Росіяни скопіювали найрозумнішого українського мисливця на дрони

Автор колонки: Девід Акс
Ракета вартістю 500 тисяч доларів – це дорогий спосіб знищити ударний дрон вартістю 50 тисяч доларів. Тому росіяни озброюють старі літаки дешевими дронами-перехоплювачами, копіюючи українські розробки.


Автор колонки: Девід Акс
Ракета вартістю 500 тисяч доларів – це дорогий спосіб знищити ударний дрон вартістю 50 тисяч доларів. Тому росіяни озброюють старі літаки дешевими дронами-перехоплювачами, копіюючи українські розробки.
24 Канал має ексклюзивне право на переклад та публікацію матеріалів Девіда Акса з порталу Euromaidan Press (EP). Оригінальна публікація з’явилася на сайті EP і публікується з дозволу правовласника.
Росіяни знову копіюють українські ідеї
Наприкінці 2025 року група винахідливих українських добровольців встановила 7,62-міліметровий мініган на люк портального фюзеляжу турбогвинтового транспортного літака “Антонов Ан-28” і почала полювання на російські ударні дрони “Шахед”.
За кілька місяців, у квітні, той самий екіпаж значно посилив озброєння свого бойового літака, що знищує “Шахеди”, оснастивши його недорогими безпілотниками-перехоплювачами, підвішеними під крилами старого транспортного літака. Зазвичай такі дрони-перехоплювачі запускаються з землі. Однак низька хмарність може позбавити їх можливості ефективно виявляти цілі. Запуск із літака Ан-28 означає, що перехоплювачі можуть піднятися над хмарами та продовжувати своє полювання за будь-якої погоди, за винятком найекстремальніших умов.
Це настільки хороша ідея, що російські війська скопіювали її. Нове відео, що поширилося в мережі, показує, що російський екіпаж озброює біплан Ан-2 та навчальний турбогвинтовий літак Яковлев Як-52 підкриловими безпілотниками-перехоплювачами. Українці також використовують Як-52 для протиповітряної оборони від безпілотників, хоча й зі стрільцем, озброєним гарматою, на задньому сидінні.
Літак Ан-2 був розроблений у 1940-х роках. Його крейсерська швидкість становить лише близько 250 кілометрів на годину. Як-52, створений у 1970-х роках, трохи швидший – близько 285 кілометрів на годину. Однак обидва типи літаків відрізняються стійкістю, маневреністю та низькою вартістю експлуатації. Вони, можливо, не здатні збивати найвищі та найшвидші повітряні цілі, але це і не входить до їхніх завдань. Їхнє призначення – боротьба з цілями, що летять нижче і повільніше.

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини? Додайте 24 Канал до обраного в Google. Додати.
Іншими словами, Ан-2 та Як-52 доповнюють ракети класу “земля-повітря” та винищувачі з ракетним озброєнням. Вони не замінюють їх.
“Це найдешевший спосіб забезпечення зональної протиповітряної оборони”, – вважає Майкл Бонерт, спеціаліст каліфорнійського аналітичного центру RAND.
Безпілотники-перехоплювачі, підвішені під крилами Ан-2 та Як-52, функціонують як недорогі ракети класу “повітря-повітря”, допомагаючи старим літакам вражати українські безпілотники з відстані до 10 кілометрів або більше.
Концепція проста. Біплан або навчальний літак злітає, маневрує між наближуваними українськими безпілотниками та їхньою ціллю і запускає свої підкрилові перехоплювачі (найімовірніше, по одному).
Член екіпажу в кабіні Ан-2 або на задньому сидінні Як-52 бачить те, що “бачить” перехоплювач, на портативній консолі, і спрямовує його на зіткнення з українським безпілотником. Деякі безпілотники-перехоплювачі оснащені невеликим вибуховим зарядом, але зазвичай він їм не потрібен: від самого удару безпілотник має бути збитий.
Украдене росіянами рішення не є універсальним
Очевидно, чому росіяни скопіювали концепцію українського бойового літака. За даними аналітичної групи “Точний”, українські безпілотники вразили щонайменше 1000 російських систем ППО та пов’язаних з ними об’єктів тільки з червня по березень. Прогалини в російській протиповітряній обороні, що виникли в результаті цього, допомогли більшій кількості українських безпілотників досягти стратегічних цілей, таких як заводи з виробництва боєприпасів та нафтопереробні заводи.
Зараз українці щомісяця запускають понад 11 тисяч ударних безпілотників-камікадзе по цілях на окупованих територіях України та в самій Росії, постійно підриваючи російські військові зусилля тисячами точкових ударів. Росії терміново потрібні додаткові засоби протиповітряної оборони. І чим дешевші вони будуть, тим краще, адже країна намагається замінити знищені зенітно-ракетні комплекси та закрити прогалини в загальній системі ППО.
Старі турбогвинтові літаки, вартість польоту яких становить лише кілька тисяч доларів на годину, що перевозять дрони-перехоплювачі, які також коштують лише кілька тисяч доларів, – це саме те, що потрібно. Ан-2 та Як-52 могли б літати над Москвою чи іншими містами на заході Росії, знищуючи українські безпілотники та звільняючи потужніші засоби ППО, щоб зосередитися на складніших цілях, таких як українські крилаті ракети Fire Point FP-5.
Гвинтовий ударний безпілотник, що рухається зі швидкістю всього 200 кілометрів на годину, вразливий для безпілотника-перехоплювача, що рухається зі швидкістю 350 кілометрів на годину або швидше. А ось ракета FP-5, яка рухається зі швидкістю 950 кілометрів на годину, надто швидка для перехоплення безпілотником. Не те, щоб росіяни не могли збити FP-5 – вони можуть і роблять це – але очевидно, що зазвичай вони використовують для цього ракети вартістю в сотні тисяч доларів кожна або навіть більше.
Брак подібних засобів стає все більш відчутним як у Росії, так і в Україні. Росіяни прагнуть зберегти такі ракети для найскладніших цілей. А це означає знищення найлегших цілей за допомогою чогось на кшталт старого транспортного літака, що перевозить безпілотники-перехоплювачі вартістю 2 тисячі доларів.
Звісно, імпровізовані бойові літаки росіян не є ідеальним рішенням. Російські війська вже пристосувалися до використання українцями таких літаків, почавши застосовувати більше реактивних “Шахедів”, здатних розвивати швидкість, недосяжну для українських “пташок”. З іншого боку, Україна може відповісти аналогічним чином – збільшити частку реактивних безпілотників у своїх ударах, щоб звести нанівець ефективність російських підкрилових безпілотників-перехоплювачів.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua
