Связана з Китаєм: у чому головна загроза заяв Росії про дрони в країнах Балтії Раїса ТорчишникОсновні тези
- Росія поширює заяви про можливі удари з території Латвії, створюючи загрозу для країн Балтії.
- Експерти припускають, що такі заяви можуть мати глибші інтереси, ніж просто провокація з боку Росії.
У чому головна загроза заяв Росії про дрони в країнах Балтії / Колаж 24 Канал, GettyImages
Служба зовнішньої розвідки Росії почала поширювати заяви про нібито підготовку ударів по Росії з території Латвії. Одночасно з Кремля знову лунають погрози на адресу країн Балтії, а сам регіон все частіше згадують у контексті можливої ескалації.
Керівник Центру суспільної аналітики “Башта” Валерій Клочок та майор ЗСУ, політолог Андрій Ткачук в ефірі 24 Каналу пояснили, що за такими заявами може стояти не лише чергова російська провокація. За їхніми словами, в цій історії є ще один важливий інтерес, який виходить далеко за межі самих російських погроз.
Загроза для країн Балтії пов’язана з Китаєм
Останні заяви з Кремля про нібито українські дрони в країнах Балтії Валерій Клочок розглядає не лише як чергове залякування НАТО. На думку Клочка, ця заява є дуже показовою, бо демонструє теперішню позицію Балтії у відповідь на російські погрози.
Нагадаємо! 19 травня 2026 року російська Служба зовнішньої розвідки заявила, що Латвія нібито надала Україні “повітряний коридор” для далекобійних дронів та розмістила українських операторів на базах “Адажі”, “Селія”, “Ліелварді”, “Даугавпілс” та “Екабпілс”. У Москві пригрозили ударами по “центрах ухвалення рішень” і заявили, що членство в НАТО нібито не захистить Латвію.
Того ж дня на засіданні Ради безпеки ООН Василь Небензя повторив ці ж звинувачення. Представниця Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десдес назвала ці твердження чистою брехнею, а заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс відповіла, що погрозам на адресу союзників немає місця і Вашингтон виконує всі зобов’язання перед НАТО.
Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал до вибраного в Google Додати
Там фактично відмежовуються від історії з дронами і дають зрозуміти, що не мають до цього стосунку, а ті безпілотники, які залітають на їхню територію через роботу російських РЕБ, вони просто збивають, бо захищають свій простір.
Водночас у Балтії справді є окремі голоси, які говорять про необхідність нейтралізації Калінінградської області, але така позиція поки що не є домінантною. На його думку, тут йдеться про ширшу гру, в якій Росія тисне на регіон, а Китай поступово намагається закріпитися як сила, здатна виступати “гарантом” безпеки.
Я особисто розглядаю Балтійський регіон, країни Балтії, у сфері інтересів Китаю. Ось зараз відбувається типовий, як на мене, шантаж,
– сказав Клочок.
У цій логіці Балтія для Пекіна важлива не менше, ніж польський напрямок, через який ідуть великі потоки китайських товарів до Європи. Ідея, яку намагаються нав’язати, виглядає просто: Росія не чіпатиме цей регіон, якщо там не створюватимуть перешкод для ширших економічних та політичних інтересів.
Клочок пояснив, що стоїть за заявами Кремля про українські дрони в Латвії: дивіться відео
Тому постійні погрози, згадки про Калінінград і навчання в Білорусі Клочок сприймає як елемент дипломатичного тиску, а не як випадковий набір агресивних заяв. Водночас найбільша небезпека полягає не обов’язково у великому вторгненні, а в обмеженій операції, яку Росія може спробувати подати як локальний інцидент.
Операція може бути навіть обмежена якась. Ну, умовно, там “зелені чоловічки” зайшли на територію Нарви, наробили там справ нехороших. Ну, а тут вийшли, а НАТО каже: “Та ні-ні, все нормально”,
– зауважив аналітик.
Клочок визнає, що така оцінка може звучати різко, але розмов про Китай як можливу альтернативу Сполученим Штатам зараз дедалі більше і в Україні, і в Європі.
До речі! 19 – 20 травня 2026 року Володимир Путін перебував у Пекіні з дводенним візитом, під час якого Кремль намагався показати міцність зв’язків із Китаєм і просунути для себе важливі енергетичні домовленості, зокрема тему “Силу Сибіру-2”. Водночас прориву після цієї зустрічі не відбулося: натомість сторони підписали “Декларацію про становлення багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу” та інші документи про стратегічну взаємодію, а Роман Безсмертний пояснив, що така стримана форма співпраці лише підтверджує позицію Пекіна – Китай не зацікавлений ані в поразці Росії, ані в її перемозі.
На його думку, підписані з Москвою заяви про “багатополярний світ” не змінюють головного: реальна глобальна конкуренція сьогодні рухається до двополярної моделі, де визначальними гравцями залишаються США та Китай, а Росії в цій конструкції відводять значно скромнішу роль.
Ніякого багатополярного світу не буде. Буде двополярний – Америка та Китай,
– сказав Клочок.
Він вважає, що Пекін поки що не готовий до прямого силового масштабування, але вже дуже вправно використовує російську агресивну політику у власних інтересах. Для Путіна ж розмови про “багатополярність” у такій ситуації залишаються скоріше втішною приманкою, ніж ознакою реальної рівності з Китаєм.
Чи готує Росія підґрунтя для операції проти Балтії?
Андрій Ткачук вважає, що заяви про нібито українські дрони в Латвії не є випадковими. Такі приводи Москва готує роками, бо вся російська пропаганда працює на те, щоб у потрібний момент виправдати будь-яку нову інтервенцію – чи то проти країн Балтії, чи то під виглядом операції в районі Сувальського коридору.
Вони ці підстави обґрунтовують уже протягом багатьох років. Їхня пропаганда працює на тому рівні, щоб забезпечити для себе можливість почати будь-яку інтервенцію,
– сказав Ткачук.
Водночас це не означає, що Росія зараз готова до повноцінного нового наступу на країни НАТО. Поки триває велика війна проти України і російська армія виснажується тут, вона не має достатньо сил для масштабної фізичної операції на іншому напрямку.
Поки триває повномасштабне вторгнення Росії і поки ми виснажуємо російську армію, в них немає можливості та сили почати повноцінну нову масштабну операцію,
– підкреслив майор ЗСУ.
Тому зараз Росія веде проти Європи не пряму, а гібридну війну. Погрози, інформаційні вкиди, тиск на країни Балтії та спроби тримати в напрузі НАТО є частиною цієї тактики, але саме Україна зараз не дає Москві перейти до значно небезпечнішого сценарію.
Що відомо про погрози Росії Латвії та НАТО?
- Президент Латвії Едгарс Рінкевичс та глава МЗС Байба Браже публічно спростували заяви Москви. Вони зазначили, що Латвія не дозволяє використовувати свій повітряний простір чи територію для ударів по Росії, а самі слова росіян назвали дезінформаційною кампанією.
- Українське МЗС також відкинуло ці звинувачення. Георгій Тихий заявив, що Україна не використовує територію чи повітряний простір Латвії у своїх операціях проти Росії, а в Центрі протидії дезінформації пояснили, що Кремль таким шантажем намагається залякати країни Балтії, посіяти недовіру між Україною та партнерами і створити ґрунт для можливих гібридних провокацій.
- Тарас Загородній пояснював, що Росія тестує НАТО дрібними провокаціями за принципом “тактики салямі”, коли окремі кроки не виглядають масштабними, але поступово підвищують тиск. На його думку, Латвія є для Кремля однією з перспективних цілей у такій гібридній тактиці, а історії з дронами Москва може використовувати і для залякування, і для спроб дискредитувати Україну.
Читають зараз:Так буде й надалі, – історик розповів, чому в Росії масово реабілітують постать Сталіна
Источник: www.24tv.ua