© Getty Images На думку Сушко, повернутися до статусу-кво вже не вдасться.
Відносини України та Польщі перебувають у найнижчій точці за кількома параметрами. Але така ситуація не може тривати довго, адже без деескалації на політичному треку ерозії зазнає й технократичний, прагматичний бік співпраці країн, пише у статті “Чотири треки примирення: як врятувати українсько-польські відносини” виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Олександр Сушко.
Сушко нагадує, що взаємодія між президентами України та Польщі заморожена, а прогрес у питанні історичного діалогу девальвований останніми подіями. Окрім цього, поляки мають негативну думку щодо українців, також 60% мешканців країни не підтримують вступ України до ЄС.
“До останнього часу криза не зачіпала взаємодії урядів у частині двосторонніх економічних відносин та євроінтеграції, а також ключового, життєво важливого безпекового треку — безперебійного продовження постачання зброї та боєприпасів, навчання, обміну даними. Уряд Дональда Туска всіляко намагається деескалувати кризу, і уряд Свириденко всіляко підтримує атмосферу позитивної співпраці. Уряд Польщі також поки що опирається дедалі більшому тиску на користь блокування подальших кроків із вступу України до ЄС”, — йдеться у матеріалі.
Сушко пояснює, що криза серйозна, і вона поки не досягла свого піку. Він нагадує, що обидві сторони звинувачують одна одну: Варшава каже, що статус-кво порушив Київ через найменування підрозділу ССО “імені Героїв УПА”, а Україна вважає, що ескалація розпочалася з реакції Варшави, адже політика вшанування УПА не є для України новою.
Так само думка розходиться й у питанні національного пантеону, законопроєкт про який проголосувала Рада. У Польщі такий крок сприймають як частину плану з приниження Польщі. В Україні ж вважають, що це — етап тривалого процесу, що пройшов довгий шлях консультацій, експертних обговорень і має за собою довгу історію, яка не пов’язана із поточним польсько-українським загостренням.
“На сьогодні очевидно, що швидко залагодити конфлікт і повернутися до статус-кво вже не вдасться, і його розв’язання можливе лише в рамках довгострокової стратегії, де обидві сторони визнаватимуть взаємну стратегічну значущість одна одної. В іншому разі можна очікувати лише довгострокового охолодження і переходу відносин у суто трансакційну модель (ти — мені, я — тобі), яка навряд чи є життєздатною в умовах продовження протистояння з Росією, що навряд чи зникне з порядку денного”, — наголошує експерт.
Раніше голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач поставив під сумнів те, що офіційний Київ справді хоче завершити шлях до вступу України в ЄС, назвавши українські еліти “клептократичними” та “олігархічними”.