Ці слова ми часто вживаємо за звичкою, навіть не замислюючись, що це росіянізми чи кальки.
Ми часто вживаємо назви прикрас так, як звикли з дитинства, не замислюючись, як насправді вони звучать українською. Кандидат філологічних наук, асистент кафедри української філології для іноземних громадян Олександра Касьянова розповіла УНІАН, які з цих слів є росіянізмами чи калькою, а які мають українські відповідники та чи можна називати сережки “кульчиками”.
Як зазначила мовознавиця, слово “прикраса” походить від дієслова “прикрашати”, тобто означає те, що робить щось гарнішим, додає краси. Саме слово “краса” має праслов’янське походження, тому в багатьох слов’янських мовах є споріднені лексеми. Наприклад, у білоруській, російській, чеській, словацькій та польській мовах є фонетично й графічно подібні відповідники, вказала Касьянова.
В українців є традиційні етнічні вироби з багатовіковою історією, а також сучасні колекції прикрас. Серед традиційних українських прикрас — зґарди, дукачі, гердани, силянки, коралі, шелести. Це українські прикраси, хоча не всі назви мають українське походження. Водночас їхнє вживання в сучасному мовленні є нормативним.
Розмаїття основних видів прикрас сьогодні вражає. Це сережки, каблучка, перстень, браслет, ланцюжок, намисто, підвіска тощо.
“У розмовному мовленні сьогодні можна почути багато росіянізмів, які мають українські відповідники: серебро — українською срібло, кольцо — каблучка або перстень, цепочка — ланцюжок. Є й суржикові слова: буси — українською намисто, від слова намистина. Щодо слова “жемчуг”, то це калька з російської мови. Українською — перли, від слова перлина. Цікаво, що лексема “жемчуг” є в білоруській та російській мовах, а за етимологічним словником таке слово було і в давньоруській мові та є запозиченим із тюркських мов. У сучасній українській мові використовують лише слово “перли”. Хоча в давній літературі “жемчуг” також трапляється в текстах”, — пояснила філологиня.
Касьянова пояснила, що українською “ізумруд” — це смарагд і ніяк інакше. Слово “смарагд” прийшло в українську мову з грецької.
“Щодо діаманта і брильянта, то це не зовсім синоніми, хоча вони описують один і той самий мінерал. Алмаз — це необроблений природний мінерал. Діамант — українське слово, запозичене за походженням, яке використовують для позначення обробленого алмазу. Водночас слово “брильянт” є калькою з російської. Іноді в ювелірній справі використовують термін “брильянтове огранювання” — від французького brillant, тобто “блискучий”, — але сам камінь правильно називати діамантом”, — пояснила мовознавиця.
“”Кульчики” — слово, яке вживається в західноукраїнських говірках і є полонізмом, тобто словом або виразом, запозиченим із польської мови або створеним за її зразком. Його вживання не є помилкою”, — відповіла Касьянова.
Олександра Андріївна Касьянова — кандидат філологічних наук, асистент кафедри української філології для іноземних громадян ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Спеціалізується на експериментальній фонетиці, орфоепії та мові медіа, є координатором відділу зв’язків із громадськістю інституту та гарантом освітньої програми для іноземних студентів.
Працює також у Київській Малій академії наук учнівської молоді у відділенні української філології.
- 8 речей, які ніколи не варто купувати в секонд-хенді: принесуть вам купу проблем
- Археологи зібрали з уламків статую імператора, яку 1600 років тому розбив землетрус
- Лосось чи тунець: дієтологи відповіли, яка риба корисніша