© EPA/TOMS KALNINS Альянс змінив формат повітряної місії через загрози з боку Росії
Після того як президент Латвії Едгарс Рінкевичс на саміті НАТО в Анкарі наголосив, що Росія прагне залякувати країни східного флангу, це питання отримало практичне продовження на рівні військової місії НАТО в Балтії. Альянс ухвалив рішення перетворити багаторічну місію Baltic Air Policing у країнах Балтії на повноцінну місію повітряної оборони. Це розширює повноваження пілотів винищувачів, зокрема щодо знищення об’єктів, які становлять загрозу. Про рішення, ухвалене під час саміту Альянсу в Анкарі, повідомив президент Литви Гітанас Науседа. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.
НАТО погодило модернізацію місії Baltic Air Policing, яка діє вже понад два десятиліття, до формату повітряної оборони. Це рішення розширює повноваження пілотів винищувачів, які тепер зможуть не лише супроводжувати літаки, а й знищувати об’єкти, що становлять загрозу. Про відповідне рішення повідомив президент Литви Гітанас Науседа після саміту НАТО в Анкарі.
Місію Baltic Air Policing було започатковано у 2004 році відразу після вступу Литви, Латвії та Естонії до НАТО. Власної винищувальної авіації ці три держави не мають, тому охорону їхнього повітряного простору забезпечують союзники по Альянсу.
До цього часу основним завданням місії було виявлення та супровід російських військових літаків, які здійснюють польоти поблизу повітряного простору трьох балтійських країн.
Цього року винищувачі НАТО вперше відкривали вогонь під час виконання місії. В Естонії та Латвії вони збили безпілотники, які, за попередніми оцінками, були українськими та випадково залетіли на територію країн Балтії. У НАТО зазначили, що це стало першим випадком застосування зброї в межах місії для захисту Альянсу.
За словами Науседи, чинний формат повітряного патрулювання створювався для мирного часу, коли винищувачі лише реагували на інциденти та супроводжували літаки, демонструючи готовність Альянсу до стримування.
“Поточна місія з патрулювання повітряного простору призначена для мирного часу, коли винищувачі реагують на інциденти, супроводжуючи їх. Таким чином ми показуємо, що звертаємо увагу на інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, вже не є повністю мирною обстановкою”, — заявив литовський президент.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна повідомив, що оновлена місія забезпечить більшу гнучкість і швидше реагування на повітряні загрози.
Нині літаки Baltic Air Policing підіймаються в повітря щоразу, коли російські військові літаки здійснюють польоти над міжнародними водами поблизу Литви, Латвії та Естонії – від Калінінградської області РФ до Фінської затоки й далі до кордонів основної території Росії.
Після незаконної анексії Росією тимчасово окуповагого Криму у 2014 році місію розширили. Зараз у ній беруть участь понад десять винищувачів, які на ротаційній основі направляють до Балтії до трьох держав-членів НАТО. Авіація базується на двох військових аеродромах у регіоні.
Минулого року літаки Альянсу також піднімалися в повітря після того, як Росія направила винищувач Су-35 для супроводу танкера так званого “тіньового флоту”, коли Естонія намагалася його затримати. Тоді винищувачі НАТО не вступали у взаємодію з російським літаком.
Нагадаємо, що посилення повітряної місії НАТО в Балтії відбувається на тлі оцінок Литви, Латвії та Естонії щодо можливої ескалації з боку Росії. Під час панельної дискусії на саміті НАТО в Анкарі міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що Росія не готова прямо кинути виклик НАТО, але може створювати “хибні дилеми”, зокрема через дезінформацію та спроби послабити підтримку України. Постійний представник Литви при НАТО Дарюс Яунішкіс наголосив, що Вільнюс не розглядає Білорусь окремо від Росії, оскільки Мінськ повністю залежить від РФ. Представник МЗС Естонії Мартін Роджер заявив, що Нарва не стане наступною ціллю Москви, адже система стримування, створена Естонією разом із союзниками, не дозволяє Росії ризикнути таким кроком.