Путін принижений, у нього не більше 3 місяців на дії: розмова з віце-маршалом Британії Даніель Ткіє Оксана Харківська
Успішна операція Сил оборони на Курщині порядно принизила кремлівського диктатора Володимира Путіна. Втім, пріоритетом окупантів залишається повне захоплення Донбасу, і ворога має близько 3 місяців, щоб максимально просунутися.
- 1 Настоящие цели ВСУ в Курской области
- 2 Як далеко ЗСУ планують зайти на територію Росії
- 3 Путін має 10 – 12 тижнів, щоб просунутися на Донбасі
- 4 Коли Путін всерйоз займеться обороною Курщини
- 5 Обстрілами енергосистеми Росія прагне зупинити ВПК України
- 6 Позволит ли Британия бить вглубь России без разрешения США
- 7 Наскільки точними є ракети Storm Shadow
- 8 Из-за Путина у России уменьшаются возможности защитить себя
- 9 Що може змінити перебіг війни
- 10 Может ли Беларусь вступить в войну
- 11 Як розвиватимуться бої у Курській області
Про це у розмові з 24 Каналом сказав віце-маршал Королівських ВПС Великобританії у відставці та військовий аналітик телеканалу Sky News Шон Белл, пояснивши, що з настанням зими вести бойові дії стане складніше. Крім того, Володимир Путін сподівається, що наступним президентом США стане Дональд Трамп, який може спробувати розпочати переговори, щоби зупинити війну. Більше про це, як розвиватиметься Курська операція і що може змінити хід війни – читайте далі у матеріалі.
Настоящие цели ВСУ в Курской области
Наступ України на території Росії триває вже третій тиждень. Здається, Росія не здатна відбити цю атаку і навіть завдати контрудару. Президент Володимир Зеленський заявив, що цей наступ на Курщині не має на меті покращити переговорні позиції України. Чи вважаєте ви цю заяву ознакою того, що війна на російській території триватиме до кінця цієї війни?
Це цікаве питання. Насамперед дякую, що запросили мене. Усвідомлюю, що я не українець, але говоритиму з українцем про війну в Україні. Я колишній військовий, який брав участь в операціях по всьому світу. Також я досі підтримую тісні зв’язки із розвідкою, щоб знати, що насправді відбувається.
Отже, відповідаючи на ваше запитання, вважаю, що варто замислитись, чого саме намагався досягти президент Зеленський цим наступом на території Росії.
Українці чітко дали зрозуміти, що не мають наміру утримувати ці території. Отже, питання в тому, чи це пов’язано з переговорними позиціями, чи, як здається більш ймовірним, це зроблено, щоб поставити президента Володимира Путіна в незручне становище; показати, що не все йде так, як хоче Росія, і підвищити моральний дух не лише ваших бійців, а й усіх українців.
Питання у тому, як відреагує Путін. Чи намагатиметься він відобразити це вторгнення? Єдиний спосіб досягти цього – перекинути бійців із передової, що зменшить тиск на лінії фронту. Це, мабуть, те, чого прагне досягти президент Зеленський та його військове командування.
Чи вважаєте ви заяву президента Зеленського схожою на його відомий вислів “Мені потрібні боєприпаси, а не евакуація”?
Так, я стежу за війною з самого початку у лютому. Більшість західних аналітиків вважають, що виняткова оборона українських сил зупинила поступ Росії на Київ і запобігла захопленню всієї України. Але з того часу Україна відчайдушно потребує зброї. Росія використовує доходи від продажу нафти для закупівлі зброї з Північної Кореї та Ірану та втричі збільшила обсяги виробництва оборонної промисловості.
Україна намагається робити те саме, але їй вкрай потрібна подальша підтримка Заходу, не лише фінансова, а й військова. Для мене було великим розчаруванням, що Конгрес (США – 24 Канал) затримав затвердження мільярдів доларів військової допомоги для України. Це дуже ускладнило становище України і, ймовірно, спричинило ситуацію, в якій Україна опинилася зараз, коли російські сили продовжують повільно просуватися на Донбасі.
Як далеко ЗСУ планують зайти на територію Росії
Також президент Зеленський розкрив деякі військові цілі цього наступу в Росії. Він розповів, що ця операція мала на меті не допустити настання окупантів на Суми. За його словами, ця атака завадила Росії захопити це місто. Чи вважаєте цю операцію превентивною з військової точки зору?
Як військовий, я думаю, що Росія більша, має більше ресурсів, багатша і має велику за чисельністю армію. Якщо Україна опиниться у боях на виснаження з росіянами, де солдати борються один з одним у великих масах, то виграти таку битву Україні буде дуже важко. Тому Україні потрібно знаходити розумні способи ведення війни, використовуючи технології, інновації, несподіванки та обманні дії.
Я вважаю, що президент Зеленський дуже ефективно разом зі своїми генералами провів операцію всередині Росії. Цього Захід не очікував, і ймовірно, що президент Путін також не був готовий до такого. Тому я був би дуже здивований, якби президент Зеленський захотів розкрити цілі цієї операції. Він хотів би, щоб Путін думав, які цілі настання.
Цікаво, наскільки далеко Україна просуватиметься углиб Росії. Я маю кілька українських колег, одна з яких працювала в медіа в Україні, і вона з гордістю сказала, що хотіла б побачити український прапор у центрі Москви. Це, звичайно, досить амбітно, але Сили оборони висадили в повітря три великі мости через річку Сейм, і це, здається, визначає межу того, як далеко вони хочуть зайти вглиб Росії.
Отже, ключове питання таке: як закріпитися та максимально ускладнити для Росії відновлення контролю над цими територіями? Поки українські сили перебувають на російській території, це ставить президента Путіна у незручне становище, принижує його та демонструє, що він не є гарантом безпеки. Можу припустити, що президент Зеленський хоче зробити життя Путіна якомога менш комфортним.
ЗСУ знищили 3 ключові мости на Курщині / Getty Images
Путін має 10 – 12 тижнів, щоб просунутися на Донбасі
А що потрібно диктатору Путіну, щоби пережити окупацію російської території в Курській області?
Знову ж таки, важко зазирнути йому на думку, але можу проаналізувати цю ситуацію з погляду західного військового аналітика.
Коли Росія не спромоглася захопити Київ на початку 2022 року, очікувалося, що вона перегляне свої цілі в рамках так званої “сво”. Схоже, що його мета – це Крим, Донбас та територіальний міст між ними. На сьогоднішній день більшість цієї території вже під контролем Росії, крім частини Донбасу. Ймовірно, зараз це пріоритет для Путіна.
Вам відомо краще, ніж мені, що взимку вести бойові дії під час холодної української зими надзвичайно важко. Тому військо Путіна має від 10 до 12 тижнів, щоб максимально просунутися вперед до початку зими. Можу припустити, що російський диктатор сподівається, що якщо на американських президентських виборах знову прийде до влади Дональд Трамп, то Трамп може бути готовий до переговорів, щоб принаймні спробувати зупинити війну, що могло б зіграти на руку Путіну.
Більшість із нас дуже стурбовані цим. Такі рішення точно не мають бути рішенням американського президента, зокрема щодо долі України. Якщо Путіна буде винагороджено за свою жорстоку агресію проти України, це матиме глибокі наслідки для всього вільного світу.
Коли Путін всерйоз займеться обороною Курщини
Колишній командувач військ США в Європі генерал Бен Ходжес заявив, що українські сили можуть зайти настільки далеко вглиб Росії, наскільки захочуть. Яка ваша думка щодо цієї заяви та за яких умов це може стати реальністю?
Одна з труднощів при вході на ворожу територію – це забезпечення ваших сил. Одна річ – увійти і, як у комп’ютерній грі, просто продовжувати бій. Але реалії війни такі, що вам потрібний величезний логістичний ланцюг для підтримки ваших бійців паливом, боєприпасами, зброєю, їжею тощо.
Чим далі просуваєтеся на ворожу територію, тим довшим стає логістичний ланцюг, і тим уразливішими стають ваші сили. Ми знаємо, що на початкових етапах наступу на Росію було залучено близько тисячі українських військових та 20 бойових танків, у тому числі деякі західні танки. Але після того, як Україні вдалося відносно легко прорватися до Росії, було додатково залучено ще близько 10 тисяч військових. Але як далеко вони можуть зайти?
Одним із обмежувальних факторів є логістика, а ще один – брак бойової сили, з якою Україна зараз стикається. Пріоритет для Росії залишається на Донбасі, і що більше військових Україна перекине на російську територію, то менше сил залишиться для оборони Донбасу, що може полегшити окупантам досягнення їхніх цілей.
Це, звісно, ставить Путіна у незручне становище, адже частина російської території окупована українськими силами. Як військовий, я можу сказати, що Путін може вирішити розібратися із цим пізніше, спочатку спробувавши забезпечити контроль над Донбасом, а потім розбиратися із цим наступом. Здається саме це він і робить зараз.
Хоча Кремль намагається применшити значення цього наступу України в Курській області, наскільки для Путіна цей наступ є болючим?
Я вважаю, що дуже болючим. Одне з того, що він контролює, – це інформація, яка надходить до росіян. Він описує війну в Україні нібито “визволення”. Але в нього дивний спосіб “визволення” України: мільйони людей були змушені виїхати, сотні тисяч загинули чи були поранені, а міста та селища зрівнялися із землею. Для мене це не “визволення”, але це те, що він каже своєму народові.
Поступово кількість втрат, яких зазнає Росія, стає відомою. Чоловіки та жінки, які не повертаються додому, залишають по собі матерів, партнерів, дітей. Дедалі більше людей у Росії починають усвідомлювати ціну авантюри Путіна в Україні.
І чим більше людей евакуюють із Курської області, тим очевиднішою стає ситуація. Всі ці люди будуть розповідати, що Україна прорвалася на російську територію, і це, напевно, дуже болісно для Путіна, який стверджує, що є гарантом безпеки, а тепер уперше з 1941 року на російську територію зайшли війська. Це не найкращий результат для Путіна. Це бентежить його та завдає біль.
Обстрілами енергосистеми Росія прагне зупинити ВПК України
Вранці 26 серпня Росія здійснила повномасштабну ракетну та дронову атаку по Україні, знову намагаючись атакувати енергетичну інфраструктуру. Це тривала кампанія російських військ. Можливо, це знак відчаю, оскільки вони не можуть відбити наступ України в Курській області, і тому намагаються воювати проти мирного населення?
Я хотів би з вами погодитися, але не думаю, що це правда. Торік Росія також намагалася зробити життя українців якнайгірше, атакуючи енергетичну інфраструктуру. Цього року вона зосередилася цього ще на початку року.
Напевно, це тому, що Росія намагається зупинити оборонну промисловість України, зокрема унеможливити виробництво зброї для підтримки війни. Президент Зеленський заявив, що Україна прагне передати на поле бою мільйон нових дронів. Ці дрони виявилися дуже ефективними щодо ліквідації окремих солдатів, ураження аеродромів, запасів пального та логістики.
Я підозрюю, що це все частина кампанії Путіна, яка має на меті підрив оборонної промисловості України та зупинення виробництва цієї зброї, яка має вирішальне значення на полі бою.
Чи вважаєте цю кампанію ефективною, адже Україна продовжує виробляти велику кількість зброї, дронів та іншого військового обладнання?
Так, ця війна показала західним країнам важливий урок – потрібні запаси боєприпасів та зброї для війни. Але коли війна триває не тижнями чи місяцями, а роками – запасів не вистачає. Це стає індустріалізованою війною, де важливо, як швидко ви можете переобладнати свою промисловість для підтримки військових зусиль.
Росія втричі збільшила свою оборонну промисловість та використовує нафтові доходи для купівлі зброї в Ірані та Північній Кореї. Україна залишається мішенню для російських ракет, і це дуже важко для неї. Для того, щоб Україна могла продовжувати протистояти цій агресії, Захід має й надалі підтримувати її фінансово та військово.
Россия масштабно атаковала Украину дронами и ракетами 26 августа / Getty Images
Позволит ли Британия бить вглубь России без разрешения США
Як повідомляє The Guardian, Україна просить західних союзників дозволити Збройним Силам використати крилаті ракети Storm Shadow далекого радіусу для ударів по військових цілях поблизу Москви та Санкт-Петербурга. Українські військові вважають, що так можна змусити Москву сісти за стіл переговорів та завершити війну. Що ви думаєте про цей військовий план?
Мене розчаровує те, що на початку війни Захід дуже неохоче надавав Україні військову підтримку, бо боявся бути втягнутим у війну. Чесно кажучи, Україна не є членом НАТО, і багато хто вважав, що вона швидко впаде під тиском Росії. Насправді дивовижна відвага та завзятість українських солдатів сприяли обороні та відкинули Росію назад. Це було вражаюче.
З того часу Захід поступово почав надавати протитанкову зброю. Потім через деякий час і завдяки лідерству з боку Великобританії таки були надані танки. Ми надали Challenger 2, згодом Leopard 2, а тоді врешті-решт включилися і США. Надали далекобійну зброю, а зовсім недавно винищувачі.
Але то був повільний процес. Путін знає, що якби Захід втрутився безпосередньо, його вторгнення зупинилося б миттєво. Він не міг би воювати на рівні з силами НАТО. Альянс чітко дає зрозуміти, що не хоче грати за планом Путіна.
Він воює не лише з Україною, а й із Заходом через ризик ядерного конфлікту, через ризик того, що Росія може вступити у конфлікт із НАТО. Тому досі тонка грань між тим, скільки військових можливостей можна надати і де їх можна використовувати – було дуже делікатно пройдено.
З погляду Великобританії, я розумію, що наш уряд чітко заявив: якщо Україна використовує передану зброю відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, ми не хвилюємось, як саме вона буде застосована.
Але США були обережнішими в цьому питанні, особливо щодо ракет ATACMS. Зрештою, я розумію, що останніми тижнями після початку операції ЗСУ на Курщині США провели зустрічі з деякими своїми західними партнерами і сказали, що не можуть припустити, що одна країна робить одне, а інші країни – інше, адже всі є членами НАТО.
Тепер я розумію, що існує угода між США, Великою Британією, Францією та ще кількома державами. Для того, щоб будь-яка країна дозволила використання своїх далекобійних ракет углиб Росії, має бути домовленість між усіма. І це пов’язано із ризиком ескалації. Мені це не подобається, але я розумію, з політичного погляду, чому це делікатна тема.
Чи відчуваєте ви, що уряд Великобританії готовий до такого рішення самостійно, якщо це було б можливим? Розумію, що не вдасться ухвалити таке рішення без узгодження з іншими союзниками. Але чи відчуваєте ви політичну волю Лондона зробити це?
Не думаю. І це не пов’язане із нестачею підтримки України. Дозвольте мені пояснити. Після ковіда країна витратила багато грошей на утримання людей на робочих місцях. Потім у нас була енергетична криза. А на початку війни в Україні Великобританія мала найбільші запозичення з часів багатьох поколінь.
Незважаючи на великі фінансові проблеми всередині країни, Великобританія виділяє значні суми грошей та військову підтримку України, розуміючи, що ця підтримка є надзвичайно важливою. Великобританія абсолютно віддана тому, щоб робити все можливе для допомоги Україні.
Але це не єдиний пріоритет британського уряду. Воно також має забезпечити захист своєї країни та не допустити поширення загрози з боку Росії. Я вважаю, що НАТО є ключовою частиною цього, тому ми також маємо виконувати свою роль разом із нашими союзниками з Альянсу.
Я думаю, що Великобританія виявила себе дуже рішуче, адже західні країни не хотіли надавати танки. Вони вважали це дуже провокаційним. Тодішній британський прем’єр вирішив, що треба взяти він ініціативу. Україні надали танки Challenger 2, і незабаром Європа приєдналася з танками Leopard 2, а США також наслідували їхній приклад.
Британія надала ракети Storm Shadow. Вона була першою, хто їх надав. Впевнений, що Великобританія завжди буде одним із лідерів підтримки України, беручи активну участь і зберігаючи позитивний підхід до цього.
Але знову ж таки, ми повинні діяти обережно. Я впевнений, що Великобританія зробить усе можливе, щоб надати Україні необхідну зброю та зняти будь-які обмеження на її використання так, як цього бажає президент Зеленський.
Наскільки точними є ракети Storm Shadow
Один західний чиновник сказав The Guardian, що може бути інша причина, чому Захід не поспішає дозволяти Україні завдавати ударів углиб Росії. За його словами, крилаті ракети Storm Shadow можуть бути недостатньо точними для ударів на далекі відстані, що може спричинити небезпечні наслідки для цивільного населення. Якою є ваша думка про точність Storm Shadow, чи можуть вони вражати віддалені цілі і не завдати шкоди мирному населенню?
Я добре знайомий з ракетами Storm Shadow і, думаю, є ризик того, що ми втрачаємо деякі деталі. Одна з них – це те, що Україна вже використовує ракети Storm Shadow, і вони виявилися дуже ефективними. Ваші військові точно знають, наскільки ці ракети точні та неймовірно ефективні. Той факт, що вони мають дальню дію, ніяк не впливає на їхню точність.
Ракета має велику кількість пального, що дозволяє їй долати великі відстані, але коли вона наближається до мети, то прямує чітко вказаною програмою, щоб знайти і вразити свою мету. Єдине, що треба враховувати, це те, що ракетам Storm Shadow вже 30 років.
Росія дуже ефективно почала глушити сигнали GPS та інших засобів, що ускладнює визначення остаточної траєкторії ракетами і точне ураження мети. А якщо почати вражати цілі глибоко в Росії, слід розуміти, що їх дуже добре захищають.
Якщо в широкій зоні глушать GPS, це може завадити ракетам точно наводитись в останні етапи польоту. Відповідно, в таких умовах вони можуть не вразити ціль. Сучасні технології, особливо останніх 10 років, пропонують різні способи уникати глушіння та зменшити вплив ворожого РЕБ. Але моделі Storm Shadow, які, як я розумію, є в Україні, напевно, не мають цих сучасних можливостей.
Хоча це не означає, що вони неточні або не мають великої дальності. Це лише означає, що спектр російських оборонних можливостей може якось вплинути на остаточне наведення ракети на мету.
Ракета Storm Shadow / Getty Images
Из-за Путина у России уменьшаются возможности защитить себя
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія розмістила свої системи ППО лише у Москві, Санкт-Петербурзі та поблизу приватних резиденцій Володимира Путіна. Чи означає це, що їхні військові об’єкти можуть бути вразливими для ударів ракетами Storm Shadow?
Так, я думаю, що ми маємо бути обережними щодо цього. Storm Shadow, наскільки я розумію, має радіус дії менше ніж 200 миль. Росія – дуже велика країна, тому потрібно бути обережними: Storm Shadow не може вразити будь-яку мету у будь-якому місці Росії.
По-друге, Росія є такою великою країною, що чим більше зенітних систем витрачається на захист однієї особи – Путіна – тим менше залишається для захисту стратегічних об’єктів по всій країні.
Одна з найцікавіших особливостей використання далекобійної зброї полягає в тому, що до її застосування більшість росіян просто жили своїм звичайним життям і вірили в те, про що читали в медіа, не усвідомлювали, що війна відбувається в Україні.
Дальнобійні ракети та ефективне використання дронів Україною зробили так, що війна перейшла на російську територію, дійшла до Москви. Можливо, це не завдало значних збитків, але суть не в цьому. Це означає, що Москва розуміє, що веде війну.
Крім того, Україна дуже ефективно використовує дрони для ураження нафтової інфраструктури Росії. Нафта та газ – це основні джерела доходів Росії, які фінансують її воєнні дії. Україна дуже успішно орієнтується на ці об’єкти.
Наскільки мені відомо, об’єкти в Ростові були вражені близько тижня тому і довго горіли. Це ефективна стратегія, яку Україна реалізує надзвичайно успішно.
Що може змінити перебіг війни
Чи можливо Україні виграти цю війну без рішення західних країн дозволити Україні завдавати ще більших ударів углиб Росії далекобійними крилатими ракетами, такими як Storm Shadow, або навіть JASSM для літаків F-16?
Ну що ж, тут я запитав би вас, що ви маєте на увазі під перемогою? Минуло два з половиною роки. Як військовий, я не вважаю, що будь-хто, Україна чи Росія, зможе виграти у цій ситуації. Мільйони людей були змушені тікати, сотні тисяч загинули, міста зруйновані – все це заради чого?
Путін, мабуть, думав, що може просто зайти в Україну та захопити її. Як він помилявся … Питання зараз не в тому, хто переможе, а в тому, як усе це закінчиться. І це те, що Україна має вирішити. Звільнити всю територію буде дуже і дуже складно з різних причин. Але якщо Україна прагне цього, їй знадобиться значна підтримка із боку Заходу.
Ось моя застереження: 2022 року Україна вибила російські сили з Харківської області і сказала: “Дайте нам зброю, і весняний наступ дозволить нам перемогти Росію”. Захід надавав величезну кількість зброї, танків, озброєнь тощо. Але той весняний наступ не спрацював.
Захід не має необмежених запасів зброї. Навіть якби вся необхідна зброя надійшла, Україні не вистачає солдатів та ресурсів, доводиться шукати нові сили та залучати більше людей для боротьби на передовій. Чим більше людей залучається до війни, тим гіршим стає їхнє навчання, і це лише ускладнює ситуацію.
Тому я не впевнений, як мала б виглядати перемога. Я думаю, що на якомусь етапі потрібно досягти миру. І тоді постає питання: як забезпечити безпеку України та її процвітання у майбутньому? Я впевнений, що Захід зробить усе можливе, щоб допомогти в обох цих питаннях.
Однак Україна успішно знайшла достатньо резервів для проведення операції вглиб Росії до Курської області. Багато західних експертів не очікували, що Україна знайде резерви для цієї операції. Чи вважаєте ви військові операції на російській території новим центром тяжіння війни?
Мені подобається термін “центр тяжіння”. Я завжди шукаю де він є. Вважаю, що один із центрів тяжіння – це підтримка Путіна, яка тримає його у Кремлі. Я не маю на увазі російський народ, а те, що російські олігархи та люди при владі, мабуть, підтримують війну, вірячи, що якщо Росія захопить Україну і почне відновлювати Радянський Союз, це нібито стане початком чогось великого.
Сталося зовсім протилежне. Путін заявив, що хоче зупинити розширення НАТО. Але НАТО розширилося. Він хоче зробити Росію знову великою. Але Росія виявилася дуже, дуже блідою тінню самої себе. А Путіну тепер озвучили звинувачення у Міжнародному кримінальному суді, а на олігархів накладено санкції.
Вони не можуть подорожувати на Захід, не можуть там відпочивати, не можуть насолоджуватись життям за кордоном. Я вважаю, що одним із центрів тяжіння є олігархи. Якщо вони вирішать, що з них достатньо, то Росія може дуже швидко пережити шокові зміни та змінити керівництво.
Іншим центром тяжіння, як я підозрюю, є Крим. Він є своєрідною перлиною “корони” Путіна з усіх історичних причин, а також через глибоководний порт Севастополя. Україні потрібно буде знайти спосіб вплинути на Чорноморський флот Росії. Вона вже робить це досить ефективно.
Українці також мають показати, що можуть відрізати Кримський міст. Вони робили це у минулому. Їм також потрібно буде продемонструвати, що вони здатні знищити його. Вони вже намагалися це робити. І я вважаю, що це ще один цікавий центр тяжіння, адже якщо поставити цей міст під загрозу, Путін може задуматися про доцільність війни. Навіть якщо Путін захопить Донбас, але втратить Крим – це, безперечно, буде для нього поразкою.
Может ли Беларусь вступить в войну
Міністерство закордонних справ України повідомило, що Білорусь нарощує війська та резерви біля кордону. Які шанси у будь-якої наступальної операції з боку Білорусі? Чи може режим Олександра Лукашенка зараз розпочати війну в Україні?
Чесно кажучи, підозрюю, що на це питання ви зможете відповісти краще за мене. Вважаю, що Лукашенко – це останній європейський диктатор. Він при владі, але люди його скоріше терплять, аніж підтримують.
На початку цієї війни Путін розгорнув російські сили в Білорусі і були припущення, що вони можуть перейти кордон разом із білоруськими військами. Але, наскільки я розумію, білоруські військові заявили, що це не їхня війна і не захотіли втручатися.
Якщо на них натиснуть, це може призвести до повалення самого режиму Лукашенка. Він відчайдушно намагається підтримувати Путіна, але навряд чи їхні сили перетнуть кордон, адже це, ймовірно, означало б кінець президентства Лукашенка.
Як розвиватимуться бої у Курській області
Чого ви очікуєте від ситуації у Курській області у найближчі кілька тижнів?
На жаль, ми не знаємо, чого саме президент Зеленський та військові командири прагнуть досягти. Варто зазначити, що вони чітко дали зрозуміти, що не мають наміру утримувати російську територію. Вони висадили в повітря три мости через річку Сейм. Якби був намір просуватися далі, їм, мабуть, знадобилися б ці мости. Схоже, що ЗСУ ускладнюють Росії можливість відбити їхній наступ.
Але, відверто кажучи, один із варіантів для Путіна полягає в тому, щоб зараз просто ігнорувати це, обмежити ситуацію, не дозволяти ЗСУ просуватися далі, зосередити військові зусилля Росії на захопленні тієї частини Донбасу, яка ще не під їх контролем. А вже потім підійти до моменту переговорів та вирішити питання Курщини на наступних етапах.
З військової точки зору ця операція може виглядати ризиковано. З політичної – це може стати справжнім шедевром з боку президента Зеленського. Але поки що рано підбивати підсумки. Я впевнений, що військові історики напишуть про це книжки, коли війна закінчиться.