СПЕЦПРОЕКТ Матеріали з міткою “Спецпроект”, “Партнерський матеріал” або “Актуально” розміщені на комерційній основі. Редакція може не поділяти цю позицію. Юлія Бабич
Територія України розвивалася з давніх-давен. Перші архітектурні споруди досягають годин палеоліту. Про розвинену традицію будівництва свідчать залишки трипільської культури. Київська Русь принесла перші церкви та оборонні споруди, гетьманщина – монастирі та собори, у 19 столітті зводили палаци, театри та банки.
Так, сьогодні в Україні налічують приблизно 140 тисяч нерухомих культурних пам’яток. А як щодо часів незалежності? Що збудували в Україні після її відновлення 1991 року? Про видатну архітектуру нашої години, яка має потенціал стати історичною пам’яткою, 24 Канал розповідає у новому матеріалі проекту “33 моменти гордості”.
Українцям є чим пишатися! Ми талантлива нація, яка вміє як ревіталізувати старі простори, так і реалізовувати нові проекти. Разом із брендом Nemiroff розповідаємо про визначні архітектурні проекти, які вже стали культовими.
Nemiroff De luxe. Визнаний у світі, гордий бути українським! Це мій дух!
Пошук нових форм
З відновленням незалежності 1991 року в Україні розпочалися фундаментальні зміни, які торкнулися всіх галузей матеріального виробництва, зокрема будівництва. На той час держава припинила фінансувати реалізацію масового житла, тому вітчизняні архітектори та будівельники почали шукати нові форми та напрямки.
Це можна простежити на прикладі на прикладі офісного центру Київ-Донбас, зведеного за принципами мінімалізму. Незважаючи на те, що проект узгоджувався наприкінці 80-х років XX століття, завершили його вдалося лише у 1996 році. Цікаво, що на момент закінчення будівництва оригінальну цеглу, яку можна побачити на нижніх поверхах, вже не виробляли. Тому команда змушена була шукати альтернативу.
Крім того, під час будівництва використовували багато сучасних матеріалів, наприклад гіпсокартон. Колони будівлі були виготовлені із нержавіючої сталі.
Офис-центр “Киев-Донбасс” / Фото Wikimedia
Але не весь постмодернізм був таким самим стриманим та пластичним як “Київ-Донбас”. Через відсутність належної бази напрям, що прийшов із Заходу, був неправильно інтерпретований тодішньою генерацією архітекторів. Як наслідок – в Україні виникають псевдоісторичні архітектурні об’єкти. Прикладом є розбудова району Воздвиженка у Києві. Проект завершували без інвесторів, а коли все було готове, виявилося, що у ЖК відсутні комунікації, а високий рівень ґрунтових вод призводить до вогкості у приміщеннях.
Дещо пізніше – в Україні починає розвиватися ідея контекстуальної архітектури, яка вписується у контекст середовища. Спершу такі концепти завезли до нас іноземці. Так, архітектор Ханс ван Бек у співпраці з українською командою Garazd Architects створивши сучасне та інтегроване у забудову Контрактової площі приміщення посольства Королівства Нідерланди. А команда німецького архітектурного бюро Martini+Grossmann Architekten реалізувала у столиці функціональну будівлю посольства Німеччини, яка стала медіатором між ранньоукраїнським постмодернізмом та сучасною архітектурою.
Здание канцелярии Посольства Германии / Фото Посольство Германии
Водночас в українських містах стає дедалі більше хмарочосів. Очевидно, що першим підхоплює тренд густозаселений Київ. Згодом багатоповерхові споруди починають зводити в інших мегаполісах країни. Одним із найуспішніших таких об’єктів став житловий комплекс “Вежі” у Дніпрі – 30-поверхові житлові хмарочоси-близнюки стали частиною архітектурного ансамблю “Крутогірний” та набули статусу найвищих за межами Києва.
Закладка фундаменту розпочалася ще 1999 року / Фото Macos. Ms
Разом із розвитком міст тривало створення місць відпочинку. Одним із найграндіозніших проектів середини 2000-х став готель “Ріксос-Прикарпаття” у Трускавці. Для створення 14-поверхового готелю було залучено 50 мільйонів доларів. То була рекордна на той час сума. Зводили готель 60 українських та турецьких компаній. А у 2010 році споруда була відзначена Державною премією у галузі архітектури.
Акцент на стадіони
Україна 2010-х років перебувала у футбольній лихоманці. До Євро-2012 готувалися усі. Чимало роботи довелося зробити українським архітектурним та будівельним компаніям.
Наймасштабнішим проектом на той час стала реконструкція НСК “Олімпійський” у Києві. Його головною родзинкою став дах із 640 “парасольок”, який зміг закрити трибуни від дощу, не перешкоджаючи проникненню сонця. Впізнаваність споруди додає і мембранне покриття з ліхтарями.
Важко повірити, що покинута сьогодні “Донбас Арена” була справжнім архітектурним діамантом у 2009 році. Тоді під час відкриття вся Європа була вражена масштабами об’єкта. Повне скління фасаду, спеціальні нахили, підсвічування, завдяки якому стадіон сяяв у темний час доби.
“Донбасс Арена” / ФК “Шахтер”
На жаль, 10 років російської окупації не пройшли без вісті. І сьогодні величний стадіон більше нагадує примару. Однак після повернення Донецька додому “Донбас Арена” має всі шанси стати легендарною історичною пам’яткою, яка пережила максимально складну для країни годину.
До речі. Один із найдорожчих об’єктів, збудованих до Євро-2012 – Донецький аеропорт, став епіцентром бойових дій. Після деокупації міста це місце може стати своєрідним меморіалом для наступних поколінь.
Третій найдорожчий стадіон в історії України – “Арена Львів”. Навколо спортивної споруди передбачено висадження кількох тисяч рослин – дерев. А сам стадіон є “зеленим”. Спеціальна система поливу газону стадіону також орієнтована на гармонійне поєднання із довкіллям: два басейни біля стадіону збирають дощову воду для подальшого використання.
Нова українська архітектура
Одним із найсуперечливіших проектів України став театр на Подолі. Нове приміщення, яке офіційно завершили у 2016 році, кияни критикували за сучасність, яка вибивається із загального стилю Андріївського узвозу. А в соцмережах будівлю називали “саркофагом”.
Насправді дискусія навколо будівництва показала, наскільки сильно українці не готові змінювати свої смаки та переконання. І те, що театр таки звели, стало переломним моментом: стереотипи почали ламатися, а мислення людей – розширюватись.
Театр на Подоле / Фото Wikipedia
Водночас, театр отримав позитивні відгуки від професійного середовища, а в 2019 році його номінували на архітектурну премію Mies van der Rohe Award.
Наступним нетиповим проектом став Центр імені Митрополита Андрія Шептицького. Мультифункціональну будівлю відкрили у 2017 році. Подія була присвячена 25-річчю Українського католицького університету. Сьогодні тут функціонують аудиторії для навчання, публічний простір, бібліотека.
Центр Шептицкого стал местом встречи, обучения и зарождения идей / Фото УКУ
Як і театр на Подолі, колегіум змінив виставу українців. На цей раз – про освітні заклади. Центр Шептицького – про відвертість. І саме цей термін характеризує будівництво якнайкраще. Це передано і у плануванні, і у зв’язку з довкіллям, і безбар’єрності.
ЖК з офісними та торговими приміщеннями Heirloom – це ще один приклад продуманої архітектури. Компанії Drozdov & Partners вдалося інтегрувати сучасну будівлю до історичної частини міста. Сам будинок складається з двох частин: найвища призначена для проживання (тут розміщено 7 квартир), нижня – для торгових приміщень та офісів.
Heirloom в Харькове / Фото Drozdov & Partners
Фасад із червоної цегли є відсиланням до індустріального Харкова, HPL-панелі під дерево допомагають створити більш сучасний образ міста. Це не тільки має гарний вигляд, а й високу функціональність. А сам проект є одним із найвідоміших сучасної архітектури Харкова.
Окремо варто зазначити, що українці активно ревіталізують та реконструюють старі будинки. Один із наймасштабніших таких проектів розташований у Івано-Франківську. Ідеться про “Промприлад. Реновація”. Це імпактоорієнтована громадська платформа, яка швидко перетворилася із заброшеного заводу на сучасний простір, що працює на перетині чотирьох напрямків розвитку регіону: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти.
Сьогодні центр забезпечує робочу среду з зручними офісами, лабораторіями зі спеціалізованим обладнанням, коворкінг-зонами та подієвою площадкою для навчання та розвитку. А інвестором проекту може стати кожний.
Сьогодні центр забезпечує робоче середовище із зручними лабораторіями / Фото Promprylad.Renovation
Не менш грандіозний проект, відзначений низькою нагородою, створили у Харкові. Тут простір колишнього виставкового центру, що отримав назву Unit Factory, поділено на дві функціональні зони: ІТ-школу та сучасний коворкінг, що розташований на двох поверхах. Також у помешканні обладнанні кімнати для переговорів, сучасний конференц-зал, лаунж-зони, кухня та душові. Цікаво, що офіси першого поверху частично реалізовані із морських контейнерів.
Unit Factory / Фото UPD
Знаковою для столиці та України стала реновація території колишнього заводу Арсенал та реконструкція Арсенальної площі. Колись закрита територія заводу стала привітним відкритим простором, а історичні корпуси пристосовувалися до потреб сучасного суспільства.
На території колишнього промислового району виріс та львівський артпростір Jam Factory Art Center. Ревіталізована будівля має багату історію. У другій половині XIX тут розташовувалась фабрика з виготовлення алкоголю, а за радянських годин тут облаштували цех з переробки овочів та фруктів. Звідси і з’явилася назва Фабрика повидла.
Новий вид старої фабрики / Фото Jam Factory Art Center
Нині колишня фабрика набула нової ідентичності. Після багаторічної роботи величезна команда досягла ідеального результату. Сьогодні цей трансформований простір вміщує сучасну культуру.
Ця добірка лише невелика частина проектів, якими ми можемо пишатися. І це – лише початок. Надалі ми зможемо створити ще більше визначних споруд, житлових комплексів та громадських місць, які стануть нашими символами незалежності, свободи, а також любові до наших міст та їх мешканців.