Європа дедалі серйозніше готується до можливого загострення відносин з Росією, хоча Москва публічно заявляє, що не планує війни з НАТО. Водночас архітектура безпеки ЄС поки що не має єдиного механізму, який міг би однаково швидко реагувати на загрози в різних країнах.
Президент Міжнародного інституту досліджень у сфері безпеки Олексій Буряченко в ефірі 24 Каналу пояснив, яким чином Кремль може спробувати перевірити цю систему на міцність. Він також розповів, чому Росії для цього зовсім не обов’язково розпочинати класичне повномасштабне вторгнення.
Росія може зробити ставку на гібридну атаку
Пряму масштабну військову кампанію проти країн ЄС та НАТО Росії буде складно витримати. Набагато реалістичнішим Буряченко вважає сценарій швидкої спецоперації, в якій Москва спробує використати нестандартні інструменти та не дати Заходу одразу зрозуміти масштаб того, що відбувається.
Хаос та невизначеність мають стати основною зброєю Російської Федерації в такій спецоперації. І ці можливості зараз тестуються просто в нас на очах, хоча мало хто насправді звертає на них увагу, – сказав Буряченко.
Серед таких сигналів він назвав масштабну хакерську атаку на електронні сервіси Норвегії, яка тривала понад добу, а також спроби диверсій на чотирьох військових об’єктах у Європі. Частина з них пов’язана з військово-промисловим комплексом, зокрема з виробництвом безпілотників у Словаччині, Німеччині та інших країнах.
Якщо Російська Федерація і здійснюватиме агресивну гібридну атаку проти країн ЄС та НАТО, вона буде досить нетривіальною. До неї буде важко підготуватися, оскільки географія буде максимально широкою, – пояснив президент Міжнародного інституту досліджень у сфері безпеки.
Паралельно Кремль може розширювати географію криз за межами Європи, використовуючи загострення на Близькому Сході або в Азії. У такому разі Сполученим Штатам доведеться одночасно реагувати на кількох напрямках і розпорошувати свої військові можливості.
Кремль може завдавати ударів по слабких місцях Європи
Європейський Союз вже намагається зміцнювати власну безпеку, збільшувати фінансування оборони та створювати спільний простір, в якому Україна відіграє важливу роль. Європейці також переймають український досвід боротьби з російською агентурою та інтегруються у спільні виробничі ланцюжки, проте можливості НАТО, ЄС та національних армій поки що не об’єднані в єдину систему.
Поки що немає єдиного європейського рішення, яке б чітко гарантувало безпеку хоча б східному флангу Європи. Вони до цього йдуть, але нормальна дієва архітектура європейської безпеки ще не вибудована, – пояснив Буряченко.
Цим періодом Москва може спробувати скористатися, не створюючи величезних армій для окупації цілих держав. Достатньо порушити роботу кількох критичних точок: серед можливих напрямків Буряченко назвав Нарву, Сувальський коридор, доступ до Калінінградської області та контроль над Балтійською акваторією. Ще одним завданням може стати спроба відокремити скандинавські країни від спільної системи реагування.
Це не означатиме повної перемоги Російської Федерації, навіть якщо їй щось із цього вдасться. Але це точно покаже, що система безпеки Європи не впоралася з поточними викликами та навантаженням, а тоді вона з великою ймовірністю може почати руйнуватися, – сказав президент Міжнародного інституту досліджень у сфері безпеки.
Додатковим ризиком залишається невизначеність щодо того, наскільки швидко і рішуче союзники будуть готові реагувати на локальну кризу. Буряченко звернув увагу, що Сполучені Штати все менше прагнуть брати на себе весь тягар захисту Європи, а серед окремих держав самого ЄС також немає впевненості в готовності серйозно вступати у військове протистояння з Росією.
Путін може шантажувати Європу страхом війни
Кремль все частіше публічно заперечує наміри воювати з ЄС та НАТО. Буряченко зазначив, що поява цієї тези в риториці російських чиновників сама по собі показова, проте для Москви набагато вигідніше не переходити одразу до відкритого зіткнення, а тримати європейців у постійному очікуванні можливої ескалації.
Найбільш ефективно – не нападати на країни ЄС та НАТО, а лякати цим нападом. Це психологічна пастка, яку завжди використовує Путін і путінська влада. Коли ти вже щось реалізуєш, одразу стають зрозумілими межі твоїх можливостей, – пояснив Буряченко.
Такий тиск може одночасно охоплювати кіберсферу, інформаційний простір, внутрішню політику окремих держав, роботу російської агентури та військові провокації. Європейським країнам важливо заздалегідь шукати способи протидії кожному з цих елементів, адже втрата навіть частини інструментів знизить ефективність комплексної операції. Додатковим важелем для Кремля може стати енергетична ситуація перед зимою.
Москва здатна поєднувати погрози ескалації з пропозиціями повернутися до вигідніших для Європи енергетичних угод, пов’язуючи це зі зміною політики щодо України.
Умовно Росія може сказати: або ви домовляєтеся з нами на наших умовах, переглядаєте відносини з Москвою, і ми знімаємо погрози ескалації для країн ЄС та НАТО, але ви припиняєте підтримувати Україну і даєте нам завершити війну на наших умовах, або ми не гарантуємо, що військова операція проти країн ЄС та НАТО не буде здійснена, – сказав президент Міжнародного інституту досліджень у сфері безпеки.
Такий сценарій передбачає, перш за все, залякування та спробу нав’язати Європі російські умови ще до прямого військового зіткнення. Найбільшу небезпеку становить період, коли європейська система безпеки тільки перебудовується, а між союзниками ще залишаються розбіжності щодо того, як реагувати на російські провокації.
Буряченко назвав можливий план Кремля проти НАТО: дивіться відео
Джерело: www.24tv.ua