Росія та КНДР створюють новий військовий альянс: світ недооцінює небезпеку
Автор колонки: Микола Маломуж
Коли сьогодні говорять про участь Північної Кореї у війні проти України, найчастіше згадують снаряди, балістичні ракети чи окремі поставки озброєння. Створюється враження, що Пхеньян просто допомагає Москві компенсувати втрати та дефіцит військової продукції.
Автор колонки: Микола Маломуж
Коли сьогодні говорять про участь Північної Кореї у війні проти України, найчастіше згадують снаряди, балістичні ракети чи окремі поставки озброєння. Створюється враження, що Пхеньян просто допомагає Москві компенсувати втрати та дефіцит військової продукції.
Така оцінка вже не відповідає реальності. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Ми спостерігаємо не епізодичну військово-технічну співпрацю, а формування нового стратегічного союзу, який виходить далеко за межі війни в Україні. Його наслідки можуть відчути на собі не лише Київ, а й Токіо, Сеул, Вашингтон та вся система міжнародної безпеки.
Унікальна можливість для режиму Кім Чен Ина
Північна Корея не просто продає ракети. Вона отримує те, чого не купиш за гроші: реальний бойовий досвід, перевірку власної зброї в умовах сучасної війни, можливість оцінити ефективність своїх ракетних програм та навчити особовий склад працювати в умовах масштабного конфлікту.
Участь у війні пліч-о-пліч з Росією перетворює КНДР з держави, що десятиліками перебувала в міжнародній ізоляції, на активного військового гравця, який поступово інтегрується в нову систему союзів.
Якщо Telegram заблокують Не втрачайте 24 Канал –
Росія отримує величезні обсяги боєприпасів, артилерійських систем, ракет, техніки, людських ресурсів і можливість продовжувати виснажливу війну значно довше, ніж розраховували багато західних аналітиків.
Фактично виникає взаємовигідний союз. КНДР допомагає Росії сьогодні. Росія завтра може допомогти Північній Кореї. Саме в цьому й полягає головна небезпека.
Небезпека для всього регіону Східної Азії
Для Пхеньяна стратегічною метою ніколи не була Україна. Його інтереси залишаються незмінними: Корейський півострів, протистояння з Південною Кореєю, тиск на Японію та демонстрація сили Сполученим Штатам.
І якщо сьогодні Росія отримує підтримку від КНДР, то завтра сама може стати джерелом військової, технологічної чи політичної підтримки для реалізації північнокорейських сценаріїв у Східній Азії. Саме тому цей союз не можна оцінювати виключно крізь призму війни в Україні. Він формує нову архітектуру міжнародної безпеки.
Особливо небезпечно те, що сторони вже не обмежуються поставками озброєння. Відбувається обмін технологіями, військовим досвідом, методами застосування сучасної зброї, взаємодія між військовими структурами, формування спільного бачення майбутніх конфліктів.
Війна в Україні стала для цього полігоном.
Всі зроблені висновки, всі випробувані рішення, усі нові тактичні прийоми можуть бути використані далеко за межами Європи.
Саме тому сьогодні не можна розглядати російсько-північнокорейське співробітництво як тимчасове явище. Ми спостерігаємо довгострокове політичне зближення двох режимів, які прагнуть переглянути чинний світовий порядок силовими методами.
До цього додається ще один важливий фактор.
У регіоні вже давно існує складна конкуренція між Росією та Китаєм за вплив на Північну Корею. Водночас саме Москва сьогодні все активніше зміцнює свої позиції у військовій сфері. Це означає, що Кремль намагається створити навколо себе систему партнерів, здатних підтримувати його не лише дипломатично, а й безпосередньо на полі бою.
Україна першою зіткнулася з наслідками цього процесу, але навряд чи стане останньою.
У світі з’явився новий військово-політичний центр
Світ уже неодноразово помилявся, розглядаючи окремі авторитарні режими як ізольовані проблеми. Так було перед Другою світовою війною. Так було й тоді, коли міжнародна спільнота недооцінювала поступове зближення держав, що кидали виклик чинному порядку. Сьогодні існує ризик повторити цю помилку.
Союз Росії та Північної Кореї – це вже не історія про постачання снарядів чи кількох десятків ракет. Це історія про появу нового військово-політичного центру, який поступово накопичує досвід, ресурси та взаємні зобов’язання.
І якщо світ не почне оцінювати цей процес саме так, дуже скоро доведеться реагувати вже не на його формування, а на його наслідки.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua