.
Останні роки склалася практика, коли міністерство юстиції України не просто підміняє собою суд, але й порушує при цьому закони. Мова, зокрема, йде про дії Антирейдерської Колегії, яка свого часу була створена при міністерстві, щоб оперативно реагувати на різні конфлікти, що виникають за право власності. Адже поки тривають судові розбірки між компаніями, цінний актив може бути у прямому сенсі знищений – розпиляний, розкрадений тощо. Тому ідея створення Колегії при міністерстві полягала в тому, щоб блокувати подібні прецеденти.
Проте на практиці вийшло все навпаки. Часто саме Колегія стає на заваді мирному врегулюванню корпоративних конфліктів, незаконно анулює реєстрації права власності на майно та, по суті, сприяє рейдерським процесам по відношенню до компаній.
Так, ще у 2021 році “Наші гроші”, посилаючись на опальну екс-заступницю міністра юстиції з реєстраційних питань Ольгу Оніщук, писали, що 7-10% наказів Мін’юсту суд визнає незаконними. І це при тому, що справи проти міністерства суди розглядають роками.
“Проблема з анулюванням реєстрації права власності за “ручними” рішеннями Мінюсту є. І ця тема дуже токсична. Тобто, усі на ринку про неї знають, але зробити ніхто нічого не може. Ніякі судові контрпроцеси не допомагають. Таке відчуття, що є деякий указ зверху, за яким Мін’юст відпрацьовує певні замовлення на користь конкретних осіб. Достатньо відкрити судовий реєстр та подивитися, яка кількість судових справ проти Мін’юсту. І вони або без руху, або тягнуться роками”, – заявив у коментарі виданню Hubs представник банківського ринку.
Свіжий приклад
Свіжий приклад подібного свавілля зі сторони чиновників – скасування державної реєстрації прав власності аграрної групи компаній Sunolta на зерновий термінал в Одеському морському торговельному порту, про який написали ледве не всі аграрні та ділові видання в Україні.
У лютому Sunolta звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом, у якому якраз вимагає визнати незаконними накази міністерства юстиції щодо скасування реєстрації за підприємствами групи прав на придбане майно. І, більше того, суд вже прийняв рішення зупинити виконання наказів до розгляду справи по суті.
“Державні посадовці грубо порушили принципи верховенства права, а їх дії мають всі ознаки корупційних правопорушень на користь рейдерів”, – зробила офіційну заяву Sunolta.
На чому ґрунтуються такі заяви компанії та які незаконні дії вчинив Мін’юст, спробуємо розібратися.
Як відомо, рік тому Sunolta інвестувала у придбання технологічних потужностей з перевалки зернових культур на експорт у терміналі в Одеському порту. Була придбана частина логістичних портових об’єктів та обладнання, що належали холдингу GNT Group (зерновий термінал “Олімпекс Купе Інтернейшнл”) та знаходилися у заставі українських банків “Південний” та “Восток” за борговими зобов’язаннями.
У грудні 2022 року спалахнула публічна корпоративна суперечка між GNT Group та її кредиторами – Argentem Creek Partners (ACP) та Innovatus Capital Partners. Сторони заявили про можливі перебої у роботі зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернейшнл”, що поставило під загрозу відвантаження аграрної продукції Sunolta, яка користувалася його послугами. Тому група прийняла рішення інвестувати у зерновий термінал та розширити експортний потенціал за рахунок власних логістичних потужностей.
Майже через рік, після того, як сплили всі можливі терміни, Мін’юст прийняв до розгляду дві скарги від представників ACP на скасування реєстрації за підприємствами групи Sunolta прав на придбане майно.
“Чиновники Мінюсту, абсолютно нехтуючи вимогами законів України та відповідними висновками Верховного Суду, розглянули скарги на користь ACP”, – повідомили в Sunolta.
На переконання компанії, по-перше, чиновники не мали права розглядати ці скарги. Адже триває судовий розгляд за позовом представників Argentem (через агента фонду – Madison Pacific Trust Ltd), в якому вони оскаржують стягнення банками активів “Олімпекс Купе Інтернейшнл” за іпотечними договорами. Таким чином, міністерство юстиції, скасовуючи правочини, які вже оскаржуються у судових процесах, підмінило собою суди.
По-друге, рішення про скасування прав Sunolta на законно придбане майно Мін’юст мотивує тим, що воно перебувало під судовим арештом. Водночас, і це зафіксовано офіційно, на момент реєстрації прав на зернові термінали, у Державному реєстрі не було ніяких додаткових обтяжень на це майно.
До речі, до суду щодо рішення Мін’юсту вимушена була звернутися також фінансова компанія “Доступні фінанси”. Вона придбала у ПАТ “Банк Восток” права вимоги за кредитами групи GNT Group та договорами застави/іпотеки, які забезпечували вказані кредити. “Доступні фінанси” реалізували ТОВ “Санолта Оу” (група Sunolta) майно зернового терміналу “Олімпекс Купе Інтернейшнл”. Це майно, як і у випадку з банком “Південний”, перебувало в іпотеці Банку Восток у якості застави за кредитними зобов’язаннями компаній GNT Group.
У своїй заяві до суду ця компанія також звернула увагу, що у Держреєстрі речових прав на момент нотаріальної реєстрації не було арештів на зерновий термінал.
Ба, більше, навіть якщо б такий запис в ДРРП про арешт і був зроблений, цей факт ніяким чином не забороняє банкам стягувати заставне майно у відповідності до закону “Про іпотеку” та аналогічних рішень Великої Палати Верховного Суду.
Тож, рішення Мінюсту, яке прийняте на підставі висновку відповідної Колегії з розгляду скарг, за словами компанії, “безглузде та за своєю природою є юридичним нонсенсом”, а зміст наказу Мін’юсту “змушує припустити корупційний характер дій чиновників на користь рейдерів”.
Слід зазначити, що рішення Мінюсту було несподіванкою і для банків, які реалізовували заставне майно за кредитними зобов’язаннями компаній GNT Group.
Так банк “Південний”, коментуючи ситуацію для ЗМІ, зазначив, що звернув стягнення на майно, яке перебувало у нього в заставі з 2020 року через систематичне невиконання зобов’язань за кредитними договорами та отримання інформації про можливе банкрутство “Олімпекс Купе Інтернейшнл”. При цьому, за даними банку, усі правочини було вчинено у повній відповідності до законодавства України.
“Рішення міністерства юстиції, яким необґрунтовано скасовано попередні правочини, суперечить логіці законодавства України, загрожує інтересам вкладників банку та стабільності банківської системи. Подібні рішення органів виконавчої влади мають ознаки адміністративного свавілля, можуть негативно впливати на банківський сектор загалом, ринок банківського кредитування та інвестиційну привабливість України, оскільки розв’язання спорів між суб’єктами права на основі норм законодавства є прерогативою судової гілки влади”, – наголосили у пресслужбі банку.
Стурбованість наслідками рішення Мін’юсту для банківського ринку висловили і у Банку Восток.
“Банк Восток, захищаючи інтереси вкладників, ще на початку лютого 2023 року розпочав погашення своїх кредитних вимог до компаній холдингу GNT Group. Це – стандартна практика, банк діяв на користь інтересів вкладників. Рішення міністерства юстиції, яке скасовує реєстрацію за правочинами попри сталу судову практику, може викликати негативні наслідки, що вплинуть на банківську діяльність, адже органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Ми вважаємо, що такий прецедент може створити несприятливий інвестиційний клімат в Україні та матиме серйозний вплив на ринок банківського кредитування”, – прокоментувала ситуацію журналістам пресслужба банку.
Зазначимо, що і банк “Південний”, і Банк Восток наразі виступають третіми сторонами у судових позовах щодо незаконності наказів Мінюсту та мають на меті відстоювати свою правоту.
До чого тут конфлікт між GNT та АСР
Те, що Мін’юст діє не самостійно, а за вказівкою “зверху” в учасників процесу не виникає сумніву. Адже іноземний кредитор АСР вже другий рік поспіль здійснює потужну “атаку” на український холдниг GNT Group, який не зміг вчасно погасити перед ним свої зобов’язання.
Зокрема, у грудні 2022 року АСР оголосив, що примусово стягує борг по кредиту, виданому GNT Group у 2019 році, та пояснив свій крок непрозорістю в діяльності холдингу.
У свою чергу українська сторона звинуватила Argentem у рейдерстві та намаганні забрати активи компанії і перепродати їх заздалегідь зацікавленому покупцю. Також в GNT заявили, що готові розрахуватись з ACP по кредитам, але, за їх словами, іноземці не пішли на зустріч.
Врешті справа зараз розглядається у в Лондонському Міжнародному Арбітражному Суді…
Проте, вирішення питання у судовій площині явно не влаштовує АСР. За допомогою адвокатів юридичної компанії Hillmont Partners, яких ЗМІ неодноразово пов’язували з народними депутатами від “Слуги народу”, іноземний фонд використовує стандартний набір “рейдерських методів”, який може допомогти їм захопити підприємство.
Наприклад, ще до початку конфлікту, а саме у листопаді 2022 року АСР зустрічався з головою Наглядової ради UkraineInvest та народним депутатом від “Слуги народу” Давидом Арахамією у Відні.
Як заявив тоді депутат “Українській правді”, основною метою його візиту до австрійської столиці були зустрічі з Argentem Creek Partners, які проінвестували понад $150 млн в українські активи.
Проте, чи не виглядає дивним, що у листопаді відбулася зустріч Арахамії з Argentem, а вже у грудні американська компанія, яка до цього вела переговори про реструктуризацію боргу, починає захоплення активів.
Нещодавно регіональний керівник фонду АСР Джон Паттон в інтерв’ю ЗМІ відверто заявив, що “українська влада знає про нашу справу і зацікавлена допомогти. Зокрема, я бачу, що є інтерес з боку Офісу Президента. Ми мали численні зустрічі, під час яких керівники Офісу висловили свою чітку підтримку”.
Звичайно, що на усі ці факти, а також останню заяву Паттона звернули увагу в Sanolta, яка нині відстоює свою позицію у суді. На думку компанії, дії керівництва фонду можуть вказувати на те, що АСР використовує адміністративний тиск проти своїх опонентів.
“Всі ці події дають підстави припустити, що іноземна компанія ACP при корупційному сприянні чиновників Мін’юсту намагається рейдерським способом захопити майно, яке належить групі Sunolta”, – зазначили в компанії.
Поодинокі рішення чи система?
Нажаль, історія з Sanolta далеко не єдина. У публічному доступі можна знайти ще чимало відносно свіжих прикладів, коли міністерство юстиції незаконно скасовує рішення реєстраторів чи нотаріусів. При чому приймає накази у площині реєстрації майна, що є предметом іпотеки, що взагалі не в компетенції чиновників.
Наприклад, у березні 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва прийняв рішення у справі № 490/1281/22, яким визнав протиправним наказ міністерства, що скасовував рішення державного реєстратора щодо іпотечного майна. Третьою особою у цій справі виступав Дельта Банк.
Серед основних порушень Мін’юсту, як і у випадку з аграрною групою Sanolta, став розгляд скарги на той момент, коли вже був наявний судовий спір щодо нерухомого майна. І це вже було достатньою самостійною підставою для відмови міністерством у задоволенні скарги (висновок Верховного Суду, викладений у постанові 31 серпня 2021 року у справі № 910/16115/20).
Також суд звернув увагу на те, що Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації міністерства юстиції “вправі розглядати скарги лише на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, що стосуються нерухомого майна, що не є предметом іпотеки та не є забезпеченням за іпотечними договорами, укладеними відповідно до Закону України “Про іпотеку”, який визначає спеціальний (окремий) спосіб захисту порушеного права судовий порядок”.
Те, що Мін’юст та його територіальні органи не мають права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора у випадку коли щодо предмета скарги наявний судовий спір вказується й у висновку ВС КГС у справі № 910/574/22 від 16 березні 2023 року, і у постанові ВС КГС у справі №320/7192/22 від 2 серпня того ж року.
Та чи зупиняє це міністерство юстиції? Здається, “ручне” управління Антирейдерською Колегією з боку Мін’юсту та безпосередньо міністра юстиції Дениса Малюськи, коли ігноруються будь-які закони, вже давно стало нормою.
Пригадуєте, як ще восени 2021 року журналісти видання “Наші гроші” писали, що Малюська в ручному режимі може змінювати рішення Антирейдерської Колегії на абсолютно протилежні. Він може погодитися або не погодитися з її висновком. Якщо не погодився – висновок не оприлюднюють, а скаргу розглядають по-новому. Це дає можливість Мін’юсту приховати той факт, що Антирейдерська Колегія зробила два абсолютно протилежних висновки по одній і тій же справі.
Сьогодні вже 2024 рік. Більше двох років держава знаходиться у стані війни. А віз з “ручними” рішеннями Мінюсту і нині там.
Так, за інсайдерською інформацією, той же банківський ринок намагається через Національний банк якось достукатися до Мін’юсту та уряду. І, можливо, навіть буде якийсь результат. Але не факт. І невідомо коли.
Критичні наслідки
Ну а поки що, як прогнозують експерти, дії міністерства юстиції можуть негативно вплинути на ринок “великого” кредитування в Україні та в котрий раз підірвати довіру інвесторів до держави.
“Такі ситуації, як у випадку з Sunolta, є дуже поганим сигналом для ринку в цілому. Якщо банки не зможуть контролювати або хоча б прогнозувати юридичні ризики, вони навряд чи збільшать кредитування великих проектів. Адже, як ми бачимо, навіть наявність нормальної ліквідної застави за іпотекою не завжди захищає права кредитора”, – прокоментував Hubs можливі наслідки дій Мін’юсту для банківського сектору Вадим Березовик, директор компанії “Профін Консалтинг”.
Експерт зазначив, що банківський сектор зараз і так не дуже активно кредитує бізнес, особливо щодо видачі інвестиційних позик. Багато позичальників скаржаться на високий рівень відмов при зверненні за кредитами. Банкам вистачає як військових, так і макроекономічних ризиків. А коли виникають такі прецеденти, то це ще більше охолоджує кредитну активність. І якщо банки бачать, що державна реєстрація прав власності на заставне майно може бути скасована одним розчерком пера, то вони серйозно замисляться про те, чи варто вплутуватися в довготривалі кредитні проекти.
Ще одна небезпека для фінансового ринку, на яку вказують юристи, може бути пов’язана з блокуванням через Мін’юст виконання іпотечних договорів за допомогою штучних кримінальних справ. Нагадаємо, що міністерство аж через рік намагається відмінити реєстрацію майна за Sunolta на підставі арешту у кримінальному провадженні.
“Якщо ми обговорюємо накладення штучних обтяжень за допомогою правоохоронних органів (що потребує спільної участі слідчого, прокурора та слідчого судді), то це само по собі набагато більша загроза для ринку кредитування ніж скасування рішень державного реєстратора Мін’юстом. Однак наведене не означає, що гіпотетичні незаконні рішення міністерства юстиції України про скасування державної реєстрації не можуть становити проблему”, – підкреслив Владислав Мартинчук, адвокат судової практики ЮКК “Де-Юре”.
У свою чергу, Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating вважає, що негативне втручання держави в роботу бізнесу вкотре нашкодить інвестиційному клімату України.
“Якщо розглядати не за формою, а по суті, то немає особливої різниці в тому, як держава втручається в роботу бізнесу – через силові органи, судові рішення на основі спеціально прийнятих під конкретні дії законів або через інші механізми. Правила (законодавство, на яке спиралися на момент придбання власності/інвестування), порушуються під час війни часто, і навряд чи це сприятиме залученню ринкових інвесторів (без особливих гарантій). Це не вчора з’явилось і навряд чи закінчиться завтра”, – зазначив він у коментарі ЗМІ.
Таким чином, бізнес погоджується – проблему ручного управління, яке має місце у міністерстві юстиції, потрібно вирішувати. З одного боку, законодавство повинно працювати так, щоб не було потреби в Антирейдерських комісіях взагалі. Адже у виконавчої влади завжди буде корупційна спокуса приймати ангажовані рішення. Та підмінювати собою судову систему. Але розробка адекватної законодавчої системи – це довгий процес.
Тому, з іншого боку, можна вже зараз більш надійно застрахувати гравців фінансового ринку від свавілля виконавчої влади. Для цього, з врахуванням судової практики, чітко виписати у законодавстві права іпотекодержателів. Банки повинні мати пріоритетне право розпоряджатись заставним майном у разі невиконання боржником своїх зобов’язань.
Источник: www.unn.com.ua
