## Наслідники “Вагнера”: Син Пригожина розбудовує наркоімперію в ЦАР, поки Кремль намагається приручити батьківську спадщину Павло Пригожин, син Євгена Пригожина, взяв під контроль кримінальний бізнес свого батька в Центральноафриканській Республіці, продовжуючи діяльність ПВК “Вагнер”. Залишки “Вагнера” в ЦАР функціонують як тіньова економічна система, що займається торгівлею наркотиками, зокрема трамадолом, і підтримує місцевий режим.
* Серце темряви: Пригожин-молодший будує наркоімперію в ЦАР * Вагнерівці від міноборони РФ: що таке “Африканський корпус” Росії та чим він відрізняється від ПВК * Конфлікт інтересів: наскільки автономною від Кремля є діяльність ПВК “Вагнера” в ЦАР ## Спадщина “кухаря Путіна”: як син Пригожина переймає естафету наркобізнесу Авіакатастрофа Євгена Пригожина у серпні 2023 року, здавалося б, мала призвести до логічного завершення його кримінальної імперії: активи мали бути конфісковані, а бренд ПВК “Вагнер” – розмитий між російською армією та спецслужбами. Після бунту проти Путіна Пригожин став надто токсичною фігурою навіть для системи, яку сам роками обслуговував. Кремль міг пробачити його військові злочини, рекет, політичні вбивства, але “марш на Москву” Путін розцінив як зраду. Проте, на африканському континенті ця історія розвивається інакше. У більшості країн Африки структури Пригожина пройшли ребрендинг, ставши підрозділами міноборони РФ. Але в Центральноафриканській Республіці (ЦАР) стара “пригожинська машина” не зникла. Навпаки, вона міцно вчепилася в уже вибудувану схему під старим брендом, але з новим керівником – сином загиблого засновника “Вагнера” Павлом Пригожиним. Він зараз нагадує то полковника Курца, то Кіллмонгера з “Чорної Пантери”. “24 Канал” проаналізував діяльність залишків ПВК “Вагнер” в Африці, їхню співпрацю з Кремлем та те, як проблемні африканські регіони стають ґрунтом для розвитку кримінальних парамілітарних угруповань. ### Серце темряви: Пригожин-молодший будує наркоімперію в ЦАР Все це звучить як сюжет кримінального бойовика: найманці в джунглях, золото, наркотики, зв’язки з місцевими силовиками та владою, і син покійного “кухаря Путіна”, який успадкував батьківську справу. Але це не африканська екзотика, а логічне продовження моделі, яку “Вагнер” роками будував у ЦАР – одній з перших “пісочниць” для російських найманців. За даними The Wall Street Journal, кілька сотень колишніх вагнерівців під керівництвом сина Пригожина закріпилися у верхів’ях річки Убангі, створивши там повноцінну тіньову економічну систему. Вона побудована навколо торгівлі трамадолом – опіоїдним знеболювальним, яке у великих дозах діє як стимулятор і має великий попит в Африці.
Основні маршрути трафіку трамадолу через Африканський континент / Джерело ENACT
Дослідниця Африки Марта Олійник-Демочко пояснює, що торгівля трамадолом – це логічне розширення тіньової економічної моделі, яку “вагнерівці” роками вибудовували в країні. З 2018 року росіяни створили в ЦАР розгалужену мережу компаній для експлуатації золота, алмазів, деревини та навіть виробництва слабоалкогольних напоїв. Наркотики стали для них природним продовженням. > “Наркобізнес є дуже прибутковим та мобільним. По суті, ‘вагнерівці’ діють як кримінальний конгломерат, що захоплює всі прибуткові сфери в зоні свого впливу для самофінансування”, – пояснює дослідниця. Таким чином, “Вагнер” у ЦАР – це вже давно не просто група озброєних росіян, що охороняють місцевого президента. Це гібридна структура, яка одночасно виконує функції силового апарату, охоронної компанії, політичного консультанта, бізнес-оператора, контрабандиста та паралельної держави. Там, де нормальна держава діє через армію, поліцію, суди, у ЦАР значну частину цих функцій перебрали російські найманці. Це нагадує Сирію часів Башара Асада, де наркотик каптагон став ключовим експортним товаром. Однак, якщо в Сирії наркотрафік був інструментом виживання режиму, то в ЦАР це частина фінансування іноземної військово-кримінальної мережі, яка паразитує на державі.
Марта Олійник-Демочко
кандидатка політичних наук, дослідниця-африканістка
Багато збройних угруповань у Сахелі фінансуються за рахунок наркобізнесу, зокрема транзиту кокаїну з Латинської Америки до Європи та масового продажу синтетичних наркотиків (трамадолу) безпосередньо в Африці. Це вигідно, оскільки препарат дешевий у виробництві чи закупівлі, але користується величезним попитом серед місцевого населення та бойовиків, підвищуючи їхню витривалість і пригнічуючи страх.
Російська присутність в Африці зумовлена не турботою про стабільність ЦАР, а виявленням слабких, багатих ресурсами держав, якими керують президенти, стурбовані власною безпекою і нездатні контролювати територію. Кремль пропонує зброю, інструкторів, охорону та виконавців, готових “замазати руки”, а натомість отримує доступ до ресурсів і політичний вплив.
Євген Пригожин в Африці / Фото Getty Images
Павло Пригожин успадкував модель, де насильство трансформується в політичний вплив, політичний вплив – у доступ до ресурсів, а ресурси – у можливість генерувати ще більше насильства. Це замкнене коло, яке вигідне всім ключовим учасникам, крім населення ЦАР. ### Вагнерівці від міноборони РФ: що таке “Африканський корпус” Росії та чим він відрізняється від ПВК Після бунту Пригожина Кремль постав перед проблемою: ПВК “Вагнер” була занадто корисною для російського впливу в Африці, але залишати її в колишньому вигляді було небезпечно. Росія вирішила не знищувати угруповання, а поглинути його. Найманців почали переводити під контроль держави, замінивши “Вагнер” новою структурою – “Африканським корпусом”, пов’язаним безпосередньо з міноборони РФ.
Зустріч міністрів оборони Малі та Росії в Москві, 2025 рік / Фото – ТАСС
Найкраще це видно на прикладі Малі, де трансформація зайшла найдалі. Після перевороту 2020-2021 років малійська хунта вигнала французькі сили та ООН, зміцнила зв’язки з Москвою і почала покладатися на “Вагнер”. У 2025 році вагнерівці оголосили про вихід з Малі, а їхнє місце поступово почав займати “Африканський корпус”. Однак, зміна вивіски не змінила суті. Human Rights Watch фіксує серйозні злочини проти цивільного населення з боку малійських сил, етнічної міліції та російських бійців “Африканського корпусу”. Le Monde описує ще більш жорстоку картину: за рік після заміни “Вагнера” нова структура взяла участь у численних стратах, рейдах по селах та таборах кочівників, переслідуваннях фульбе та туарегів.
Зафіксовані вбивства цивільних осіб у Малі членами Африканського корпусу та “Вагнера” з 2023 по 2025 роки / Інфографіка – AP
“Африканський корпус” став не альтернативою “Вагнеру” в моральному чи правовому сенсі, а його “кращою” версією, повністю забезпеченою державою. Якщо “Вагнер” був тіньовою рукою російської держави, то “Африканський корпус” – це та сама рука, але вже з шевроном РФ. Кремль більше не приховує свою присутність, але не змінює підходи: допомога хунті в утриманні влади в обмін на ресурси та право діяти безконтрольно. Результат російського втручання далекий від тріумфального. У Малі росіяни корисні хунті як каральний інструмент, але не здатні швидко вирішувати питання воєн чи партизанського опору. У таких умовах легко видавати насильство за “контртерористичну операцію” та майже неможливо домогтися відповідальності за злочини. На відміну від Малі, в ЦАР ситуація складніша. Стара мережа Пригожина там вкоренилася глибше, побудована на особистих зв’язках з президентом Фостеном-Арканжем Туадерою. Тому просто замінити вивіску та перетасувати склад угруповання не вийде.
Марта Олійник-Демочко
кандидатка політичних наук, дослідниця-африканістка
Символічним відображенням переходу стало використання на формі виключно російських державних прапорів замість традиційних шевронів ПВК. Водночас Бангі чинить опір повній інтеграції з міноборони РФ, побоюючись втрати мобільності та ефективності. Уряд ЦАР наполегливо намагається зберегти звичні схеми розрахунків через ресурси (золото, уран), що стає каменем спотикання у переговорах з Москвою, яка прагне поставити ці фінансові потоки під прямий державний контроль.
Історія взаємин між “Вагнером” та Росією не завершилася зі смертю Євгена Пригожина. Кремль намагається націоналізувати його імперію, не зруйнувавши її ефективні механізми. Модель російського впливу в Африці побудована не на розвитку чи безпеці, а на страху, паразитуванні на ресурсах та готовності виконувати “брудну роботу” для режимів, що бояться втратити владу. ### Конфлікт інтересів: наскільки автономною від Кремля є діяльність ПВК “Вагнера” в ЦАР Головна інтрига – чи є залишки “Вагнера” в ЦАР проблемою для Кремля? Здавалося б, відповідь очевидна: Павло Пригожин – син бунтівника, а бренд “Вагнер” токсичний. “Африканський корпус” був створений саме для того, щоб вивести армію з-під контролю Пригожина і передати її під державний контроль. Однак, Кремль не може просто демонтувати цю систему. У ЦАР старий “Вагнер” був не лише військовою силою, а й невід’ємною частиною місцевої влади. Бойовики охороняли президента, допомагали армії, супроводжували операції проти повстанців і забезпечували інформаційну підтримку.
Марта Олійник-Демочко
кандидатка політичних наук, дослідниця-африканістка
Російський радник з безпеки президента ЦАР Валерій Захаров та Євген Пригожин вибудували модель особистої залежності президента Туадери від їхніх структур. Вони взяли на себе функції не лише охорони президента, а й координації роботи місцевих спецслужб. Це призвело до створення моделі, при якій армія ЦАР стала залежною від російських інструкторів, а доступ до президента був повністю заблокований для всіх, хто не мав схвалення російських кураторів. Росія активно діяла в інформаційній сфері, культивуючи потрібний образ, а також залучала російських політтехнологів для роботи з Туадерою під час виборів.
Це була майже ідеальна пропозиція для ЦАР: слабкий бюджет, але багатий на ресурси (золото, алмази, деревина, уран). “Вагнер” міг продавати безпеку не за гроші, а за доступ до ресурсів. Тому в ЦАР старий “Вагнер” важко просто замінити “Африканським корпусом”. Офіцер міноборони РФ може привезти нові шеврони, іншу вертикаль підпорядкування та російський прапор, але він не може за один день перейняти всі неформальні домовленості, корупційні канали, особисту довіру, спільний бізнес та страх, які вагнерівці роками вбудовували в місцеву систему. “Вагнер” і “Африканський корпус” у ЦАР, ймовірно, не є конкурентами, а двома частинами однієї російської методики. “Африканський корпус” – спроба Москви офіційно оформити силову присутність. Залишки “Вагнера” – стара кримінально-політична машина, що контролює місцеві зв’язки, ресурси та неформальні схеми. Між ними можуть бути тертя, але стратегічно вони працюють в одному напрямку: зберегти російський контроль над режимом Туадери та ресурсною економікою ЦАР.
Не варто робити поспішних висновків про втрату Росією впливу в Африці. Хоча Москва має проблеми з трансформацією “Вагнера”, її модель залишається затребуваною серед лідерів, які потребують силового інструменту для виживання, а не реформ та прозорої співпраці.
Марта Олійник-Демочко
кандидатка політичних наук, дослідниця-африканістка
Російські найманці для багатьох президентів африканських країн – це “ручна армія”, яка допомагає вирішувати незручні питання: вони дешевші, не висувають політичних претензій, готові “бруднити руки”, забезпечувати охорону лідерів та розправлятися з невгодними. Тому припущення, що Росія припинить просувати своїх найманців в інші країни регіону, є надто самовпевненим.
Росіянам не потрібно бути ефективними державними будівельниками чи створювати сильні інститути. Їм вигідно, коли в країні є повстанці, хаос, слабка армія та страх – це створює попит на їхні послуги. А попит означає золото, контракти, політичний вплив і російські прапори на континенті. Розкриття військових злочинів саме по собі не витіснить Росію з Африки. Для африканських диктаторів, які запрошують росіян, це часто не побічний ефект, а частина послуги, що дозволяє тримати населення в страху. Отже, після смерті Євгена Пригожина Кремль не знищив його африканську імперію, а намагається приручити, розділити та поставити під державний контроль. Десь це вдалося (Малі), десь процес застряг (ЦАР). Але суть російської моделі не змінилася: Москва пропонує насильство в обмін на ресурси, охорону режиму в обмін на вплив, а хаос і смерть – в обмін на контроль.
Источник: www.24tv.ua