© Згенеровано ChatGPT на запит ZN.UA Оприлюднено рейтинг найсильніших спецслужб Європи.
Французький журнал L’Express склав перший масштабний рейтинг розвідувальних служб Європи на основі оцінок професіоналів міжнародної розвідувальної спільноти. Перше місце посіла британська MI6, а українські СБУ та ГУР опинилися на четвертій позиції, випередивши спецслужби Німеччини, Польщі, скандинавських і балтійських держав.
Дослідження тривало три місяці. Журналісти L’Express поспілкувалися приблизно із сотнею фахівців, намагаючись оцінити реальний вплив європейських спецслужб у «невидимій війні», яка супроводжує міжнародну політику, збройні конфлікти та боротьбу за технології. За оцінкою видання, наявність потужної розвідки сьогодні є такою самою ознакою впливовості держави, як ядерна зброя або постійне місце в Раді Безпеки ООН.
Як складали рейтинг
До журі увійшли 60 представників розвідувальної спільноти із 25 країн. Серед них були 17 чинних або нещодавно звільнених керівників спецслужб, а також представники американського ЦРУ та ізраїльського «Моссаду».
Кожен учасник формував власну п’ятірку найкращих європейських служб, спираючись на особистий досвід співпраці з ними. Система нагадувала голосування за футбольний «Золотий м’яч» або на «Євробаченні»: за перше місце нараховували п’ять балів, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п’яте — один.
Ключовими критеріями стали ефективність і надійність.
Важливими перевагами вважалися:
- наявність агентів у керівництві Росії, Китаю, Ірану та інших держав;
- здатність здійснювати диверсії та складні таємні операції;
- доступ до супутникової, кібернетичної та радіоелектронної розвідки;
- можливість перехоплювати дані через станції прослуховування, хакерські операції та підводні кабелі;
- готовність ділитися інформацією із союзниками без ризику її витоку.
Як виглядає складений експертами рейтинг
1. Велика Британія — MI6: 251 бал
Британська зовнішня розвідка здобула переконливу перемогу. Колишній керівник резидентури ЦРУ Роберт Горелік назвав британські спецслужби найсильнішими в Європі, а MI6 — «надзвичайною».
Головною перевагою британців опитані фахівці назвали здатність вербувати високопоставлені джерела та роками інвестувати у відносини з ними. За даними L’Express, MI6 має або мала цінну агентуру в Росії, Китаї, Туреччині та Ірані. Зокрема, видання згадує колишнього заступника міністра оборони Ірану Алірезу Акбарі, якого Тегеран звинуватив у роботі на Британію та стратив у 2023 році.
Один із колишніх керівників французької DGSE пояснив, що британці здатні робити ставку на джерело на десять років уперед — подібно до російських спецслужб. У 2024 році Китай звинуватив MI6 у вербуванні подружжя державних службовців: чоловіка нібито вперше помітили ще під час навчання у Великій Британії дев’ятьма роками раніше.
Свої методи британська розвідка успадкувала ще від «Великої гри» XIX століття — протистояння Британської та Російської імперій у Центральній Азії. MI6 також залучає найкращих випускників Кембриджа та Оксфорда, що підтримує її особливий статус у британській державній системі.
До успіхів служби L’Express зараховує викриття австрійського полковника Мартіна Меллера, який, за даними слідства, 26 років працював на Росію. Особливо репутацію MI6 посилило раннє попередження про підготовку повномасштабного вторгнення РФ в Україну восени 2021 року.
Після початку великої війни британська розвідка стала одним із головних партнерів Києва. Колишній керівник європейських та євразійських операцій ЦРУ Ральф Гофф заявив, що саме британці ведуть перед у питанні України, тоді як американці йдуть «безпосередньо за ними».
2. Франція — DGSE: 169 балів
Французька Генеральна дирекція зовнішньої безпеки посіла друге місце завдяки комплексному набору можливостей. Один із колишніх польських розвідників назвав DGSE єдиною службою континентальної Європи з майже глобальним охопленням.
Французи поєднують:
- агентурну розвідку;
- технічне збирання інформації;
- оперативні можливості;
- власну Службу дій, здатну проводити таємні операції за кордоном.
L’Express зазначає, що Служба дій DGSE є одним із небагатьох підрозділів світу, які можуть непомітно «нейтралізувати» ціль за межами країни.
Водночас лише п’ятеро членів журі поставили французьку службу вище за MI6. Однією з них стала колишня аналітикиня ЦРУ з питань тероризму Джина Беннетт. За її словами, саме DGSE була найкомпетентнішим партнером у сфері агентурної розвідки серед служб, із якими вона працювала.
Найсильнішими напрямами французької розвідки вважають боротьбу з тероризмом, Африку, Ліван і протидію розповсюдженню зброї масового знищення. Колишній керівник канадської спецслужби розповів, що навіть британці скеровували партнерів до французів, коли йшлося про африканські справи.
Разом із тим на репутацію DGSE негативно вплинула її помилка перед російським вторгненням у лютому 2022 року: Франція не погоджувалася з оцінками США та Великої Британії щодо неминучості нападу.
Частково відновити репутацію вдалося у червні 2023 року. За даними L’Express, завдяки африканським контактам DGSE дізналася про підготовку ватажком ПВК «Вагнер» Євгенієм Пригожиним заколоту проти Владіміра Путіна та попередила ЦРУ.
3. Нідерланди — AIVD та MIVD: 97 балів
Приблизно 70% учасників опитування включили нідерландські спецслужби до своєї п’ятірки. Їх називають найкращими за співвідношенням результатів і вкладених ресурсів.
Нідерландська розвідка формувалася під сильним британським впливом: під час Другої світової війни її військовий компонент працював у вигнанні в Лондоні. Партнери характеризують нідерландців як надійних, професійних і обережних у роботі з інформацією.
Попри відносно невеликі масштаби країни, спецслужби Нідерландів були причетні до низки важливих операцій:
- у 2007 році агент AIVD, за даними матеріалу, допоміг установити вірус Stuxnet, створений ЦРУ та «Моссадом» для ураження іранської ядерної програми;
- у 2015 році нідерландські хакери проникли в інфраструктуру пов’язаного з Росією угруповання Cozy Bear і попередили США;
- у 2016–2017 роках AIVD спільно із ЦРУ проводила в Амстердамі та Роттердамі навчання для українських розвідників із вербування росіян і проведення диверсій. Частина занять відбувалася у квартирі, орендованій через Airbnb.
З початку 2020-х років при AIVD також працює європейський центр розвідувального співробітництва з протидії тероризму. До нього направляють представників країни ЄС, Великої Британії, Норвегії та Швейцарії.
У жовтні 2025 року AIVD і військова MIVD, за інформацією L’Express, стали першими європейськими службами, які обмежили передавання окремих даних ЦРУ через побоювання, що адміністрація Дональда Трампа може використати їх у політичних цілях.
4. Україна — СБУ та ГУР: 77 балів
Україну автори назвали одним із головних сюрпризів рейтингу. СБУ та ГУР вразили партнерів швидким розвитком, технологічною винахідливістю та готовністю брати на себе високі оперативні ризики.
Колишній керівник польської розвідки відзначив українців за «інноваційність, винахідливість і готовність ризикувати». Чинний керівник однієї з європейських спецслужб заявив, що українські структури продемонстрували здатність «моссадизуватися» — тобто проводити сміливі й жорсткі таємні операції, які традиційно асоціюють з ізраїльським «Моссадом».
Серед операцій, згаданих у матеріалі, — удари дронів по російській стратегічній авіації, ліквідації високопоставлених російських військових у Москві та диверсії проти критично важливих об’єктів. L’Express також згадує підрив газопроводів «Північний потік», проте причетність України до цієї операції офіційно не встановлена і Київ її не визнавав.
На формування сучасних українських спецслужб, за оцінкою видання, вплинули дві протилежні традиції:
- співпраця із ЦРУ, що суттєво посилилася після 2014 року;
- спадщина радянського КДБ, зокрема клановість і закритість окремих структур.
Водночас довіра партнерів до України не є абсолютною. Серед 19 членів журі, які працювали у спецслужбах станом на 2023 рік, одинадцять не включили Україну до своєї п’ятірки. Деякі європейські розвідники припускають, що російська агентура досі може мати доступ до українських структур.
Один із колишніх керівників французької спецслужби заявив, що партнери передають Україні багато інформації, але не всю, оскільки не можуть бути повністю впевнені, куди вона потрапить.
5. Німеччина — BND: 62 бали
Німецька Федеральна розвідувальна служба викликає суперечливі оцінки. Її поважають за методичний аналіз, ретельно підготовлені документи та здатність помічати тонкі політичні й економічні зміни.
Саме тому BND залучають до аналізу майже всіх великих міжнародних криз. Водночас її оперативні здібності часто стають об’єктом жартів. Колишній керівник швейцарської розвідки порівняв працівників BND із «дослідниками аналітичного центру».
Колишній заступник директора Національної розвідки США Гленн Карл розповів, що за часів його служби німці відмовлялися від багатьох операцій за кордоном.
BND зараз проходить етап реформування. Масштаб залежності Німеччини від партнерів показав внутрішній звіт, дані якого оприлюднив Bild: лише 2% повідомлень про терористичні загрози німецькі служби нібито отримували самостійно, тоді як 72% надходили від ЦРУ.
Скандинавські та балтійські служби
Автори об’єднують служби Північної Європи та Балтії в умовний блок NB8 — п’ять скандинавських і три балтійські держави. Їхні спільні переваги — технологічна розвідка, концентрація на Росії та усвідомлення того, що якісна робота спецслужб є питанням національного виживання.
6. Швеція — 40 балів
Шведська розвідка має ширший спектр можливостей, ніж більшість інших служб регіону. Її традиційною спеціалізацією є агентурна робота, сформована ще під час холодної війни. Шведи тісно взаємодіють із MI6 та ЦРУ.
Останніми роками партнери особливо високо оцінюють точність спостереження Швеції за переміщеннями російських військ.
7. Норвегія — 34 бали
Норвезька розвідка спеціалізується на морській тематиці, Північній Атлантиці та Арктиці.
L’Express згадує історію Фроде Берга — працівника норвезько-російського прикордонного пункту, якого у 2017 році затримали в Москві. Його звинуватили в тому, що він виконував роль посередника норвезької розвідки та передавав гроші родичу російського інженера атомних підводних човнів.
8. Естонія — 27 балів
Естонія з населенням близько 1,4 млн людей вражає розвідувальну спільноту кібернетичною компетентністю та якістю аналізу відкритих джерел.
Її фахівці стали одними з найкращих у сфері OSINT — отриманні розвідувальної інформації із загальнодоступних джерел. Щорічні звіти естонських служб про російську стратегію та гібридні загрози, за словами одного з польських розвідників, очікують і уважно читають спецслужби інших країн.
9. Польща — 22 бали
Польські спецслужби мають ефективні мережі в Росії, однак їхню репутацію послаблює внутрішня політична боротьба.
Один із європейських посадовців заявив L’Express, що спецслужби Польщі використовуються в політичному протистоянні, через що партнери обмежують обмін чутливою інформацією.
Наприкінці 2025 року президент Кароль Навроцький заблокував нагородження 130 співробітників розвідки, кандидатури яких підтримував уряд Дональда Туска. На думку співрозмовників журналу, це шкодить службі, яка має високоефективні мережі проти Росії.
10. Данія — 16 балів
Данська розвідка переживала період особливої популярності у 2010-х роках завдяки подвійному агенту Мортену Сторму, який проник до «Аль-Каїди».
Після цього попит на данські дані зменшився. Однією з причин називають недостатні інвестиції у російський напрям. Колишній керівник норвезької контррозвідки охарактеризував ставлення данців до Росії як дещо наївне.
11. Румунія — 15 балів
Румунські служби особливо поважають за агентурну роботу в Росії. Чинний керівник однієї з європейських розвідок поставив їх до п’ятірки найсильніших у сфері HUMINT — розвідки за допомогою людських джерел.
Слабким місцем Румунії вважають відставання у кібернетичних можливостях.
12. Іспанія — 13 балів
Іспанські спецслужби мають сильні позиції в Латинській Америці, Марокко та боротьбі з тероризмом. Однак їм заважає фрагментованість системи: різні відомства схильні зберігати інформацію для себе, а не передавати її партнерам.
Питання викликає й робота іспанців проти Росії. У лютому 2024 року в Аліканте був убитий російський пілот Максим Кузьмінов, який перейшов на бік України. Його смерть на території Іспанії стала показовим успіхом російських спецслужб.
13. Фінляндія — 11 балів
Фінська розвідка має обмежені ресурси, але вирізняється надзвичайною зосередженістю на Росії.
Особливістю країни один із колишніх співробітників DGSE назвав високу пильність населення: підозрілу діяльність російських агентів нерідко помічають звичайні громадяни.
13. Швейцарія — 11 балів
Швейцарія розділила 13-те місце з Фінляндією. Через невеликий бюджет її служба активно розвиває міжнародну співпрацю.
Особливо високо швейцарців цінують французи: дев’ять із 11 балів Швейцарія отримала від представників Франції. Перевагою Берна є доступ до банків, фінансових структур, розкішних готелів та мереж, які проходять через нейтральну країну.
15. Італія — 9 балів
Італійські спецслужби отримали доволі низьку оцінку. Один із колишніх співробітників ЦРУ заявив, що в Італії немає сформованої розвідувальної культури.
У 2000-х роках DGSE нібито навіть забороняла своїм працівникам контактувати з італійськими колегами після історії з фальшивими документами про начебто спроби Іраку закупити уран у Нігері.
Співрозмовники L’Express згадують кумівство й корупцію, хоча визнають певне покращення ситуації. Головною сильною стороною Італії залишається Північна Африка, передусім Лівія.
15. Бельгія — 9 балів
Бельгія використовує статус Брюсселя як столиці ЄС і НАТО для розвитку «розвідувальної дипломатії». Її представники позиціонують себе як посередників, які можуть зводити за одним столом служби різних країн.
Бельгійці також мають цінний досвід роботи в Африці, особливо в Демократичній Республіці Конго.
15. Чехія — 9 балів
Чеська розвідка має визнаний досвід проникнення до російських спецслужб, однак її репутацію регулярно підривають політичні та корупційні скандали.
L’Express згадує відставку у 2022 році керівника зовнішньої розвідки Петра Млейнека через його зв’язки з лобістом Міхалом Редлом, який опинився під судом у справі про корупцію.
18. Литва — 8 балів
Литовські служби отримали голоси за дослідження зв’язків між Росією та організованою злочинністю.
Для Литви, як і для інших балтійських країн, російський напрям є питанням безпосереднього виживання, однак її ресурси значно поступаються можливостям більших держав.
19. Португалія — 6 балів
Португальців поважають за знання Південної Африки та колишніх португаломовних колоній. Представники інших європейських служб консультуються з ними щодо регіонів, у яких Лісабон зберіг історичні й мовні зв’язки.
20. Австрія — 3 бали
Австрійська розвідка залишається однією з найменш надійних в очах партнерів. Її багато років звинувачували у глибокому проникненні російської агентури.
У 2018 році Відень тимчасово виключили з Бернського клубу — неформального об’єднання керівників європейських спецслужб. Причиною стали побоювання, що через союзну Кремлю Партію свободи Росія могла отримати доступ до австрійської розвідувальної інформації.
Відтоді Австрію досі не допускають до найчутливіших форматів співпраці. Утім, колишній український розвідник Іван Ступак, єдиний член журі, який дав австрійцям бали, вважає, що за десять років служба може повернути собі важливішу роль.
21. Латвія — 1 бал
Латвія посіла останнє місце серед країн, що отримали хоча б один бал.
Колишній керівник російського напряму MI6 Крістофер Стіл пояснив низьку оцінку тим, що Латвія, на думку частини експертів, залишається глибше вразливою до російського впливу, ніж сусідні Естонія та Литва.
Хто не отримав жодного бала
До рейтингу не потрапила низка країн, хоча деякі з них мають вузькі корисні спеціалізації.
Ірландія та Люксембург потрібні партнерам у фінансових розслідуваннях, а Греція — у питаннях, пов’язаних із Туреччиною. Кіпр залишається важливим місцем перетину російських агентів, представників «Моссаду» та китайських емісарів, однак його зв’язки з Росією викликають занепокоєння. Мальта потерпає від системних зв’язків частини державного апарату з організованою злочинністю.
Словенія отримує певну довіру: MI6 нещодавно доручала їй розслідувати діяльність російських шпигунів у Чорногорії. Хорватська служба посилила репутацію за керівництва Даніеля Маркіча у 2016–2024 роках, хоча всередині країни контроль над спецслужбами залишається предметом політичної боротьби.
Найбільше критики отримали Угорщина, Болгарія та Словаччина.
Угорщину за правління Віктора Орбана сприймають як ненадійного учасника європейського обміну розвідданими. Її владу звинувачують у використанні спецслужб у політичних цілях і стеженні за структурами Європейського Союзу.
Еліти Болгарії, за оцінкою Крістофера Стіла, залишаються вразливими до російського впливу. Репутації країни також зашкодила спроба призначити у 2013 році керівником контррозвідки олігарха й медіамагната Деляна Пеєвського.
Найгіршою спецслужбою Європи учасники опитування майже одностайно назвали службу Словаччини. Її критикують за непотизм, низьку компетентність та зв’язки з Росією. Як символ кадрової ситуації L’Express згадує керівника зовнішньої розвідки Павола Гашпара, який має на біцепсі татуювання за мотивами фільму «Хрещений батько» та у 2025 році потрапив у ДТП за кермом жовтого спортивного автомобіля.