Дзвенислава Андрусив Дарина Трунова Ключові тези
- Україна посилює атаки на російські військові об’єкти, зокрема, завдаючи ударів по аеродрому “Ханська” та підприємству мікроелектроніки у Брянську, що позначиться на виготовленні ворожих ракет.
- Держави Близького Сходу та НАТО виявляють зацікавленість у взаємодії з Україною у сфері озброєнь, зокрема, з огляду на дієвість українських дронів-перехоплювачів у протидії масованим атакам.
- 1 Чому напад на російський військовий аеродром “Ханська” має велике значення?
- 2 “На підмогу може прийти Білорусь”: які наслідки, атаки по заводу у Брянську?
- 3 Чому українські дрони потрібні на Близькому Сході?
- 4 На що Україна може обміняти свої дрони-перехоплювачі?
- 1 Чому напад на російський військовий аеродром “Ханська” має велике значення?
- 2 “На підмогу може прийти Білорусь”: які наслідки, атаки по заводу у Брянську?
- 3 Чому українські дрони потрібні на Близькому Сході?
- 4 На що Україна може обміняти свої дрони-перехоплювачі?
Україна посилює тиск на військово-промисловий комплекс Росії, завдаючи потужних ударів по підприємствах, що виготовляють компоненти для ворожих ракет. Система протиповітряної оборони супротивника не була готова до ударів углиб території, адже в Кремлі не сподівалися, що наші військові будуть застосовувати крилаті ракети, щоб руйнувати військово-промисловий комплекс країни-агресора.
Авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил у запасі та керівник з розвитку оборонної фірми Анатолій Храпчинський в інтерв’ю 24 Каналу розповів, які ще значні загрози чекають на Росію. Крім того, він пояснив, чому країнам НАТО та Близького Сходу важлива співпраця з Україною у сфері озброєння. Детальніше про все це – читайте далі у матеріалі.
Чому атака на російський військовий аеродром “Ханська” важна?
На Краснодарщині під удар потрапив військовий аеродром “Ханська”. Над військовим об’єктом пролунало понад 10 вибухів. Система ППО працювала понад годину. За відкритими даними, авіабаза може приймати літаки типу Ту-134, Ан-12, Іл-18, більш легкі літаки та гелікоптери всіх типів. Чи можливо вже говорити про підсумки цього удару?
Почнемо з того, що це здебільшого аеродром, де проходять підготовку пілоти на літаках Л-39. Отже, це учбово-тренувальний осередок російських пілотів. Слід зауважити, що головний напрямок удару був спрямований на те, щоб позбавити Росію можливості їх тренувати.
Важливо! У ніч на 13 березня 2026 року безпілотники атакували декілька регіонів Росії, зокрема Республіку Адигея та Кіровську область. Пролунало щонайменше десять вибухів, а під ударом, імовірно, опинився військовий аеродром “Ханська”. У міноборони Росії повідомили, що начебто збили 176 дронів над 14 регіонами держави.
Останнім часом триває низка ударів по ключових об’єктах на території Росії, які пов’язані з активною участю у бойових діях. Це і виробництво, це і логістика.
Повна розмова Анатолія Храпчинського: дивіться відео
Проте в цьому випадку мова йде про навчальний центр, який Україна вже не вперше атакує, тому тут все більше спрямовано на обмеження здатності навчати пілотів.
“На допомогу може прийти Білорусь”: які наслідки, атаки по заводу в Брянську?
Що можна сказати про наслідки атаки Storm Shadow у Брянську по російському заводу мікроелектроніки “Кремній Ел”? Чи вплине це на виготовлення ворожих ракет?
Це підприємство мікроелектроніки. Відповідно, це елементи, які згодом встановлюються у ракети чи в інші засоби ураження або військову техніку.
Наслідки не будуть миттєвими, вони будуть з часом, після того, коли в Росії почнеться нестача певної мікроелектроніки. При цьому треба зазначити, що на допомогу може пройти Білорусь. Вона має приблизно 14 підприємств, що займаються виготовленням різноманітної мікроелектроніки, що також забезпечує Збройні сили Росії.
Щодо наслідків удару, то їх здійснили ракетами Storm Shadow, які проникли всередину (заводу “Кремній Ел” – 24 Канал) та додатково здетонували там.
Коли ми говоримо про цехи виготовлення електроніки, то треба розуміти, що це високоточні верстати, які потребують постійного калібрування. Такі удари призводять до повної зупинки чи повної неможливості надалі їх використовувати.
Якщо ми говоримо, що влучання було проникаюче, а потім вибух всередині, то більшість електронних компонентів, те, що було в цехах – понівечено.
Згадаймо, що у ракетах “Іскандер” та іншій балістиці Воткінський завод застосовував цікаві складові вибухової частини. Таким чином, наші удари по виробничих потужностях дали змогу завдати істотної шкоди всьому обладнанню, що знаходилося в тому цеху, куди потрапив снаряд, та навіть у сусідніх цехах.
Зверніть увагу! Україна безпілотниками атакувала Воткінський завод, який виробляє ракети, якими атакують Україну. Пошкоджено будівлі поблизу, а в аеропортах регіону запровадили обмеження. Інформацію про атаку підтвердили російські моніторингові канали.
Як Storm Shadow вдалося обійти систему ППО Росії під час атаки по Брянську?
Є 3 ключових фактори. Перше – це ракети Storm Shadow, які дуже технологічні.
Друге – це підготовка, залучення додаткових ресурсів для, наприклад, придушення ворожих засобів радіолокації та створення радіоелектронних перешкод. Додатково треба сказати, що це якісно спланована операція.
Третє – це відсутність достатньої кількості систем протиповітряної оборони у Росії. Більшість ППО відправлено на тимчасово окуповану територію України.
Ворог не розраховував, що ми зможемо бити по тилових містах та занурюватися на глибину понад 1500 кілометрів.
У цьому випадку – 200 кілометрів, але згадаймо, що все це знімав наш дрон-розвідник. Тобто, знімався не тільки підрив самого заводу, але й ганебне падіння протиповітряної оборони Росії, яка показала свою неефективність та відсутність здатності протидіяти такій загрозі.
Була інформація від наших розвідників, що цей завод поставляє компоненти до блоку управління бойового спорядження нової крилатої ракети “Виріб-30”. Чи є підтвердження, що там виготовляють електроніку саме для цієї зброї?
Почнемо з того, що для “Виріб-30” і для ракет Х-101 однакові блоки, тому слід зазначити, що немає істотної різниці.
Нагадаємо! В ніч на 7 березня Росія атакувала житловий будинок у Харкові ракетою “Виріб-30”. На жаль, є загиблі та постраждалі. ГУР МО оприлюднила дані про компоненти цієї ракети та виробничу кооперацію 20 підприємств, які брали участь у її створенні. Цей новий тип крилатої ракети поєднує елементи від інших російських розробок і вперше має супутникову навігаційну систему.
Для нас є ключовий завод в Росії, який займається виготовленням електроніки. Також є Воткінський завод, який виробляє балістику. Є фактичне ракетне озброєння, яке розташоване у Корольові та Раменському Московської області, де випускають основні крилаті ракети і, наприклад, гіперзвукові “Циркони” та інше.
Тому ми говоримо про те, що це завод (“Кремній Ел” – 24 Канал), який випускає більшість електронних компонентів, які встановлюються і в ракети, і в авіацію, і їх можуть використовувати навіть в засобах радіоелектронної боротьби.
У нас є озброєння, яким ми б могли пробити протиповітряну оборону Росії в Підмосков’ї?
Там досить непогана система протиповітряної оборони, але вона сформована для захисту в основному від ударних безпілотників та від крилатих ракет.
Щодо балістики, я не впевнений, що Росія зможе впоратися з навалою балістичних ракет. Тобто, нам треба рухатися в напрямку розробки балістичної програми. Це те, що роблять деякі українські компанії. В такому випадку балістичними ракетами ми зможемо прорвати протиповітряну оборону Росії та суттєво вплинути на ті заводи, які є в Підмосков’ї, зокрема в Корольові та Раменському і так далі.
Крім Московської області, є ще і Ленінградська, де теж є заводи, які виробляють безпілотники та навіть двигуни для гелікоптерів. Це основні регіони, де є великі ключові підприємства, по яких треба працювати.
Але для цього нам потрібно достатньо балістики або, якщо ми говоримо про Storm Shadow, то не обмежена експортна версія, а версія, яка працює на 600 кілометрів. Такі є в Європі, такі є во Франції і в Британії.
Чому українські дрони потрібні на Близькому Сході?
Зараз пишуть про черги іноземців в Україні. Вони хочуть вкладати гроші в наші оборонні чи саме дронові підприємства? Вам щось відомо про це?
У нас є низка ефективних засобів, які допомагають протидіяти таким загрозам, як масові атаки ударними безпілотниками. Це стало основним елементом, якого потребують зараз країни Близького Сходу та деякі країни Європи.
Згадаймо, що ми входили у війну з проханням НАТО закрити повітряний простір України. Зараз НАТО просить закрити повітряний простір над їхніми військовими базами на Близькому Сході або в Європі.
Є активна розмова про дрони-перехоплювачі. Про це можна говорити тільки як про ресурс, який допомагає суттєво здешевити і наростити кількість засобів протидії. Зате треба не забувати і про засоби радіоелектронної боротьби, про різноманітні сенсори та детектори, які допомагають виявляти ці “Шахеди” та протидіяти їм.
Цікаво! Найбільша нафтова компанія Саудівської Аравії Saudi Aramco веде переговори з українськими виробниками безпілотників про закупівлю дронів-перехоплювачів для захисту нафтових родовищ від можливих атак Ірану. Йдеться про співпрацю з компаніями SkyFall і Wild Hornets, які виробляють такі системи.
Тому тут більше про комплексність та про те, що у нас є досвід, який дозволяє ефективно працювати проти такої загрози, з урахуванням такої кількості, яку запускають зі сторони ворога.
Це те, що хочуть на Близькому Сході, тому що мільйонними ракетами збивати, наприклад, дрони – це дороге задоволення. Західне озброєння – так, воно виграє технологічно, але програє математично.
Умовно, коли йде запуск, як у нашому випадку, під час масованих обстрілів по 300, по 400, по 600 дронів ударного типу, то їх складно виявляти, їм складно протидіяти, тому потрібна велика кількість дешевих засобів.
В такому випадку ми говоримо про ту математичну формулу, яка за рахунок дешевизни засобів, дозволяє нам якісно працювати. Більше того, у нас є деякі здатності, які дозволяють відводити ударні безпілотники за допомогою придушення каналів навігації та мереж зв’язку.
Це дозволяє нам виводити (безпілотники – 24 Канал) з ключових місць та відпрацьовувати вже поза містами.
Безперечно, треба говорити, що нам є куди рухатися, нам треба масштабувати деякі напрямки. Але я сподіваюсь, що така співпраця допоможе нам покращити свої можливості, а фінансове надходження від союзників або від партнерів буде направлено на покращення масштабування, на R&D, яке дозволить розробляти більш ефективні засоби.
На що Україна може обміняти свої дрони-перехоплювачі?
Як вам взагалі ідея відправляти наші перехоплювачі для війни на Близькому Сході? Володимир Зеленський говорив, що понад 10 країн вже звернулися з таким запитом. Як гадаєте, чи тільки перехоплювачі будуть цікавити наших партнерів?
Це насправді чудова перспектива, але якщо її правильно використати. Тому що Україні потрібні ракети-інтерцептори (перехоплювачі) для систем Patriot. Україні потрібно більше систем протиповітряної оборони. Нашій державі також потрібні засоби для протиракетного захисту на зразок THAAD або Arrow 3, яких немає в Україні.
Країни Близького Сходу могли б приєднатися до програми PURL, щоб можна було закупити ці системи для України.
Додатково треба говорити про взаємну співпрацю. На жаль, більшість взаємодії зараз розраховано на купівлю зброї або передачу з нашої сторони.
Я говорю про те, що зараз потрібно вирішувати проблему. Це трикутник зла – безпосередньо Росія, Іран, Північна Корея. Цим всім керує Китай. Відповідно, треба зупинити ці держави, а для цього потрібно об’єднати зусилля, розподілити ресурси.
Якщо ми можемо в день виготовляти по тисячі дронів-перехоплювачів, і можемо збільшити обсяги виробництва, то є можливість забезпечувати і себе, і країни-партнери, які зараз страждають від прильотів “Шахедів”.
Зато отримувати те озброєння, яке нам потрібно – ракети-інтерцептори, далекобійне озброєння, балістичне озброєння і так далі.
Тобто треба говорити не про фрагментованість ринку ОПК, який працює на замовлення, а повинен працювати відповідно до стратегії, яка передбачає розподіл ресурсів між країнами для того, щоб перемогти вісь зла, яка насувається зі сторони Росії, зі сторони Ірану.
Що ще, крім перехоплювачів, ми могли б експортувати країнам Близького Сходу і не тільки?
У нас чудові засоби радіоелектронної боротьби, які впливають на навігацію. Згадаймо, що у нас є різноманітні сенсори, які ми розробили за час війни для того, щоб поліпшити виявлення і раннє запобігання загрозам. У нас є розвідувальні безпілотники, які можуть патрулювати, наприклад, кордони і бачити спроби пуску або ще щось.
Я б говорив про те, що є різноманітна номенклатура озброєння, яким ми могли б поділитися, і взамін отримати більш високотехнологічне. Ті види озброєння, яких у нас немає. Це літаки, це протиповітряна оборона, це далекобійне озброєння.
Читають зараз:”Це абсурдно”: як Україна відреагувала на погрози Ірану щодо атак
Источник: www.24tv.ua