Вокзал закрився, мости зруйновані, газу немає: репортаж The Guardian із Покровська Ірина Чеботнікова
Эвакуация из Покровска, сентябрь 2024 года / Getty Images
Росіяни рухаються на Покровськ, у цьому напрямі тривають інтенсивні бої, а громадянські виїжджають. Згідно з останнім повідомленням Генштабу, ворог інтенсивно атакує, протягом дня в цілому вчинив 27 штурмових і наступальних дій.
У репортажі The Guardian йдеться про те, що жителі Покровська стоять перед складним вибором: покинути власний будинок чи залишитися вдома, але дуже ризикувати. На жаль, ситуація складна та волонтери не завжди встигають вивезти всіх охочих.
Що відбувається у Покровську зараз
Ми не хочемо виїжджати. Але чи маємо вибір? Вибухи стають голоснішими і частіше з кожним днем. Я не маю конкретного плану. Спробую десь знайти роботу. Ми до останнього сподівалися, що все буде гаразд,
– говорит Валерия Танащук, пакуя вещи.
Будинок, з яким доводиться попрощатися, купила ще прабабуся. Два місяці тому Валерія відправила семирічної доньки до передмістя Дніпра, тепер виїжджає сама: дитина плакала і просила поїхати. Під загрозою окупації залишається улюблений пишний сад із виноградом, ожиною, трояндами. Було й господарство. Тепер натомість – евакуаційний фургон.
Ворог розбив мости в Покровську та його околицях, у тому числі автомагістраль, що сполучає місто із сусіднім Мирноградом. Покровськ став містом-примарою, люди їдуть, прислухавшись до рекомендацій місцевої влади. Вокзал нещодавно зачинився, виїхати можна лише машиною. До того ж не всі мають гроші на оренду квартир у Дніпрі чи Павлограді.
Їдуть не всі. Пенсіонери ухиляються від прямої відповіді про це, хтось доглядає дітей з інвалідністю. 25-річний Данило відправляє маму, але сам втрачає – він працює на шахті. Її поки що не закрили, бо постачає вугілля, необхідне для металургійної промисловості України.
Декого просто не встигають вивезти – телефони вже не відповідають. Була й історія, коли двоє росіян зайшли до підвалу, де ховалися 20 мешканців, які відмовилися їхати. Під час стрілянини загинули і окупанти, і п’ятеро цивільних.
Є й “ждуни”. Щоправда, їх достатньо мало – близько 5 відсотків.
“Вони дивляться російське телебачення. Вони маргінали, п’ють пиво, курять цигарки і кажуть, що держава має давати їм гроші. Оскільки вони не отримують цього від України, то хочуть до Росії”, – каже Олександр із Мирнограда, солдатів Національної гвардії.
Світло у місті поки що є, але газу вже немає. Ринок працює з 11 до трьох днів, місцеві запасаються м’ясом птиці, сиром та помідорами.
Путін збожеволів. Він не зупиниться на одній області. Він хоче захопити всю Україну. Тому ми маємо його знищити. Це війна між добром та злом. Вони хочуть вбивати людей – ми хочемо їх урятувати. Надіюсь, добро переможе,
– каже волонтер із Вовчанська, який допомагає вивозити людей із Покровська.