У Росії висунули безглузду вимогу до НАТО: як це пов’язано з мирними переговорами Раїса Торчишник Основні тези
- Россия запрашивает у НАТО письменное уверение не продвигаться на восток и аннулировать решение Бухарестского саммита 2008 года.
- Ця вимога сприймається як політичний маневр для внутрішнього споживання, а чи не справжній спосіб досягти результатів на переговорах.
У Росії повідомили, що під час переговорів прагнуть отримати від НАТО письмове зобов’язання не рухатися на схід. Також прозвучало прохання скасувати вердикт Бухарестського саміту 2008 року щодо майбутнього членства України та Грузії в Альянсі.
Політтехнолог Аббас Галлямов в ефірі 24 Каналу наголосив, що ця ініціатива з’явилася якраз у момент обговорення параметрів мирного врегулювання. На його думку, Кремль може мати зовсім іншу мету, ніж офіційно заявлену “гарантію безпеки”.
Чому ця умова виникла саме зараз?
Російська сторона висловила цю позицію у момент, коли обговорюються параметри можливого мирного рішення.
Увага! Росія через МЗС повідомила, що наполягає на офіційному скасуванні рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, на якому Україні обіцяли майбутню участь в Альянсі. Прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москві недостатньо просто відмови України від вступу зараз – у НАТО мають офіційно анулювати саму обіцянку, інакше це, за її словами, залишатиметься причиною напруженості в Європі.
Умова була спеціально прив’язана до переговорного процесу, щоб змінити розміщення сил у дискусії. Москва у такий спосіб додає нові умови вже в процесі обговорення домовленостей.
Очевидно, що це не так прозвучало саме зараз. Вони хотіли ускладнити процедуру досягнення угод у Женеві, підкидають у ході переговорів дедалі нові вимоги,
– пояснив Галлямов.
Він зазначив, що рішення Бухарестського саміту приймалося одноголосно всіма країнами Альянсу. Відповідно, і його анулювання можливе лише за згодою кожної країни. Це означає, що навіть одна держава може заблокувати вердикт незалежно від позиції інших.
Умова адресована НАТО, але НАТО не є єдиною дійовою особою. Рішення приймає кожна країна окремо,
– добавил политтехнолог.
Таким чином, Кремль сам створює положення, в якому виконання його умови не залежить від переговорної сторони. Це означає, що навіть за бажання домовитися технічно виконати цю умову неможливо.
Прив’язувати це до врегулювання війни немає сенсу. Ти ведеш переговори з Україною, а умови висуваєш до НАТО, хоча там рішення приймає кожна країна самостійно,
– подчеркнул специалист.
На його думку, подібна конструкція виглядає внутрішньо суперечливою. Україна не в змозі забезпечити скасування рішення НАТО, тому умова скоріше створює додаткову перешкоду у переговорах, аніж наближає їх до результату.
Вимога, яка не має стратегічного сенсу
Навіть у разі гіпотетичної згоди всіх держав НАТО на анулювання рішення Бухарестського саміту це не забезпечує Росії жодної довгострокової гарантії. Вердикти Альянсу можуть переглядатись залежно від політичної ситуації. Іншими словами, Москва намагається закріпити те, що у майбутньому може бути змінено.
НАТО не ухвалює рішень раз і назавжди. Кожен наступний саміт приймає рішення, виходячи з реалій, що формуються на той момент,
– отметил Галлямов.
Навіть якщо сьогодні країни формально погодяться на відміну попередньої позиції, це не означає, що вона не буде відновлена згодом. У разі зміни балансу сил чи політичної кон’юнктури питання знову може бути повернене до порядку денного.
Якщо можна скасувати рішення про прийняття України та Грузії до НАТО, то через деякий час можна скасувати і рішення про скасування. Яка тоді цінність такого рішення?
– подчеркнул политтехнолог.
На його думку, така постановка питання вказує на відсутність обдуманого плану. Умова виглядає швидше як політичний жест для внутрішньої аудиторії, ніж реальний інструмент досягнення результату на переговорах.
Форма заяви як індикатор її справжньої ваги
Галлямов звернув увагу як зміст умови, а й спосіб його представлення. Йдеться про серйозну зовнішньополітичну ініціативу, проте її не озвучили ні Путін, ні Лавров, ні навіть офіційний представник МЗС. Натомість інформацію поширили через посольство, причому від імені анонімного джерела.
Рішення спустили вниз, до одного з посольств. І навіть там його озвучило не посол, а анонімне джерело. Людина побоялася показати своє обличчя,
– отметил Галлямов.
У міжнародній практиці важливі позиції формулюються відповідному рівні відповідальності. Якщо умова справді є стратегічною, її беруть він публічно. У разі видно спроба зберегти простір для маневру.
В принципі, це могло б озвучити першу особу держави. Але цього не сталося,
– додав експерт.
На його думку, така подача свідчить про невпевненість у самій структурі умови. Кремль залишає можливість відступити, якщо ініціатива не знайде підтримки або викличе різку реакцію. Саме тому ця умова більше нагадує елемент політичного торгу, аніж реальний механізм завершення війни.
Що відомо після раунду переговорів у Женеві?
- Представник МЗС Георгій Тихий повідомив про принципову домовленість із Росією щодо проведення нового раунду переговорів. Дати не оголошуються, але сторони обговорили безпекові питання, військово-політичні та гуманітарні питання, а також способи можливого припинення вогню та його моніторингу за участю США.
- Після закінчення офіційної частини переговорів у Женеві відбулася окрема зустріч керівника російської делегації Володимира Мединського з Рустемом Умеровим та Давидом Арахамією. За інформацією ЗМІ, розмова тривала близько двох годин, проте зміст переговорів сторони не розкрили.
- Президент Володимир Зеленський заявив про прогрес у військовій частині переговорів, зокрема щодо способу моніторингу можливого припинення вогню за участю американської сторони. Водночас у політичному блоці, включаючи питання територій та ЗАЕС, відчутного прогресу поки що немає, а діалог домовилися продовжити.
Читають зараз: Представники України та Росії провели окрему зустріч після переговорів у Женеві