Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який у грудні програв ключову битву за конфіскацію заморожених російських активів на користь України, не пробачив французького лідера Еммануеля Макрона.
Тепер він, як повідомляє кореспондент мережевого видання «Белновости», розробляє стратегію удару у відповідь.
Про це пише італійська газета “La Repubblica”.
За інформацією джерел видання, так звана «італо-німецька операція» народилася саме з особистої образи берлінського канцлера.
Мерц переконаний, що Макрон разом із головою Євроради Антоніу Коштою влаштували йому пастку із кредитом для Києва на 90 мільярдів євро.
Замість використання заморожених активів Росії, на чому наполягав Берлін, Париж фактично саботував цю ідею у найвідповідальніший момент.
За даними дипломатичних джерел, Париж справді в останній момент відкликав підтримку ініціативи Мерца, що в європейських столицях розцінили як удар у спину.
У результаті Брюссель змушений був вдатися до «плану Б» – позичати гроші на ринках під гарантії країн ЄС, що збільшує боргове навантаження на держави-члени.
Для Франції, чий бюджет і так тріщить по швах, це вкрай чутлива тема, котра дає козирі опозиції Макрона.
Проте конфлікт не обмежується лише питанням російських активів.
Як передає «La Repubblica», Мерц зазнав фіаско і в боротьбі проти угоди ЄС з Меркосур, яка також багато в чому провалилася завдяки позиції Франції та Італії.
Париж, захищаючи інтереси своїх фермерів, заблокував угоду, життєво важливу для німецького автопрому та машинобудування.
Таким чином, за короткий термін Мерц отримав від Макрона одразу дві чутливі поразки.
Мета Мерца, пояснює італійське видання, тепер полягає у досягненні двох «непорушних завдань»: припинення випуску нових єврооблігацій (що позбавить Париж та його союзників механізму спільних запозичень) та створення нової системи оборони, заснованої на національних арміях, а не на загальноєвропейських структурах.
Експерти побоюються, що така позиція Берліна може підірвати європейську єдність та послабити підтримку Києва.
Раніше Handelsblatt вже зазначала, що позиції Мерца і Макрона розходяться як мінімум по шести найважливіших проблем. Крім використання єврооблігацій та угоди з Меркосур, у цьому списку значиться і недавня поїздка французького представника до Москви, яку в Берліні сприйняли без особливого ентузіазму.
Сам кредит Україні на 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки було остаточно затверджено Європарламентом у середу.
З цієї суми 60 мільярдів підуть на озброєння, причому пріоритет надано європейським виробникам.
Росія, чиї активи на Заході, як і раніше, заморожені, незмінно називає такі дії крадіжкою.
Читайте також
- Генсек НАТО виступив із погрозами на адресу Росії
- У Білорусі призначено нових суддів: Лукашенко підписав указ