Бюро економічної безпеки (БЕБ) не надало пояснень щодо зміни підходу до оподаткування авіалізингу як роялті, пославшись на таємницю слідства. Водночас у відомстві підтвердили розслідування чотирьох кримінальних проваджень, пов’язаних з авіалізингом.
Бюро економічної безпеки України не надало відповіді на запитання щодо правових підстав зміни підходу до оподаткування лізингу повітряних суден як роялті. У відповідь на запит УНН, БЕБ послалося на таємницю досудового розслідування. Однак, бюро підтвердило, що наразі розслідує чотири кримінальні провадження, пов’язані з авіалізингом з нерезидентами України.
Раніше УНН повідомляло, що БЕБ розслідує справи щонайменше п’яти авіаперевізників: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн експрес”. Причина розслідувань – нібито несплата до українського бюджету додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки та вертольоти трактують як “обладнання”, а не транспортні засоби.
Аналітичні висновки, які лягли в основу кримінальних справ, з’явилися після публікації статті у 2024 році командою ДПС. У статті пропонувалося оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. За словами представників авіаринку, ці документи схожі між собою і нібито написані “під копірку”.
Опитані УНН юристи зазначають, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. Вони вважають, що автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
За даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки. Лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу, тоді як інші перевірки не виявили таких порушень.
БЕБ підтвердило розслідування 4 кримінальних справ щодо авіалізингу
УНН звернулося до БЕБ із запитом щодо кримінальних проваджень, пов’язаних з оподаткуванням операцій з лізингу повітряного транспорту в нерезидентів України, відкритих проти українських авіакомпаній. Редакцію цікавила кількість таких проваджень, кількість авіакомпаній, що фігурують у них, та підстави для їх відкриття.
Також УНН запитував, чи відомо слідчим БЕБ про те, що авіакомпанії, щодо яких здійснюється досудове розслідування, успішно пройшли податкові перевірки, і контролюючі органи не мали питань щодо оподаткування лізингу повітряних суден.
Окремо редакцію цікавило, на підставі яких нормативних документів БЕБ вирішило, що за авіалізинг українські перевізники повинні сплачувати роялті.
У відповіді БЕБ на запит УНН зазначено, що надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 72025001220000026 від 22.05.2025, № 72025001220000001 від 08.01.2025, № 72024000220000003 від 06.02.2024 та № 72025001220000034 від 16.06.2025 не вбачається можливим, посилаючись на статтю 222 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, Бюро відмовилося розкривати будь-яку інформацію про кримінальні справи, хоча редакція не просила надавати інформацію про фігурантів чи навіть назви авіакомпаній.
За даними Єдиного реєстру судових рішень, у кримінальному провадженні №72025001220000034 фігурують авіакомпанія “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Авіакомпанія Константа”.
Кримінальна справа №72025001220000001, про яку згадує БЕБ, відкрита щодо авіакомпанії “Скайлайн експрес”, а провадження №72024000220000003 – щодо “Міжнародних авіаліній України” (МАУ).
Окрім того, БЕБ розслідує кримінальну справу №72025001220000026 щодо авіакомпанії “Роза Вітрів”. Водночас про кримінальне провадження №42025110000000326 щодо авіакомпанії “УРГА” правоохоронці чомусь не повідомляють, хоча, за даними редакції, воно також розслідується.
У БЕБ пояснили, що оприлюднення запитуваної інформації може призвести до передчасного розкриття предмета та напрямів розслідування, інформації про осіб і компанії, діяльність яких перевіряється, матеріалів сторони обвинувачення та запланованих процесуальних дій, що негативно вплине на повноту, об’єктивність та ефективність досудового розслідування.
БЕБ не пояснило, чому авіалізинг вважається роялті
Водночас у БЕБ так і не змогли пояснити, якою саме нормою законодавства керується бюро, коли розглядає лізингові платежі за користування повітряними суднами як роялті, та на чому ґрунтується відповідна правова позиція правоохоронного органу. Це викликає питання, враховуючи, що податкове законодавство в частині лізингу не змінювалося десятиліттями, а правоохоронні органи не мають права самостійно змінювати трактування законодавства.
Посилання на таємницю слідства може пояснювати відмову розкривати конкретні докази чи процесуальні дії, але воно не дає відповіді на ширше питання про правове трактування операцій, яке застосовує БЕБ і яке безпосередньо впливає на український авіаційний бізнес. У БЕБ також не змогли навести прикладів успішної кваліфікації лізингових платежів за повітряні судна як “роялті” починаючи з 1991 року, що, очевидно, свідчить про їх відсутність.
Чому виникла проблема з авіалізингом
Питання є принциповим для української авіагалузі, оскільки переважна більшість повітряних суден українських перевізників експлуатується на умовах лізингу, а не власності. За даними державного реєстру, 86% повітряних суден українських авіаперевізників перебувають в оренді.
Раніше Міністерство фінансів у відповіді на запит УНН зазначило, що оподаткування операцій із лізингу повітряних суден здійснюється відповідно до Податкового кодексу та міжнародних договорів України. У Мінфіні нагадали, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою, встановлені інші правила, ніж передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування не передбачають можливості оподаткування авіалізингу як роялті.
У міністерстві також заявили про готовність долучитися до напрацювання роз’яснень щодо оподаткування таких операцій.
Дискусія навколо оподаткування авіалізингу вже давно вийшла за межі суто податкової. Поки Мінфін напрацьовує єдиний підхід, а авіаційний бізнес закликає державу усунути правову невизначеність, БЕБ продовжує розслідувати кримінальні провадження, але публічно не пояснює правових підстав для трактування авіалізингу як роялті та вимоги від бізнесу сплати додаткових 15%.