Хто привів ХАМАС до влади в Палестині Основні тези
- Перемога ХАМАС у 2006 році була результатом протестного голосування проти корупції, а не підтримки ісламістських гасел.
- Після виборів ХАМАС силою захопив владу в Газі, що ускладнило політичну ситуацію та сприяло посиленню радикального крила всередині організації.
- Ізраїльські дії та арешти політиків ХАМАС посилили напругу та радикалізацію, що призвело до розколу між ХАМАС та ФАТХ та фактичного поділу на два анклави: Сектор Газа та Західний берег під різними контролами.
Автор колонки: Игорь Семиволос
Хочу докладніше розібрати тезу “Мені щиро шкода палестинців, але вони обрали ХАМАС і отримують за це наслідки. Немає поганого чи хорошого вибору. Є вибір та його наслідки”.
Як ХАМАС прийшов до влади у Палестині?
Наскільки люди відповідальні за свій демократичний вибір? Це питання актуальне не лише для Близького Сходу. Про це пише Ігор Семиволос, інформує 24 Канал.
Україна – класичний приклад голосувань, де виборці обирали президентів, політичні партії, депутатів від округів, спираючись на все, що завгодно, тільки не на думку. Останній варіант – “хоч посміємося” – чого вартий. А обрання Януковича? Що серед моїх читачів немає виборців Януковича? Чим ви думали і про що?
Добре, це такий ліричний відступ. Тепер давайте поговоримо про обрання ХАМАС у 2006 році і наскільки релевантною є теза, що люди в Газі відповідальні за все, що робить ця організація. Щоб не було вистави, мовляв, я реконструюю реальність, ось вам стаття Олександра Богомолова та Ігоря Семиволоса від 2006 року “Зелені плоди демократії”, де ми докладно описали причини та можливі наслідки перемоги ХАМАС на парламентських виборах. Наведу лише одну цитату: “Перемогу на виборах ХАМАС принесли зовсім не голоси переконаних ісламістів, а помірні і світські виборці, які нарешті вирішили провчити корумпованих чиновників”.
Серед інших причин перемоги ХАМАС ми визначили:
-
патерналізм та нездатність швидко вирішити поточні проблеми палестинського суспільства,
-
успешная социальная политика ХАМАС,
-
продолжение оккупации и тому подобное.
Не переказуватиму далі, можете перейти за посиланням і прочитати самі. Там є дискусія про визнання Ізраїлю всередині палестинського суспільства, пропозиції перемир’я (гудна) між ХАМАС та Ізраїлем на 15 – 50 років та надії на політичну трансформацію руху ісламізму через здобуття влади.
Ми маємо перевагу на відміну від авторів статті 2006 року і знаємо, що було далі. Я дам вам коротку хронологію. Уряд Ісмаїла Ханії було сформовано 29 березня 2006 року, і він складався з технократів та членів ХАМАС. Переговори про уряд національної єдності провалилися через принципові розбіжності, зокрема щодо визнання ООП (ФАТХ) єдиним представником палестинців на міжнародній арені.
Заметьте Первая страна ЕС запретила продажу оружия Израилю, поддерживая Палестину
З боку США, Ізраїлю та ЄС було запроваджено санкції. У березні 2006 року Ханія відвідує Москву, де в переговорах з Володимиром Путіним зазначає, що ХАМАС перегляне підписані угоди і залишить лише ті, що відповідають палестинським інтересам, зокрема державотворення в межах 1967 року зі столицею в Єрусалимі та звільнення палестинських ув’язнених.
У червні 2006 року відносини між ФАТХ та ХАМАС продовжують погіршуватися на тлі спроб останніх підпорядкувати собі палестинські сили безпеки, які складалися з кількох підрозділів, таких як превентивна служба безпеки, цивільна поліція та інші, які фінансувалися та координувалися за підтримки міжнародних донорів. Більшість їхніх керівників були лояльними до президента ПНА Махмуда Аббаса та ФАТХ.
Після невдачі ХАМАС створює свої поліцейські сили, так звані Виконавчі сили безпеки (Executive Force) у Секторі Газа. Ця структура мала складатися з лояльних до ХАМАС бійців, включаючи членів їхнього військового крила – бригад Із ад-Дін аль-Кассам.
Ціль полягала в тому, щоб створити паралельну силову структуру, яка б підкорялася уряду ХАМАС і могла протистояти впливу сил безпеки ФАТХ. Махмуд Аббас, як президент ПНА, заявив, що створення Виконавчих сил безпеки є неконституційним, оскільки за палестинським законодавством президент має верховний контроль над усіма силами безпеки. Аббас та ФАТХ розцінили дії ХАМАС як спробу узурпації влади та створення паралельної армії.
У відповідь ФАТХ посилив контроль над своїми силами безпеки на Західному березі та в Газі, що призвело до зростання напруги. У червні розпочинаються перші зіткнення між палестинськими силами безпеки та хамасівськими підрозділами.
Слід зазначити, що серед хамасівських політиків на той момент виділилася поміркована група, яка закликала до припинення конфронтації, визнання всіх угод Осло та Ізраїлю. Зі зростанням ескалації конфлікту їхні голоси ставали дедалі вагомішими.
Як посилилося радикальне крило ХАМАСу?
Радикальна частина ХАМАС 25 червня 2006 захоплює ізраїльського солдата Гілада Шаліта через тунель на кордоні з Газою. Це призводить до операції Ізраїлю “Літній дощ” у секторі Газа, що посилює напругу у регіоні. Ізраїль здійснює масові арешти палестинців, включаючи членів парламенту та уряду від ХАМАСу.
Зокрема, у ніч на 29 червня 2006 року Ізраїль заарештував десятки представників ХАМАС на Західному березі Йордану, серед яких було 8 міністрів уряду Ханії та понад 20 членів Палестинської законодавчої ради (парламенту). Серед заарештованих були такі ключові постаті, як міністр фінансів Омар Абдель-Разік, міністр освіти Нассереддін аш-Шайєр та інші високопосадовці.
Ці арешти Ізраїль обґрунтовував звинуваченнями у терористичній діяльності та причетності до викрадення Шаліта.
За дивним збігом обставин більшість заарештованих парламентаріїв і чиновників належали до поміркованих політиків, що, у свою чергу, посилило радикальне крило ісламістів. Арешти відбувалися і надалі. Усього було заарештовано до 40 палестинських парламентаріїв.
Спроби досягти перемир’я додавались, але вони були дуже хиткими. У червні 2007 року ХАМАС порушує перемир’я та починає наступ у Секторі Газа. До 13 червня сили ХАМАС захоплюють ключові об’єкти ПНА, включаючи резиденцію Махмуда Аббаса. 14 червня весь сектор Газа опиняється під контролем ХАМАС. 14 червня 2007 року Махмуд Аббас оголошує про розпуск уряду національної єдності та запроваджує надзвичайний стан.
Ісмаїла Ханію офіційно усувають з посади прем’єр-міністра, а на Західному березі Йордану формується новий уряд під керівництвом Салама Файяда. ХАМАС відкидає це рішення, заявляючи, що Ханія продовжить керувати урядом у секторі Газа. Це призводить до фактичного розколу ПНА на два анклави:
-
Сектор Газа под контролем ХАМАС;
-
Західний берег під контролем ФАТХ.
Про що свідчить ця історія?
По-перше, ХАМАС перемагає не під ісламістськими гаслами, а під антикорупційними. Це було протестне голосування.
По-друге, ХАМАС силою захоплює владу в Газі, тому теза, що це вибір палестинців і вони за це мають страждати, є маніпуляційною.
По-третє, Ізраїль сприяв посиленню радикального крила ХАМАС для стимулювання розколу.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Якщо ви профі у своїй справі та хочете, щоб ваша колонка з’явилася на нашому сайті – напишіть нам на пошту [email protected]
Читають зараз:Литиме майже по всій Україні: коли будуть дощі в більшості областей