Автор публикации
Ігор Тишкевич
Думаю, вже всі читали про проблеми ряду близьких Шойгу функціонерів міністерства оборони Росії. Затримання заступника міністра Тимура Іванова – обшуки у персон такого розряду неможливі без дозволу Путіна та Патрушева. Отже, є можливість заміни міністра оборони? Не факт, річ в іншому.
Башти Кремля та все, що про них треба знати
Для розуміння ситуації зроблю невеликий екскурс до історії політичних еліт.
До 2024 року Володимир Путін забезпечував собі владу завдяки постійній конкуренції та балансу інтересів між кількома групами еліт, так званими “вежами Кремля”. Причому жодна з них не мала повного набору ресурсів для самостійного перехоплення та утримання влади. Йдеться про:
- економічну базу – наявності “власних” фінансів, матеріальних ресурсів у масштабах, більших, ніж потрібно фінансування “профільної” діяльності групи, можливості захистити свою “економічну складову” від зазіхань інших груп (замкнутість системи);
- силовий блок – згаданий вище захист активів, фінансової складової, вплив на слідчі органи та наявність підконтрольних збройних підрозділів (можливо як власна служба безпеки у великому обсязі, так і ПВК чи “свої” люди у ФСБ, МО, РГ)
- політичний блок – наявність підконтрольних депутатів Держдуми, своїх політичних проектів, які можуть увійти до Думи;
- регіони – кількість підконтрольних губернаторів у суб’єктах федерації; наявність місцевих політичних проектів;
- медіа – власні чи підконтрольні інформаційні ресурси із охопленням 5 мільйонів і більше.
- кадри – йдеться про систему підбору та підготовки кадрів для участі у політичній активності чи управлінні державою.
Усередині груп є свої лінії напруженості та конкуренція. Так само відсутність повного набору ресурсів, але вже для внутрішньогрупової боротьби. У “вежі силовиків” особливо, оскільки там є щонайменше 4 групи (відомства), які жорстко конкурують, та інтереси (ставленики) інших веж на керівних посадах. Наприклад, у Федеральній службі виконання покарань, Слідкому, Прокуратурі, ФСБ.
Зараз Путін відстоює умовний “неоцаризм”. У новій системі роль “веж” дещо знижується, зате з’являється чітко окреслене близьке коло. Я їх називав “бояри”. Загальна сутність у цьому, крім конкуренції “веж” (а їх роль поступово знижуватиметься) виникає нова лінія конкуренції між “боярами”. Де кожен із них також прагнутиме отримати максимальний набір ресурсів. Про всяк випадок.
Тут оцінимо процеси довкола міністерства оборони Росії.
1. Африканський ресурс. Активність на Африканському континенті переформатується із створенням “Африканського корпусу”. Він перехоплює значну частину відповідальності структур ПВК “Вагнера”, але також займатиметься гуманітарними та бізнес-проектами. Тобто виникає якась військова корпорація. На чолі її стоять люди з головного управління генштабу, причому ті, хто активно співпрацював із Євгеном Пригожіним. Але формально це все ж таки міністерство оборони і міністр може спробувати (за вдалого для себе збігу обставин) перехопити вплив над напрямом.
2. Виплати учасникам війни від Міністерства оборони. Йдеться не лише про зарплати чи “бойові”, а й про “гробові” виплати. Простіше кажучи, у відомства Шойгу з’являються гроші, які можна активно роздавати “звичайним громадянам”. Якщо ти “годуєш” громадян, твій вплив на політичні процеси зростає.
3. Будівництво. Структури МО відповідають за будівництво військових містечок (а це сім’ї офіцерів та контрактників) для створюваних підрозділів. Окрім цього, зараз вони будують у прикордонних областях та на окупованих територіях оборонні споруди, житло та об’єкти інфраструктури. Більше того, завдяки “військовій темі” будівельники-партнери Шойгу різко активізувалися в Криму та “відвоювали” втрачені раніше частки місцевого будівельного ринку.
Тобто Шойгу, який сьогодні, безсумнівно, претендує на роль боярина отримує колосальний ресурс. Насамперед політичний. Адже саме його відомство своїми виплатами дозволяє значній частині сімей різко покращити якість життя. Його відомство відповідає за житло за програмами переселення, і його відомство дає роботу на будівництві. До цього Шойгу може спробувати отримати у своє розпорядження і Африку.
Таке посилення, природно, не надто до душі конкурентам з інших веж і конкурентам серед силовиків. Насамперед Патрушеву, який вже отримав “боярський статус”, та його давньому товаришеві Сергію Чемезову.
Як конкуренти будуть “прибирати” Шойгу
Що вони можуть зробити? Атакувати Шойгу недоцільно – він занадто публічний і поки що птах високого польоту. Шойгу можна зробити цапом-відбувайлом після війни, списавши на нього всі проблеми та невдачі. А сьогодні не можна допустити його посилення, зокрема фінансового.
Значить, треба бити за заступниками. Підтвердженням цього є повідомлення про затримання та обшуки саме у “будівельників”. Список вражає. До нього входять такі підрядники МО як “Олімпбуд”, “Будпроект”, “Олімпсітібуд” щонайменше десяток невеликих регіональних компаній. І, нарешті, “Військово-будівельна компанія”, де керівником наглядової ради є сам Шойгу.
Атака ведеться структурами ФСБ (дякую Патрушеву), Слідкому (а це вже Чемезов) і навіть дрібними фірмами МВС (а це вже сфера Віктора Золотова). Одним словом, відразу кілька бояр вирішили присадити колегу, який зірвався. Б’ють не ним, а оточенням.
Чи добиватимуть? А ось тут треба стежити за долею Тетяни Шевцової, яка відповідає за фінансовий напрямок у міністерстві оборони. Та й за поведінкою Юнус-Бека Євкурова, який займається “Африканським корпусом”. Що далі цей генерал буде від Шойгу, то гіршими будуть справи у міністра.
Якщо ви профі у своїй справі та хочете, щоб ваша колонка з’явилася на нашому сайті – напишіть нам на пошту [email protected]