Останнім часом у публічному просторі дедалі частіше лунає дискусія щодо того, чи не варто надати Києву статусу території можливих або активних бойових дій. Простіше кажучи, визнати місто прифронтовим. З одного боку, регулярні масовані атаки дронів та ракет, пошкодження житлового фонду й критичної інфраструктури створюють реальність, яка мало чим відрізняється від прифронтової. З іншого – Київ залишається головним фінансовим, адміністративним та логістичним центром країни.
Тож що насправді означатиме зміна юридичного статусу для кожного киянина на побутовому рівні, у сфері транспорту, освіти, відбудови житла та бізнесу?
Основне побоювання містян — можливе різке посилення обмежень пересування. Проте надати місту статус прифронтового автоматично не означає введення цілодобової комендантської години. Зміни в логістиці точно будуть відчутними.
По-перше, зміна статусу Києва дасть підстави для ще жорсткіших регламентів безпеки щодо роботи громадського транспорту, метро. Може бути переглянутий порядок руху наземного транспорту під час повітряних тривог, а також режим роботи мостів через Дніпро.
По-друге, можливе збільшення кількості мобільних блокпостів у межах міста та на в’їздах/виїздах, розширення повноважень військових щодо перевірки документів і транспорту.
По-третє, окремі обмеження можуть торкнутися нічного пересування вантажного транспорту, що потенційно переформатує графіки доставки товарів до супермаркетів тощо.
Очевидно, зміни торкнуться також освіти. Про офлайн-навчання можна буде забути. Для батьків школярів та студентів — це одне з найболючіших питань. Формальне визнання території прифронтовою суттєво посилює юридичну відповідальність керівників навчальних закладів за безпеку дітей.
Зокрема, базовою вимогою до навчальних закладів (включно з дитячими садками) стане наявність укриттів, які відповідатимуть значно суворішим нормативам, ніж зараз.
Заклади, які працювали у змішаному форматі без належного захисту, будуть змушені повністю перейти на дистанційне навчання.
Щодо соціальної сфери, то статус прифронтової території гарантує збереження та розширення окремих соціальних пільг. Крім того, за таких умов надбавки отримують працівники бюджетної сфери (медики, рятувальники, комунальники), які працюють в умовах підвищеного ризику.
У мережі можна зустріти побоювання щодо отримання компенсацій за пошкоджене житло, роботи міських та державних програм на кшталт “єВідновлення”. Мовляв, якщо місто — прифронтове, то будуть затримки у виплатах. Насправді ж тут зміна статусу столиці може мати як позитивний, так і складний бюрократичний характер.
З одного боку, визнання столиці прифронтовою зоною може відкрити для киян доступ до додаткових пільгових програм і прискорених механізмів виплат за програмою “єВідновлення”, а також залучення міжнародних донорських коштів для відбудови пошкоджених будинків.
З іншого – процедура фіксації руйнувань може також зазнати змін: акти обстеження складатимуться за процедурами, передбаченими для зон бойових дій, і вимагатимуть чіткого дотримання юридичних формальностей, що в окремих випадках пришвидшує отримання коштів.
Юридичний статус прифронтового міста неминуче вплине на ринок нерухомості. Це може спровокувати коригування цін на оренду та зміну умов страхування майна (більшість страхових компаній відмовляться страхувати нерухомість від воєнних ризиків або суттєво підвищать вартість полісів).
Бізнесу також варто знати, що нормативно-правова база для прифронтових територій передбачає можливість звільнення або зменшення ставки окремих місцевих податків (зокрема, податку на нерухоме майно та плати за землю за майно, що зазнало уражень або розташоване в зоні ризику). Також прифронтовий статус спрощує підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажору) перед контрагентами та банками, що важливо для багатьох підприємців.
Та головний мінус – юридичне закріплення статусу прифронтового міста підвищує ризики для міжнародних партнерів та інвесторів, які мають внутрішні обмеження щодо роботи в зонах бойових дій.
Тобто, глобально, надання Києву статусу прифронтового міста не варто сприймати як апокаліптичний сценарій чи заклик “збирати валізи”. Проте варто розуміти, що з’являться нові правила, до яких доведеться адаптуватися. Зрештою, зі статусом прифронтового міста чи без нього, столиця жила і продовжує жити в умовах повномасштабної війни.