© EPA/ RADEK PIETRUSZKA Зазвичай цієї позиці дотримуються прихильники консервативних і радикальних партій.
Більшість громадян Польщі тією чи іншою мірою виступає проти вступу України до Європейського Союзу. Про це свідчать дані соціологічного опитування IBRiS (Інститут ринкових та соціальних досліджень) на замовлення Radio ZET.
Під час дослідження, яке провели минулого тижня, поляків запитували, чи повинна Україна вступити до Європейського Союзу. У відповідь 8,4% відповіли, що однозначно, а 26,9%, що скоріше так. Натомість 27,4% вважають, що ймовірно, ні, а 32,3% відповіли, що однозначно ні. Ще 5% не змогли визначитися.
Водночас видання зауважило, що ставлення поляків до вступу України до ЄС часто пов’язане з політичними поглядами опитаних.
Так, серед прихильників чинної владної коаліції, тобто таких партій, як «Громадянська коаліція», Лівих, «Польської народної партії» та «Польща 2050», 64% респондентів вважають, що Україна повинна вступити до ЄС, а 32% дотримуються протилежної думки. Натомість серед виборців партій «Право і справедливість», «Конфедерація» і партії «Разом» домінує думка, що Україні не слід вступати до Європейського Союзу — такої думки дотримуються 73% прихильників цих політичних сил. Натомість кожен четвертий, чи 24%, вважає, що Україна повинна стати членом ЄС.
Опитування проведене Інститутом ринкових та соціальних досліджень IBRiS за допомогою стандартизованих комп’ютерних телефонних інтерв’ю 12-13 червня 2026 року серед 1068 респондентів.
Відносини Польщі та України загострилися після того, як наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному із підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування “імені Героїв УПА”. У Польщі відреагували на указ протестами та закликами скасувати його. Після обміну заявами з обох боків президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла.
За даними соціологічного опитування КМІС, лише 1% українців вважають, що Україна має поступитися Польщі у питанні історичних суперечностей, натомість 90% громадян прагнуть до конструктивної взаємодії.
Історична пам’ять, внутрішня політика, президентські амбіції та російський інтерес. Як історія зі спробою позбавити Зеленського ордена Білого Орла стала лакмусовим папірцем стану польсько-українських відносин 2026 року в статті “Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу” розповідає Петро Катеринич.
Водночас надзвичайний і повноважний посол України Костянтин Єлісєєв у статті «Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне» застерігає: коли емоції починають визначати державну політику, а історичні суперечки витісняють стратегічні питання, виграє лише третя сторона. І це — Росія.